Справа № 2-308/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в особі судді Бобер К.Ф.,

при секретарі Кудлачик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до відповідачів:

Другої Дубенської Державної нотаріальної контори,

Стовпецької сільської ради, Дубенського району,

Третьої особи без самостійних вимог Державного комунального підприємства «Архітектор»,

Третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2

Про визнання правочину недійсним та скасувати:

-          Свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 листопада 1999 року серія АВЕ №673845 виданого в.о. держаного нотаріуса Другої Дубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, мешканці с. Стовпець, Дубенського району на спадкове майно ОСОБА_4,

-          Рішення Стовпецької сільської ради, Дубенського району Рівненської області від 04 жовтня 1999 року №14 про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець, Дубенського району, Рівненської області за ОСОБА_5.

-          Визнання за нею, ОСОБА_6, право власності на житловий будинок №8 з надвірними будівлями по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району.

За зустрічним позовом ОСОБА_2

До відповідачів:

1. ОСОБА_1

2. Другої Дубенської Державної нотаріальної контори,

3. Стовпецької сільської ради, Дубенського району,

4. Третьої особи без самостійних вимог Державного комунального підприємства «Архітектор»,

про визнання за нею ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець, Дубенського району

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 покликається на те, що 15 червня 1991 року померла її мати ОСОБА_4 і після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями по вул.. Набережна,8 в с. Стовпець, Дубенського району,яке рахувалося за померлою. Вона, як дочка, була прописана і зареєстрована в цьому будинку. Вона як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, шляхом постійного проживання та прописки з спадкодавцем ОСОБА_4, а відтак фактично володіла і управляла спадковим майном. Проте юридично оформити на себе спадщину не встигала, оскільки в 1994 році з Казахстану прибула на постійне місце проживання її сестра ОСОБА_3, яка була психічно хворою і вона дозволила сестрі проживати в спадковому будинку по вул.. Набережній 8, вважаючи, що спадщина залишиться за нею.

3 квітня 2009 року сестра ОСОБА_3 померла, за якою вона до смерті доглядала і поховала за власний кошт.

Перед смертю їй стало відомо, що сестра ОСОБА_3 склала заповіт на її спадковий будинок на сторонню особу.

На початку 2010 року, проводячи порядок в господарстві в хліві нею виявлено закидану соломою тумбочку, в якій знаходились документи, оформлені на будинковолодіння а саме:

1.Свідоцтво на право на спадщину за законом, виданого Другою Дубенською державною нотаріальною конторою, виданого 10 листопада 1999 року на ім»я сестри ОСОБА_3 на спадкове майно ОСОБА_4

В свідоцтві зазначено, що спадкове майно належить померлій на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 4 жовтня 1999 року виконкомом Стовпецької сільської ради на підставі рішення Стовпецької сільської ради від 4 10.1999 року і зареєстрованому ДКМП «Архітектор».

          2. Технічний паспорт на індивідуальні будівлі за адресою Набережна,8 в с. Стовпець, в якому зазначено власників ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Вона рахує, що у відповідності до ст..549 ЦК України 1963 року, на час відкриття спадщини, вона, як спадкоємець, фактично вступила в володіння спадковим майном і до неї перейшло право власності на будинок в порядку спадкування.

          При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 її, як спадкоємицю, Державним нотаріусом Другої Дубенської нотаріальної контори не повідомлено. Сестра ОСОБА_3 пропустила шестимісячний строк подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини і в судовому порядку його не продовжувала.

          Рішенням Стовпецької сільської ради №14 від 4 жовтня 1999 року право власності на житловий будинок по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району оформлено за померлою в 19991 році ОСОБА_4 Цим рішення зобов’язано Державне комунальне підприємство «Архітектор»видати свідоцтво про право власності на цей будинок. На момент реєстрації права власності на будинок №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець з господарськими будівлями на померлу ОСОБА_4 не було законних підстав.

Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 в зустрічному позові заперечує проти задоволенні позову ОСОБА_1,просить визнати за нею право власності на будинок №8 з господарськими будівлями в по вул.. Набережна в с. Стовпець, Дубенського району.

Покликається на те, що вона, ОСОБА_2, правомірно набула за заповітом від 20 червня 2006 року право власності на цей будинок від померлої в 2009 році ОСОБА_3

В суді позивачка ОСОБА_1 та її представник свої позовні вимоги підтримали,зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали і дали суду свої пояснення відповідно до своїх позовних вимог та заперечення проти зустрічного позову.

          Відповідачка ОСОБА_2 і її представник позов ОСОБА_1 не визнали, свій зустрічний позов підтримали і дали відповідно свої заперечення та пояснення.

Відповідач 1. Представник Другої Дубенської Державної нотаріальної контори позовних вимог ОСОБА_1П, не визнала і показала, що вона діяла у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат»і порушень, при видачі ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ОСОБА_4М від 10.11.1999 року не допустила. Зокрема зазначила, що окрім заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори ніхто не зголосився. В обов»язки нотаріальної контори не входить повідомляти інших осіб про подані заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідач 2.Представник Стовпецької сільської ради позов не визнав і показав, що, для виготовлення проектної документації на газифікацію будинків необхідно було громадянам виробити право власності на житло, які такого права ще не отримали.

Після смерті ОСОБА_4 в 1991 році в господарстві померлої в будинку №8 по вул.. Набережна в с. Стовпець з 1994 року проживала її дочка ОСОБА_3, яка звернулася до сільської ради про оформлення права власності на цей будинок, оскільки будь яких правовстановлюючих на той час документів не було. Відповідно до Правил державної реєстрації об»єктів нерухомого майна, що знаходиться в власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом «Держитлокомунгоспом»від 03.12.1995 року, які діяли на той час, виконком сільської ради з метою упорядкування житлового фонду прийняв рішення №14 від 04.11.1999 року про оформлення права власності на цей будинок на ОСОБА_4

Окрім того, представник сільської ради показав, що в будинку №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець, згідно по господарської книги за 1991-1995 роки з 1.06.1991 року по 6.03.1995 року була зареєстрована ОСОБА_1, а після того часу вона вибула в господарства №110 до свого чоловіка ОСОБА_8 З 1994 року в господарстві №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець була зареєстрована і постійно проживала до дня смерті ОСОБА_3 Рахує, що позивачка ОСОБА_1 достеменно знала, про рішення виконкому сільської ради №14 від 4.11.1999 року про оформлення права власності на будинок за ОСОБА_4

Третя особа без самостійних вимог Дубенське державне комунальне мале підприємство «Архітектор»про час і місце розгляду справи повідомлена, проте подала заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, вислухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані докази по справі прийшов до висновку, що в задоволенні позовів позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 слід відмовити.

Як видно з справи і це встановлено судом, що після смерті червні 1991 році ОСОБА_4 відкрилася спадщина на майно померлої, будинок №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району. По зазначеній адресі окрім померлої ОСОБА_4 з 01.06.1999 року була зареєстрована позивачка ОСОБА_1, яка з 6.03.1995 року змінила місце проживання і була зареєстрована згідно погосподарських книг за №110 в с. Стовпець в господарстві свого чоловіка ОСОБА_8

ОСОБА_1 ствердила, що вона після смерті матері доглядала за господарством матері, а також доглядала за господарством свого чоловіка, з яким проживала разом в шлюбі.

В 1994 році з Казахстану прибула її сестра ОСОБА_3П, і поселилася в спадковому будинку матері, в якому проживала до смерті 2009 року.

З показань свідків ОСОБА_9,ОСОБА_10, ОСОБА_11 Сільського голови ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13 і н. встановлено, що в господарстві по вул.. Набережній 8 в с. Стовпець з 1994 року проживала ОСОБА_3,яка вела господарство, провела ремонтні роботи в будинку, газифікувала його і фактично ним володіла.

Ці обставини не заперечує і позивачка ОСОБА_1, яка ствердила, що ОСОБА_3 з 1994 року до дня смерті проживала в цьому будинку.

Відповідно до вимог п.2 ч.1, ч.2 ст.. 549, який діяв на час виникнення правовідносин вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо подав державній нотаріальній конторі за місцем знаходження та відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

За вимогами ч.2 ст. 553 ЦК України 1963 року вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодних з дій, що свідчать про прийняття спадщини.

Як видно з справи позивачка ОСОБА_1 після смерті матері в 1991 році не вчиняла жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини. Хоча вона і була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 до початку 1995 року, проте вона фактично проживала зі своїм чоловіком по іншій адресі, з яким перебувала у шлюбі. Таким чином судом не добуто жодних доказів того, що ОСОБА_1 володіла і розпоряджалася спадковим майном своєї матері і її вимоги про визнання за нею права власності на будинок №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець,Дубенського району є необґрунтованими.

Навпаки, ОСОБА_3, як спадкоємець, з 1994 року проживала в даному будинку до своєї смерті до 2009 року. В будинку зробила ремонт, газифікувала його, обробляла земельну ділянку, вела підсобне господарство, що свідчило про фактичне прийняття спадщини і проти того не заперечувала ОСОБА_1

ОСОБА_3 в 1999 році правомірно звернулася до Стовпецької сільської ради про оформлення права власності на будинок, оскільки в с. Стовпець проводилась газифікація господарств. Рішення Стовпецької сільської ради №14 від 04.1999 року, яким оформлено право власності на житловий будинок по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець за ОСОБА_4 є обґрунтованим і базувалося на Правилах державної реєстрації об»єктів нерухомого майна, що знаходилось у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Держитлокомунгоспу»від 03.12. 1995 року.

На підставі зібраних документів Другою Дубенською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_3 правомірно видано свідоцтво про на спадщину за законом на будинок №8 з господарськими будівлями в с. Стовпець, Дубенського району. Щодо заяви від імені ОСОБА_1 про відмову останньої від спадщини, яка мається в спадковій справі суд відноситься критично і абстрагується, оскільки відповідно дот Закону України «Про нотаріат»в момент складання свідоцтва, такі заяви, або відсутність їх не впливали на прийняття рішення державним нотаріусом. Як ствердив відповідач державний нотаріус Другої Дубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, для видачі свідоцтва про право власності достатньо заяви заявника про видачу такого свідоцтва при відкритті спадщини і заява від імені ОСОБА_1 про відмову від спадщини, яка малася в спадковій справі, ні до чого не зобов»язувала.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не знала, що ОСОБА_3П, виробила свідоцтво на право власності на цей будинок в 1999 році спростовується показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_15, та свідченнями сільського голови ОСОБА_12, які ствердили, що ОСОБА_1 мусила знати про такі дії ОСОБА_3, оскільки сама ходила з ОСОБА_3 і допомагала їй в оформленні документів. Рішення місцевих органів влади є публічними і доступними для ознайомлення громадянам.

Суд критично оцінює твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що вона на початку 2010 року, наводячи порядок у сараї знайшла документи, оформлені сестрою ОСОБА_3 на будинок, а саме: Свідоцтво про право на спадщину за законом та техпаспорт на будинок.

Раніше ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, Стовпецької сільської ради, про визнання заповіту, складеного 20.06.2006 року сестрою ОСОБА_3 за яким остання заповіла будинок по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець, Дубенського району ОСОБА_2 недійсним, та визнання за нею права власності на цей будинок.

10 листопада 2010 року рішенням Дубенського міськрайонного суду, залишеного без змін апеляційним судом Рівненської області, в задоволенні позову відмовлено, проте в ході судового слідства по попередній справі ОСОБА_1 жодним чином не обмовилась про знайдені документи.

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в справі суд прийшов до висновку, що документи, а саме: Свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 листопада 1999 року серія АВЕ №673845 виданого в.о. держаного нотаріуса Другої Дубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, мешканці с. Стовпець, Дубенського району на спадкове майно ОСОБА_4 та Рішення Стовпецької сільської ради, Дубенського району Рівненської області від 04 жовтня 1999 року №14 про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець, Дубенського району, Рівненської області за ОСОБА_5 видані і прийняті у відповідності до діючого законодавства і є обґрунтованими.

Щодо вимог позивачки ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на житловий будинок №8 з господарськими будівлями по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району , суд виходить з того, що відповідно до заповіту від 9.06. 2006 року покійна ОСОБА_3 заповіла після її смерті будинок №8 з господарськими будівлями по вул.. Набережній в с. Стовець, Дубенського райну ОСОБА_2 Цей заповіт є чинними і ОСОБА_2 прийняла спадщину.

Раніше ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом про визнання зазначеного заповіту недійсним та визнання за нею права власності на житловий будинок №8 по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району. Рішення Дубенського міськрайонного суду від 10 листопада 2010 року, залишене без змін апеляційним судом Рівненської області, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Відповідно до ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачка ОСОБА_2 правомірно набула право власності на будинок №8 з господарськими будівлями по вул. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району в порядку спадкування за заповітом. Ця власність має бути зареєстрована належним чином і додаткового рішення суду з цих підстав не потребує.

Керуючись ст.. ст.. 10, 62, 213, 214 ЦПК України, ст..ст.549, 553 ЦК України 1963 року, ст..ст.328, 1216,1217,1233 ЦУК України, ЗаконуУкраїни «Про нотаріат», суд -,

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів:

Другої Дубенської Державної нотаріальної контори,

Стовпецької сільської ради, Дубенського району,

Третьої особи без самостійних вимог Державного комунального підприємства «Архітектро»,

Третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2

Про визнання правочину недійсним та скасувати:

-          Свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 листопада 1999 року серія АВЕ №673845 виданого в.о. держаного нотаріуса Другої Дубенської державної нотаріальної контори ОСОБА_3, мешканці с. Стовпець, Дубенського району на спадкове майно ОСОБА_4,

-          - Рішення Стовпецької сільської ради, Дубенського району Рівненської області від 04 жовтня 1999 року №14 про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок по вул.. Набережній,8 в с. Стовпець, Дубенського району, Рівненської області за ОСОБА_4,

-          Визнання за нею, ОСОБА_1 право власності на житловий будинок №8 з надвірними будівлями по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району.

відмовити.

В задоволені позову ОСОБА_2

До відповідачів:

1. ОСОБА_1

2. Другої Дубенської Державної нотаріальної контори,

3. Стовпецької сільської ради, Дубенського району,

4. Третьої особи без самостійних вимог Державного комунального підприємства «Архітектро»,

про визнання за нею, ОСОБА_2 право власності на житловий будинок №8 з надвірними будівлями по вул.. Набережній в с. Стовпець, Дубенського району.

відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області протягом 10 днів через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: