Справа №2-896/2011

РІШЕННЯ

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2012 року                                         Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді                     Гетьман Р.А.

при секретарі                               Михайлової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Харківська міська рада Харківської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2003 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3 та визнання за нею права власності на зазначену квартиру. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 25.03.2002 р. було укладено договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1, який було підписано сторонами, вона оплатила повністю вартість квартири в розмірі 22700 грн., але нотаріально оформити договір не встигли, тому що ОСОБА_3 раптово померла. Та зустрічним позовом Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання правочину купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 недійсним. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що договір купівлі-продажу не був оформлений нотаріально.

Ухвалою Дзержинського районного суду від 07.04.2003 р. була призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім.. засл. професора ОСОБА_4 для встановлення належності почерку та підпису в тексті розписки від 25.03.2002 р., що підтверджує купівлю-продаж спірної квартири.

2.11.2004 р. ухвалено рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-453 2004 р., яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені і визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1, в задоволенні зустрічних позовних вимог Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова –відмовлено.

В апеляційному порядку рішення суду учасниками процесу оскаржено не було та набрало законної сили.

19 квітня 2004 р., ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3, та визнання за нею права власності на зазначену квартиру. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона 21.02.2002 р. придбала у ОСОБА_3 вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було підписано сторонами, без нотаріального посвідчення, і вона оплатила повністю вартість квартири в розмірі 25000 грн. Нотаріально оформити договір не встигли, тому що ОСОБА_3 раптово померла.

19 травня 2004 року судом по справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, за нею визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1.

2 березня 2005 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.05.2004 р. у звязку з нововиявленими обставинами. Свою заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 02.11.2004 р. ухвалено рішення Дзержинським районним судом м. Харкова по справі №2-453 2004 р. за її позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, яким за нею визнано право власності на квартиру АДРЕСА_3 і вказане рішення набрало законної сили. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.03.2005 р. була задоволена заява ОСОБА_1 і рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.05.2004 р., яким за ОСОБА_5 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1, скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу укладеного 21.02.2002 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 без нотаріального посвідчення та договору купівлі-продажу, укладеного 26.06.2004 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і просила поновити її порушене право власності на квартиру АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_2 з зазначеної квартири без надання іншого житлового приміщення.

5 липня 2006 р. Дзержинським районним судом м. Харкова постановлено заочне рішення по справі №2-454 2006, яким позов ОСОБА_5 залишено без розгляду, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі –визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений 21.02.2002 р.; скасовано реєстрацію в реєстрі прав власності на зазначену квартиру за ОСОБА_5 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 26.06.2004 р.; скасовано реєстрацію в реєстрі прав власності на зазначену квартиру за ОСОБА_2; поновлено порушене право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та зобовязати КП ХМБТІ зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1; виселити ОСОБА_2В, з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення (т. 1 а.с. 157).

          23 листопада 2006 р. ОСОБА_2 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №2-454 2006. Свою заяву ОСОБА_2В мотивувала тим, що вона як відповідач у справі належним чином не була повідомлена про розгляд справи.

          1 лютого 2007 р. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова заява ОСОБА_2 задоволена, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 5.07.2006 р. по справі №2-454 2006 скасовано.

19 лютого 2007 р. ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд у звязку з нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2004 р., ухваленого у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання права власності, за зустрічним позовом Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкові до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним. Свою заяву ОСОБА_2 мотивувала тим, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суду не були відомі обставини, про те, що 21.02.2002 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, який рішенням суду від 19 травня 2004 року було визнано дійсним, та що ОСОБА_5 набула право власності на вказану вище квартиру на підставі зазначеного рішення суду. Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_5 вчинила продаж вказаної квартири ОСОБА_2

14 червня 2007 р. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова заява ОСОБА_2 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2.11.2004 р., задоволена і рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2.11.2004 р. скасовано.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 3 вересня 2007 року справа за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання права власності та за зустрічним позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання договору купівлі-продажу недійсним та справу за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, про поновлення порушеного права та вселення –об’єднані в одне провадження.

31 травня 2008 р. ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та просила визнати суд недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 від 21.02.2002 р. укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5; виключити ОСОБА_5 із електронного реєстру прав власників на нерухоме майно; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 140 будинку № 74Б по пр. Перемоги в м. Харкові укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений 26.06.2004 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6; скасувати реєстрацію в електронному реєстрі прав власників на вказану квартиру за ОСОБА_2; визнати за нею право власності на вказану квартиру, зареєструвати його в електронному реєстрі прав власників на нерухоме майно; виселити ОСОБА_2 і всіх осіб, які з нею мешкають із квартири АДРЕСА_4.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги та коло осіб, яких залучено до участі у справі та просила суд визнати недійсними договори купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 укладений 21.02.2002 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, виключити ОСОБА_5 із електронного реєстру прав власників на нерухоме майно та договір купівлі-продажу № 140 будинку № 74Б по пр. Перемоги в м. Харкові укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 від 26.06.2004; скасувати реєстрацію в електронному реєстрі прав власників на вказану квартиру за ОСОБА_2; визнати за нею право власності на вказану квартиру. Свої вимоги мотивує тим, що вона у передбаченому законодавством порядку придбала право власності на вказану вище квартиру, що було встановлено в процесі розгляду справи та ухваленим рішенням суду від 02.11.2004 року. Також судово-почеркознавчою експертизою по цій справі встановлено, що підпис на договорі купівлі-продажу між нею та ОСОБА_3 вчинено від імені ОСОБА_3 саме ОСОБА_3 Що стосується договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то їй відомо, що в рамках розслідування кримінальної справи встановлено, що підпис на договорі від імені ОСОБА_3 виконано не цією особою, а іншою невідомою особою.

Відповідач ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4. Вимоги обґрунтовує тим, що вона є добросовісним набувачем, при цьому не заперечує той факт, що у встановленому законом порядку право власності на вказану вище квартиру також виникло у ОСОБА_1 Приймаючи до уваги таку обставину, вважає, що у неї виникло право власності на Ѕ частину спірної квартири. При цьому вона не заперечує того факту, що дійсно між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, при цьому сторонами досягнуто згоди щодо суттєвих умов вказаного договору, проведено розрахунок, що підтверджено документально. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 довела суду, що укладена між нею та продавцем ОСОБА_3 угода є дійсною. Також їм відомо, що в слідчому відділі податкової міліції ДПА в Харківській області розслідувалася кримінальна справа по обвинуваченню групи осіб, включаючи окремі епізоди шахрайства з нерухомістю, що пов’язано з продавцем ОСОБА_5 В рамках цієї справи експертним шляхом встановлено, що підпис на договорі купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчинено не ОСОБА_7, а іншою не встановленою особою.

У зв’язку зі зміною правовідносин, які виникли між сторонами у справі та податковою інспекцією, у зв’язку з тим, що розпорядником житлового фонду є Харківська міська рада Харківської області, її залучено до участі в справі. Державну податкову інспекцію в Дзержинському районі м. Харкова визнано неналежним відповідачем та проведено заміну на підставі ухвали суду від 21 травня 2009 року.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 21 травня 2009 р. зустрічну позовну заяву Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова залишено без розгляду з підстав, наведених вище.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова 21 травня 2009 р. позов ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про визнання дійсним договору купівлі-продажу продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3, та визнання за нею права власності на зазначену квартиру, залишено без розгляду.

До участі у справі в якості третьої особи залучено приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_6

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. Зміст вказаної мирової угоди просили покласти в основу рішення суду. За умовами мирової угоди просять суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 та за відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2009 року визнана мирова угода, укладена ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3; визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.

Представник Харківської міської ради Харківської області звернувся з апеляційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду від 15 вересня 2009 року по справі №2-102/09.

29 квітня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області скаргу задовольнила частково, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2009 року скасувала, справу передала на новий розгляд до того ж суду іншому судді.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила коло осіб, яких залучено до участі у справі та свої позовні вимоги та просила визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між нею та ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на зазначену квартиру. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 25.03.2002 р. було укладено договір купівлі-продажу однокімнатної квартири АДРЕСА_1, який було підписано сторонами, вона оплатила повністю вартість квартири в розмірі 22700 грн., але нотаріально оформити договір не встигли, тому що ОСОБА_3 раптово померла.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зробили спільну заяву і надали суду укладену та підписану ними мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок. Зміст вказаної мирової угоди просили суд покласти в основу рішення суду.

За умовами мирової угоди просять суд визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3 та за відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3. Також сторони досягли згоди, щодо подальшого спільного розпорядження квартирою.

Представник третьої особи Харківська міської рада Харківської області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

Представник третьої особи Державна податкова інспекція в Дзержинському районі м. Харкова, який діє на підставі довіреності, в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать дані які містяться в матеріалах справи.

Суд заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи в сукупності вважає, що спільна заява надана суду укладеної та підписаної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мирової угоди Т.В. з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, зміст якої сторони просили покласти в основу рішення суду, підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 на праві власності належала квартира №140 будинку №74Б по пр.. Перемоги в м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.04.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8

Матеріали справи містять покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, з яких вбачається, що їм від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 особисто відомо про укладення договору купівлі-продажу від 25.03.2002 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_3 продала квартиру ОСОБА_1 за 27700 грн. ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 безпосередньо були присутніми при передачі грошей за квартиру ОСОБА_1 ОСОБА_3, і в їх присутності ОСОБА_3 написала розписку за отримання грошей. В той час ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовилися нотаріально оформити купівлю-продаж до 09.04.2002 р. після отримання довідки-характеристики на спірну квартиру з БТІ і в один день з купівлею ОСОБА_3 Ѕ частини будинку по вул.. Армійській, 101 в м. Харкові у продавця ОСОБА_11 З показів свідків вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на протязі багатьох років підтримували дружні відносини. Свідок ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_3 попросила її підшукати їй будинок в приватному секторі, а свою квартиру №10 по пр.. Перемоги, 74Б в м. Харкові вона продала своїй подрузі ОСОБА_1 По її проханню ОСОБА_13 найшла для ОСОБА_3 будинок по вул. Армійській, 101 в м. Харкові, і їй будинок сподобався і ОСОБА_3 домовилася з власником будинку ОСОБА_11 про придбання в неї Ѕ частини будинку, дала їй завдаток (т. 2 а.с. 23, 42, 46, 64, 71, 95, 97).

ОСОБА_3 раптово померла 05.04.2002 р., що підтверджується Свідоцтвом про смерть, видане Міським відділом реєстрації актів громадянського стану Харківського обласного управління юстиції, запис №2941 від 08.04.2002 р. (т.2 а.с. 5).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №5505 від 16.09.2003 р. власноручний текст розписки від 25.03.2002 р., яку ОСОБА_3 передала ОСОБА_1, виконаний ОСОБА_3, підписи в розписці від 25.03.2002 р. від її імені виконані ОСОБА_3 (т.2 а.с. 16).

Згідно довідки ДПА в Харківській області розслідувалася кримінальна справа по обвинуваченню групи осіб, включаючи окремі епізоди шахрайства з нерухомістю, що пов’язані з продавцем ОСОБА_5 В рамках цієї справи експертним шляхом встановлено, що підпис на договорі купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчинено не ОСОБА_3, а іншою не встановленою особою (т. 1 а.с. 116-119, т. 3 а.с. 120).

Договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було сфальсифіковано. В договір внесено завідомо неправдиві відомості, як від імені продавця ОСОБА_3 так і від імені покупця ОСОБА_5, а саме в договорі місцем проживання ОСОБА_5 вказала адресу АДРЕСА_5. Такого будинку та такої квартири в м. Харкові не існує, що підтверджується довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» №23-18330 від 13.05.2005 р. та службовим повідомленням Державного комітету зв’язку (т. 1 а.с. 8). Завідомо неправдиві відомості внесені щодо технічних характеристик спірної квартири. В м. Харкові по пр. Перемоги, 74Б не існує квартири №140 загальною площею 29,4 м кв., як зазначено в договорі купівлі-продажу від 21.02.2002 р. Згідно Свідоцтва про право власності р.№1-98-141806 від 22.10.1998 р. загальна площа квартири №140 по пр.. Перемоги в м. Харкові становить 35,2 м кв. (т.1 а.с. 3), підпис від імені ОСОБА_3 вчинено не ОСОБА_3, а невідомою особою.

ОСОБА_2 придбала квартиру у ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 26.06.2004 р., який було посвідчено нотаріально, заплатила за квартиру вартість, яку було вказано в договорі, оформила право власності на квартиру на своє ім’я, поселилась в цю квартиру (цивільна справа №2-453/04 а.с. 104-112).

ОСОБА_1, виконуючи умови договору купівлі-продажу квартири, поселилась і проживала в спірній квартирі. Після набрання чинності рішення суду від 02.11.2004 р. в законну силу ОСОБА_1 почала оформлювати своє право власності на квартиру. Однак, захворіла, вона є інвалідом ІІ групи, проходила курс лікування у зв’язку з інвалідністю. Після одужання, здійснювати право власності та проживати в квартирі не було можливості, так як їй стало відомо, що її квартира разом з належними їй речами продана ОСОБА_5 покупцю ОСОБА_2

19.05.2004 р. ухвалено рішення суду на підставі договору купівлі-продажу, який не був оформлений нотаріально, яким за ОСОБА_5 незаконно визнано право власності на спірну квартиру (т.1 а.с. 23).

23.06.2004 р. ОСОБА_5 зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру, а потім у терміновому порядку продала по договору купівлі-продажу від 26.06.2004 р. покупцю ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 64).

Приймаючи до уваги, що мирова угода, укладена сторонами не суперечить закону. Не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчинена в інтересах обох сторін, суд у відповідності до ст.. 175 ЦПК України вважає за можливе покласти умови цієї угоди в основу рішення суду в процесі розгляду справи.

Відповідачем ОСОБА_2 було визнано той факт, що сторони договору купівлі-продажу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дійсно домовилися про всі істотні умови договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, відбулося виконання умов цього договору з боку покупця ОСОБА_1, але через раптову смерть продавця ОСОБА_3 договір не був посвідчений нотаріально.

Зі свого боку позивач за первісним позовом ОСОБА_1 довела суду на підставі достатніх та належних доказів той факт, що є підстави для визнання вказаного вище договору дійсним у відповідності до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 визнала той факт, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, тому що на час придбання спірної квартири за договором купівлі-продажу у ОСОБА_5 вона не знала та не могла знати, що продавець не мала права на відчуження вказаної вище квартири.

Враховуючи той факт, що сторони по справі з метою врегулювання спору, на основі взаємних поступок дійшли мирової угоди, яка стосується лише їхніх прав та обов’язків, предмету позову, доказів того, що її умови суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб суд не має, за таких обставин у суду є підстави для визнання умов такої мирової угоди.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 10, 11, 57-60, 175, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ч. 2 ст. 220, ст..ст. 386, 388, 392 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Визнати мирову угоду, укладену ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_3.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя