Справа № 2-3010/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Васильченка О.В.

при секретарі - Кушніренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредіт Лізинг», товариства з обмеженою відповідальністю «БК Сібур» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред'явила у суді позов до ТОВ «УніКредіт Лізинг», ТОВ «БК Сібур» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що 29.10.2009 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «УніКредіт Лізинг» було укладено Договір поруки, за яким ОСОБА_2 поручився перед ТОВ «УніКредіт Лізинг» за ТОВ «БК Сібур» по Договору фінансового лізингу від 29.10.2009 р. Про даний Договір поруки ОСОБА_1 дізналася зі слів її чоловіка - ОСОБА_2, коли він в телефонній розмові обговорював претензію ТОВ «УніКредіт Лізинг» та Договір поруки.

Позивач вважає, що Договір поруки укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «УніКредіт Лізинг» без її згоди є грубим порушенням її майнових прав та чинного законодавства, а тому просить визнати договір поруки недійсним.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з вище викладених підстав, просила позов задовольнити повністю.

Представник ТОВ «БК Сібур» в судовому засіданні проти позову заперечувала.

Представник ТОВ «УніКредіт Лізинг» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 61). В попередньому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

Третя особи ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи в межах доводів сторін та позовних вимог, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступного.

29.10.2009 р. між ТОВ «УніКредіт Лізинг» та ТОВ «БК Сібур» було укладено Договір фінансового лізингу № 1463L09/00 (а.с. 25-33).

29.10.2009 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «УніКредіт Лізинг» було укладено Договір поруки № 1463L09/00, за яким ОСОБА_2 зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити ТОВ «БК Сібур» за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу № 1463L09/00 (а.с. 22-24).

Договір поруки був укладений сторонами під час шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 21).

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним Договору поруки, яким на ОСОБА_2 покладені обов'язки щодо його відповідальності за належне виконання ТОВ «БК Сібур» умов Договору фінансового лізингу, як солідарних боржників, позивач посилалась на те, що як дружина поручителя не була повідомлена про поручительство ОСОБА_2, а тому не згодна нести відповідальність за невиконання Договору фінансового лізингу спільним подружнім майном, посилаючись на ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України, згідно якої дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Причиною спору між сторонами на думку позивача стало незаконне укладення Договору поруки, що має бути визнаний судом недійсним, оскільки наслідки його невиконання впливають на законні інтереси позивача.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Таким чином, порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а відтак до даних правовідносин норми ст. 65 Сімейного кодексу України не застосовуються.

Отже, договір поруки не є договором на розпорядження належним подружжю майном, а тому обов'язкової згоди іншого з подружжя на укладення такого договору законом не передбачено.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним Договору поруки є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 215, 553 ЦК України, ст. 65 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредіт Лізинг», товариства з обмеженою відповідальністю «БК Сібур» за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору поруки № 1463L09/00 від 29 жовтня 2009 року недійсним, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Васильченко О. В.