Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2-о/1214/19/2012
06.02.2012 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд у складі:
головуючого судді Горбатенко О.В.,
народних засідателів: Рачкової О.І., Завозєєвої С.М.,
при секретарі судового засідання Литвиненко Л.О.,
за участю заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заінтересована особа -Лисичанський МВ УМВС України в Луганській області, -
встановив:
Заявник -ОСОБА_1 звернувся до суду з вищеназваною заявою, в якій просив суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в м. Привілля Луганської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Привілля Луганської області, посилаючись на наступне.
Заявник перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, зареєстрованому 30.04.1980 року в Лисичанському відділі РАЦС Луганської області, актовий запис № 44. Він мешкав разом з дружиною та сином ОСОБА_3 в квартирі за адресою АДРЕСА_1. В 2005 році після сварки дружина разом з сином зібрали свої речі і виїхали у невідомому напрямку. З того часу він жодних відомостей про них не має. Ні син, ні дружина ніколи йому не писали і не телефонували. Батьки дружини померли ще при їх сумісному проживанні, інших родичів немає. Розшук дружини і сина результатів не дав, смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 01.01.2005 року по теперішній час не зареєстрована. В місті постійного проживання немає відомостей про місце їх перебування. Заявнику необхідно визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безвісно відсутніми. Тому заявник вимушений звернутись до суду.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав обставини, викладені в заяві, просив заяву задовольнити, додатково пояснив, що дружина з сином не проживають з ним близько 7 років, їй не подобалось жити в Україні, і вона поїхала жити в Росію.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що заявника знає з 1978 року, дружину і сина його теж знає, вона раніше працювала в магазині продавцем, з заявником дружина і син не проживають приблизно 10 років.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знає дружину заявника і сина, але не бачила їх вже близько 10 років.
Судом досліджені наступні докази: копія паспорта заявника /а.с.4/, довідка ЛКП «Паспортна служба»/а.с.5/, копія свідоцтва про шлюб /а.с.6/, довідка /а.с.7/, ордер на житлове приміщення № 260 /а.с.8/, довідка МВ УМВС України /а.с.10/.
Суд, заслухавши пояснення заявника, свідків, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Відповідно до ч.2 ст. 43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць -перше число січня наступного року.
У судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, Привільською міською радою м. Лисичанська 30 квітня 1980 року, актовий запис № 44 /а.с.6/.
Як вбачається з довідки ЛКП «Паспортна служба», за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, квартиронаймач, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, син /а.с.5/.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в місці постійного їх проживання: АДРЕСА_1 протягом одного року підтверджується наступними зібраними у справі доказами.
З довідки Лисичанського міського відділу УМВС України від 22.11.2011 року встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ні по цивільним, ні по кримінальним справам не розшуковуються /а.с.10/.
З довідки відділу деравної реєстрації актів цивільного стану у м. Лисичанську актових записів про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3, починаючи з 01.01.2005 року не виявлено /а.с.9/.
Довідкою голови будинкового комітету підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за адресою АДРЕСА_1 з 2005 року /а.с.7/.
Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були у 2005 році, то початком їх безвісної відсутності слід вважати 01.01. 2006 року.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, безвісно відсутнім.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 249 ЦПК України, ст. 43 ЦК України, суд, -
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, заінтересована особа - Лисичанський МВ УМВС України в Луганській області - задовольнити.
Визнати безвісно відсутніми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Привілля Луганської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Привілля Луганської області.
Початком безвісної відсутності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 вважати 01.01.2006 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.В.Горбатенко
Народні засідателі О.І.Рачкова
С.М.Завозєєва