Справа № 444/2282/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2012 року
Центрально-Міський районний суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кваша А.В.
При секретарі:ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ Дніпродзержинського МУ МВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 17.03.2012 року відповідачем складено протокол та винесено постанову про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення вимог ПДР в зоні дії дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено». Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав, провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.
Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, заяв та клопотань на адресу суду на час розгляду справи від нього не надходило.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, вважає дану позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2012 року відповідачем складено протокол та винесено постанову про порушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.1 ПДР «Рух заборонено», за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн. на користь держави
Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вказаної постанови 17.03.2012 року о 13:00 годині водій автомобіля Опель, д/н НОМЕР_1 – позивач у справі, на вул. І.Франка в м. Кривому Розі, порушив дію забороненого дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено», чим порушив вимоги ст. 122 ч. 1КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності складання постанови про адмінправопорушення не можуть бути допустимими.
Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 256 КпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Однак, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази провини правопорушника, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як односторонність, неповнота при складанні вище вказаного протоколу та винесення на підставі даного протоколу постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова про адмінправопорушення перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до вимог статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з’явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАСУ не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення позивачем, за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Враховуючи вимоги ст. 162 ч. 2 п. 1) КАС України, якої встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо визнання постанови незаконною не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 246,287-289 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України №1111 від 13.11.2006, ст.ст. 5,6,11,19,71,94,160-163, 171-2 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ Дніпродзержинського МУ МВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.
Скасувати постанову від 17 березня 2012 року серія АЕ1 №424359 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою – інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ Дніпродзержинського МУ МВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити. В іншій частині позов залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Кваша