Справа № 2-904/11

                                                                                          (2/401/309/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого –судді Спаї В.В.,

при секретареві - Профорук В.О.,

за участі представника позивача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк «Індустріалбанк»до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2007 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним комерційним банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», що є правонаступником акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» в особі ОСОБА_6 філії, і ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №KRA/0900/16

07, згідно з яким позивач надав останньому у тимчасове користування кредит на придбання автомобіля марки ВАЗ 210990-20, рік випуску - 2006, у сумі 9 657,06 доларів США на строк по 18 січня 2013 року зі сплатою за користування кредитом 13% відсотків річних (пункт 1.1. кредитного договору). Видача кредиту підтверджується ордером розпорядженням про надання кредиту № б/н від 23.01.2007 р., платіжним дорученням № 1 від 23.01.2007 року, договором купівлі-продажу транспортного засобу № 14 від 19.01.2007 р., договором купівлі-продажу транспортного засобу № 14-Т від 19.01.2007 р., платіжним дорученням №2 від 23.01.2007 р.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, одночасно 23.01.2007 р. між тими ж сторонами укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_7 було передано в заставу Банку автомобіль ВАЗ 210990-20, рік випуску - 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1 в якості забезпечення виконання взятих на себе за кредитним договором зобов’язань. Вказане обтяження зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Позивач посилається на приписи ст. 536 ЦК України, якою передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно п. 5.3 кредитного договору позичальник зобов’язаний, починаючи з 01 лютого 2007 р., погашати кредит у рівних частинах у сумі не менше ніж 134,13 дол. США та сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом не пізніше 25 числа кожного місяця наступного за звітним, а при повному погашенні кредиту - - одночасно з погашенням кредиту”. Як зазначає позивач, 07.10.2008 р. позивачу стало відомо про те, що 01.10.2008 року ОСОБА_8 помер; до банку надана копія свідоцтва про смерть, та відповідно до ч.2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до оємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

14.10.2008 р. до Четвертої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори позивачем направлена вимога до спадкоємців (вих. № 1952), яка була зареєстрована 21.10.2008 р., на підставі якої заведено спадкову справу за № 1363/2008. 06.04.2009 р., тобто через шість місяців з дати смерті ОСОБА_7, позивач звернувся до четвертої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори із запитом про надання інформації щодо наявності спадкоємців ОСОБА_7 та видачу їм свідоцтв про право на спадщину, однак, згідно листа четвертої ОСОБА_6 держнотконтори від 09.04.2009 р., відповідь на запит банку надати не представляється можливим у зв'язку з додержанням нотаріусом таємниці вчинювальних нотаріальних дій. 19.03.2009 р. до Четвертої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори надійшла заява 554 (спадкова справа № 1363/2008) від ОСОБА_5, діючої як законний представник свого малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, про прийняття ним спадщини після смерті його батька - ОСОБА_7. 26.03.2009 р. до Четвертої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори надійшла заява №703 (спадкова справа № 1363/2008) від ОСОБА_9, діючої як законний представник малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про прийняття ним спадщини після смерті його батька - ОСОБА_7. Таким чином, відповідно наданих Четвертою ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою документів, спадкоємцями померлого 01.10.2008 р. ОСОБА_7 є його неповнолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітній син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно ст. 39 Цивільного процесуального Кодексу України права, свободи та інтереси малолітніх віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до надцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі. Згідно з поданими заявами про прийняття спадщини, законним представником ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_5, а законним представником ОСОБА_2 є його мати ОСОБА_9.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний вольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Як зазначається позивачем, заборгованість ОСОБА_7 по кредитному договору № КRА/0900/16/07 від 23.01.2007 р. станом на 25.05.2009 р. складає 7 433,21 дол. США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 56 612,07 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом –7 108,29 доларів США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 54 137,45 грн., заборгованість за відсотками - 324,92 доларів США, що еквівалентно по офіційному курсу НБУ 2 474,62 грн.; до цього часу заборгованість по кредитному договору від 23.01.2007 р. спадкоємцями ОСОБА_7 не сплачена. Посилаючись у позові на те, що згідно ч. 3 ст. 114 ЦПК України позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями, пред’являються за місцемзнаходженням спадкового майна або основної його частини, автомобіль, що придбаний за кредитні кошти та є предметом застави, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, у позові у заявлено відповідну вимогу про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором вимогу про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та про вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні позивач в особі представника підтримав вимоги позову повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з’явилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв’язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Заслухав пояснення представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права, право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Так, судом було встановлено, що 23 січня 2007 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним комерційним банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», що є правонаступником акціонерного комерційного банку «ІНДУСТРІАЛБАНК» в особі ОСОБА_6 філії, і ОСОБА_7 був укладений кредитний договір №KRA/0900/1607, згідно з яким позивач надав останньому у тимчасове користування кредит на придбання автомобіля марки ВАЗ 210990-20, рік випуску - 2006, у сумі 9 657,06 доларів США на строк по 18 січня 2013 року зі сплатою за користування кредитом 13% відсотків річних (пункт 1.1. кредитного договору). Видача кредиту підтверджується ордером розпорядженням про надання кредиту № б/н від 23.01.2007 р., платіжним дорученням № 1 від 23.01.2007 року, договором купівлі-продажу транспортного засобу № 14 від 19.01.2007 р., договором купівлі-продажу транспортного засобу № 14-Т від 19.01.2007 р., платіжним дорученням №2 від 23.01.2007 р.

23.01.2007 р. між банком та ОСОБА_7 був укладений договір застави рухомого майна, згідно з яким ОСОБА_7 було передано в заставу Банку автомобіль ВАЗ 210990-20, рік випуску - 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1 в якості забезпечення виконання взятих на себе за кредитним договором зобов’язань.

01.08.2008 р. ОСОБА_7 помер (відповідне свідоцтво видано відділом реєстрації смертей ОСОБА_6 міського управління юстиції Дніпропетровської області 08.10.2008 р); за життя померлим зобов’язання за кредитним договором, зазначеним вище, виконано не було.

Як встановлено судом за розгляду даної справи, після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори були подані заяви законними представниками спадкоємців померлого (законним представником ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є його матір ОСОБА_5, а законним представником ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є його матір ОСОБА_9); відповідно до відповідача з четвертої ОСОБА_6 державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_7 було відкрито спадкову справу, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Порядок оформлення права на спадщину визначений чинним ЦК України (глава 89) та за ч. 1 ст. 1296 зазначеного кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат»на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.

Згідно зі ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Проте, як встановлено судом, спадкоємці померлого не отримували свідоцтв про право на спадщину, хоча відповідні заяви до нотаріальної контори їх законними представниками були подані (а.с. 68, 69), та спадкоємці вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки подали відповідні заяви, утім, відповідачі у даній справі не відносяться до кола осіб, які прийняли спадщину (ч. 3 ст. 1268 ЦК), тому за наведених вище обставин та з урахуванням того, що суду не було надано доказів у відповідності до ст. 57-59 ЦПК України щодо майна, одержаного у спадщину, тоді як кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК), та яке (тобто майно) зазначається у свідоцтві про право на спадщину, для суду відсутні підстави для встановлення наявності правових підстав для переходу обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) за законом (заповіт ОСОБА_2М, на випадок своєї смерті не залишив), а випадки, передбачені ст. 608 ЦК України, в даній справі встановлені не були, тому даний позов задоволенню не підлягає.

З огляду на результати розгляду справи питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 212, 214-215, 218, 224 та 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя