Справа № Провадження №22-ц-2779/12 22-ц/1090/3215/12 Головуючий у І інстанціїГолуб А.В.
Категорія50Доповідач у 2 інстанції Оношко
12.06.2012
УХВАЛА
Іменем України
24 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Оношко Г.М., Данілова О.М.,
при секретарі: Мариняко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі, начальника управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі ОСОБА_3, про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі, та посилалася на те, що вона з 06.12.2004 працює на посаді директора Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Позивачка вказувала на те, що відповідно до п. 1 Положення про Білоцерківську районну державну лабораторію ветеринарної медицини, затвердженого наказом Головного управління ветеринарної медицини в Київській області від 21.11.2008 № 96, лабораторія підпорядковується управлінню ветеринарної медицини в Білоцерківському районі. При цьому, згідно п. 11 вказаного Положення, директор лабораторії призначається і звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в районі. Позивачка посилалася на те, що наказом начальника управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі №45 від 03.08.2011 до неї було застосоване дисциплінарне стягнення - оголошено догану, як вказано в наказі, за службову недбалість, допущену в організації роботи лабораторії та підлеглих працівників, що призвело до невиконання необхідних лабораторних досліджень. Позивачка вважає вказаний наказ незаконним та протиправним, а також позивачка вважає що цей наказ порушує її права у сфері трудових відносин, оскільки притягуючи позивачку до дисциплінарної відповідальності, відповідач порушив норми КЗпП України. Позивачка посилалася на те, що відповідач вважав, що вона не забезпечила чергування в лабораторії спеціаліста, в результаті чого 01.07.2011 не був проведений лабораторний контроль якості проведеної дезінфекції в КП «Білоцерківхлібопродукт». Позивачка вказувала на те, що в її діях немає ознак дисциплінарного порушення, оскільки вона, як керівник Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, зобов'язана була забезпечити дотримання вимог трудового законодавства відносно працівників лабораторії і законних підстав для застосування надурочних робіт 01. 07.2011 не існувало, а тому позивачка не мала права залишати будь-кого з підлеглих працівників для чергування, яке по суті є надурочними роботами. Позивачка також посилалася на те, що лабораторний контроль якості проведеної дезінфекції в КП «Білоцерківхлібопродукт»не був проведений не з її вини, а з вини осіб, які проводили дезінфекцію та доставили проби в лабораторію після закінчення в ній робочого дня. Позивачка просила в судовому порядку скасувати наказ начальника управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі №45 від 03.08.2011 про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, а також позивачка просила стягнути з начальника управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі ОСОБА_3 на її користь 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачці незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 лютого 2012 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 лютого 2012 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи в порядку ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що з 06.12.2004 по 14.11.2011 ОСОБА_2 працювала на посаді директора лабораторії-лікаря ветмедицини - бактеріолога Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Наказом начальника управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі від 03.08.2011 року за №45 «Про застосування дисциплінарного стягнення»директору Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2 за службову недбалість, допущену в організації роботи та підлеглих працівників, що призвело до невиконання необхідних лабораторних досліджень було оголошено догану. Так у вищевказаному наказі вказано, що 04.07.2011 до Управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі надійшла інформація про неможливість проведення бактеріологічного контролю якості проведеної дезінфекції в КП «Білоцерківхлібопродукт». У вищевказаному наказі було вказано, що розслідуванням встановлено, що дана ситуація склалась через відсутність належного контролю з боку директора Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2, яка знаючи про необхідність проведення контролю дезінфекції у неблагополучному по лейкозу господарстві та про те, що в районну лабораторію 01.07.2011 будуть доставлені проби для проведення лабораторного дослідження, як директор лабораторії, не забезпечила чергування в лабораторії спеціаліста, допустивши службову недбалість, в результаті чого не був проведений лабораторний контроль якості проведеної дезінфекції. Тобто директор лабораторії ОСОБА_2 не виконала свої службові обов'язки, передбачені п. 12 Положення про Білоцерківську районну державну лабораторію ветеринарної медицини та посадовою інструкцією директора Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. У наказі зазначено, що вказаний наказ був прийнятий на під ставі: службових записок ОСОБА_4 від 22.07.2011, ОСОБА_5 від 04.07. 2011, ОСОБА_2 від 04.07.2011; пояснюючих записок ОСОБА_6 від 04. 07.2011 та ОСОБА_7 від 04.07.2011; акту про відмову надати письмове пояснення від 01.04.2011; посадової інструкції директора Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини; акту про проведення дезінфекції в КП «Білоцерківхлібопродукт»від 01.07.2011. Наведене вбачається із копії наказу від 03.08.2011 №45, пояснень позивачки та із письмових заперечень відповідачів.
Так відповідно до п. 1 Положення про Білоцерківську районну державну лабораторію ветеринарної медицини затвердженого наказом Головного управління ветеринарної медицини в Київській області від 07.02.2011 №20, Білоцерківська районна державна лабораторія ветеринарної медицини створена відповідно до Закону України «Про ветеринар ну медицину»і підпорядковується Управлінню ветеринарної медицини в Білоцерківському районі. Контроль за діяльністю лабораторії здійснює управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі.
Відповідно до п. 11 вищевказаного Положення, директор Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини призначається та звільняється з посади начальником управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі.
Згідно до п.12 Положення про Білоцерківську районну державну лабораторію ветеринарної медицини затвердженого наказом Головного управління ветеринарної медицини в Київській області від 07.02.2011 №20, директор лабораторії організовує роботу лабораторії, розподіляє обов'язки її працівників, затверджує посадові інструкції.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення; 1) догана; 2) звільнення.
Згідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення про ступку.
В ст. 149 КЗпП України вказано, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під роз писку.
Відповідно до ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
В Додатку №3 Методичні вказівки з контролю якості ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва до Інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва від 25.08.1988, а саме в п.1.1 вказано, що Методичні вказівки визначають порядок і методи контролю якості профілактичної і вимушеної ( поточної і заключної) дезінфекції об'єктів, які підлягають ветеринарному нагляду. В п. 1.2 Методичних вказівок зазначено, що методичні вказівки призначені для спеціалістів ветеринарних лабораторій. А в п. 1.3.3 Методичних вказівок вказано, що бактеріологічний контроль якості дезінфекції здійснюють спеціалісти ветеринарних лабораторій. Відповідно до п. 1.3.3.1 Методичних вказівок, бактеріологічний контроль якості дезінфекції повинен бути несподіваним, без попереднього повідомлення працівників, відповідальних за проведення дезінфекції, і виконавців цих робіт про час і місце відбору проб для дослідження. В п. 2.1 Методичних вказівок вказано, що відбирають проби для бактеріологічного контролю і доставляють їх в лабораторію особи, які не несуть відповідальність за якість дезінфекції і які не знаходять ся в підпорядкуванні працівників, відповідальних за її проведення. В п. 2.6 Методичних вказівок зазначено, що змиви повинні бути доставлені в лабораторію протягом 3-6 годин з моменту взяття, отпечатка - не пізніше 2 год.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2011 близько 10-ї години начальник лікарні ветеринарної медицини в Білоцерківському районі ОСОБА_6 повідомив директора Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2 про те, що 01.07.2011 будуть проводитися заходи по дезінфекції в неблагополучному господарстві по лейкозу - КП «Білоцерківхлібопродукт». Проведення вказаної дезінфекції було заплановано спеціалістами КОДЛВМ своїм обладнанням та деззасобами. Також встановлено, що в період з 12 год. по 13 год. 01.07.2011 завідуючий Трушківської дільничної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_5 забрав пробірки підготовлені Білоцерківською районною державною лабораторією ветеринарної медицини. Після проведення дезінфекції та експозиції 3 години ОСОБА_5 були відібрані змиви, після чого близько 18-ї години дані проби були доставлені ветлікарем господарства ОСОБА_8 до Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини. Однак у лабораторії черговий спеціаліст був відсутній, а тому сторож ОСОБА_7 маю чи доступ в лабораторію поставив проби в холодильник. В судовому засіданні було встановлено, що Білоцерківською районною державною лабораторією ветеринарної медицини не було здійснено бактеріологічного контролю якості проведеної дезінфекції. Наведені обставини підтверджуються пояснюючою запискою ОСОБА_6 від 04.07.2011 № 155, пояснюючою запискою ОСОБА_7 від 04.07.2011, службовою запискою ОСОБА_5 від 04.07.2011, службовою запискою ОСОБА_4 від 22.07.2011, службовою запискою ОСОБА_2 від 04.07.2011, письмовими запереченнями відповідачів.
Крім вказаного, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відмовилася надати письмові пояснення з приводу вищевказаних порушень, що підтверджується актом від 01.08.2011.
Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 10 год. 01.07.2011 знала про те, що у тваринницьких приміщеннях КП «Білоцерківхлібопродукт»будуть проводитися заходи по дезінфекції і після проведення дезінфекції будуть відібрані змиви для подальшого дослідження якості проведеної дезінфекції, а також ОСОБА_2 було відомо те, що Білоцерківською районною державною лабораторією ветеринарної медицини має бути здійснений бактеріологічний контроль якості проведеної дезінфекції саме 01.07.2011. Наведені обставини вбачаються із пояснюючої записки ОСОБА_6 від 04.07.2011 № 155, службової записки ОСОБА_5 від 04.07.2011, службової записки ОСОБА_2 від 04.07.2011, де вона вказала на те, що о 16 год. 15 хв. в БЦРД лабораторії ВМ закінчився робочий день і всі працівники пішли до дому, але з лаборантом у неї була домовленість про те, що вони будуть на мобільному зв'язку, так як повинні привезти змиви для дослідження.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2011 була п'ятниця, відповідно до розпорядку робочого дня в Білоцерківській районній державній лабораторії ветеринарної медицини початок робочого дня в п'ятницю о 08 год. 30 хв., кінець робочого дня о 16 год. 15 хв.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що оскільки Інструкцією та методичними вказівками з контролю якості ветеринарної дезінфекції об'єктів тваринництва від 25.08.1988 визначені терміни проведення дослідження якості дезінфекції, в разі спливу яких результати дослідження не можуть бути достовірними, то в даному випадку мала місце виробнича необхідність і ОСОБА_2 повинна була вирішити питання для забезпечення чергування в лабораторії спеціаліста, що передбачено постановою Секретаріату ВЦСПС «Про чергування на підприємствах і в установах» від 2 квітня 1954 року № 233. Цей нормативний акт діє відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-XII. Постанова № 233 застосовується в Україні як така, що не суперечить Конституції і законам України.
Крім вказаного, Посадовою інструкцією директора (лікаря ветеринарної медицини - бактеріолога) Білоцерківської районної державної лабораторії ветеринарної медицини затвердженої начальником управління ветеринарної медицини в Білоцерківському районі ОСОБА_3 01.01.2005, на ОСОБА_2, крім забезпечення ефективного виконання закріплених за лабораторією напрямків роботи щодо реалізації державної політики у галузі ветеринарної медицини, покладені також обов'язки з проведення бактеріологічних досліджень. Із вказаного випливає, що позивач ОСОБА_2 являючись лікарем ветеринарної медицини - бактеріологом, могла самостійно, без залучення працівників лабораторії, провести бактеріологічні дослідження якості дезінфекції проведеної в КП «Білоцерківхлібопродукт».
Таким чином, з вищевказаного вбачається, що позивачка зобов'язана була та мала можливість, належним чином організувавши роботу лабораторії, забезпечити проведення бактеріологічного дослідження якості дезінфекції проведеної в КП «Білоцерківхлібопродукт», з дотриманням норм чинного трудового законодавства України, однак позивачка не виконала свої службові обов'язки, за що відповідно до спірного наказу, була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Таким чином, колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки вони відповідають матеріалам справи і узгоджуються із вимогами закону.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: