СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
05 червня 2008 року | Справа № 5020-12/043 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Фенько Т.П.,
Заплава Л.М.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Литвиненко А.В., дов. № 783/07-02 від 11.02.2008 р. (Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя);
відповідача: Козирев Д.К., дов. № 500/033 від 12.02.2008 р. (Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський маяк");
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський маяк" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 02 квітня 2008 року у справі № 5020-12/043
за позовом Управління пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя (пр. Гер. Сталінграда, 56,Севастополь,99059)
до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський маяк" (Фіолентовське шосе, 1,Севастополь,99053)
про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1166,41 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя від 02 квітня 2008 року у справі № 5020-12/043 задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя до відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк”про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1166,41 грн.
Не погодившись з вказаним судовим актом, відкрите акціонерне товариство “Севастопольський маяк”звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, котрою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом, а тому у справі відсутній предмет спору.
05 червня 2008 року від Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя на адресу апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, вважає її законною.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 05 червня 2008 року, у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Заплава Л.М.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський маяк” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя в якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В наданих Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя розрахунках, сума страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування склала за жовтень 2007 року –602,49 грн., за листопад 2007 року –563,92 грн., а всього 1166,41 грн., з яких 1131,06 грн. збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників, 35,35 грн. –збір із суми загального оподаткування доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору (а.с. 4,6).
Відповідно до пункту 8.1 пункту 8 Інструкції №21-1 вчасно не сплачені страхові внески в розмірі 1166,41 грн. були визнані недоїмкою, у відношенні якої, згідно із пунктом 8.2 пункту 8 Інструкції №21-1, були виписані вимоги про сплату боргу № Ю-92-У від 03.12.2007 р. та № Ю-92-У від 03.01.2008 р. Вказані вимоги про сплату боргу були направлені на адресу відповідача 06.12.2007 р. та 04.01.2008 р. та були отримані уповноваженою особою відповідача 10.12.2007 р. та 08.01.2008 р.
Також, заборгованість відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк” підтверджується актом звірки станом на 01.01.2008 р., який складений та підписаний позивачем та відповідачем (а.с. 15), складає 1166,41 грн. та у добровільному порядку не сплачена.
Вказані обставини стали підставою для звернення Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк”про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1166,41 грн. (а.с. 2)
Судова колегія, в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058-IV роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до статті 4 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, розділу 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 для роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору, або на інших умовах, або за договором цивільно-правового характеру, встановлений розмір страхових внесків –32% суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників та 1-5% суми загального оподаткування доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.
Розділом 5 Інструкції №21-1 встановлено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.
Згідно із статтею 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р. №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).
Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також, відповідач не заперечує щодо наявності у нього заборгованості по страховим внескам в сумі 1166,41 грн.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом, а тому у справі відсутній предмет спору, судовою колегією не приймаються, так як згідно з пунктом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються
З урахуванням викладеного, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський маяк", задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1), 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Севастопольський маяк”залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 02 квітня 2008 року у справі № 5020-12/043 залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову або ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді Т.П. Фенько
Л.М. Заплава