Справа № Провадження №22-ц-2457/12 22-ц/1090/2672/12 Головуючий у І інстанції Войнаренко Л. Ф.
Категорія29Доповідач у 2 інстанціїОношко
12.06.2012
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
31 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Мережко М.В.,
суддів: Оношко Г.М., Фінагеєва В.О.,
при секретарі: Косенко Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Свої позовні вимоги мотивували тим, що 05 серпня 2011 року о 13 годині 45 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с. Нові Петрівці на ад Київ-Овруч по вул. Леніна, рухаючись в напрямку м. Овруч, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого виїхав у праве узбіччя проїзної частини, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що стояв на узбіччі з увімкненою аварійною світловою сигналізацією з дотриманням Правил дорожнього руху. Автомобіль Outlander»д.н. НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_3, був переданий на підставі довіреності від 21 грудня 2010 року ОСОБА_4 Згідно висновку про оцінку майна №136 від 16 серпня 2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 складає 132131 грн. 38 коп. Одночасно до суми відшкодування понесені витрати на експертні послуги, які склали 1300 грн. Крім того, ОСОБА_4 спричинено моральну шкоду, яка виразилась в душевних стражданнях, він тривалий час не може користуватись автомобілем, довелося самостійно шукати гроші для ремонту автомобіля, що вплинуло на сімейний бюджет, змушений був змінювати спосіб свого життя, позбавлений подорожувати на автомобілі, він та його мати змушені були користуватись громадським транспортом, що викликало суттєві незручності в пересуванні. В зв'язку з виплатою страхового відшкодування (33617 грн.50 коп. та 3738 грн.36 коп.), просять стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 94775 грн.52 коп. відшкодування майнової кошти та 1300 грн. вартість проведених експертних досліджень, на користь ОСОБА_4 20000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 96075 (дев'яносто шість тисяч сімдесят п'ять) грн. 52 коп. Позов ОСОБА_4 задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1010 (одна тисяча десять) грн.75 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив змінити рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 23729 (двадцять три тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 32 коп. в задоволені позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди відмовити повністю. В іншій частині рішення залишити без змін.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 05 серпня 2011 року о 13 годині 45 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в с. Нові Петрівці на ад Київ-Овруч по вул. Леніна, рухаючись в напрямку м. Овруч, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого виїхав у праве узбіччя проїзної частини, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, що стояв на узбіччі з увімкненою аварійною світловою сигналізацією з дотриманням Правил дорожнього руху.
Вказане підтверджується копією постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року (а.с.51), відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Сторони не заперечують, що автомобіль НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_3, був переданий на підставі довіреності від 21 грудня 2010 року ОСОБА_4
Згідно висновку про оцінку майна №136 від 16 серпня 2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_6 складає 132131 грн.38 коп. (а.с.23).
До суми відшкодування внесені витрати на експертні послуги, які склали 1300 грн. (а.с.49).
З матеріалів вбачається, що в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_7 , що належить ОСОБА_3
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо правомірності вимог про відшкодування.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Також встановлено, що своїми діями ОСОБА_2 спричинив моральну шкоду, оскільки позивач ОСОБА_4 внаслідок пошкодження автомобіля був змушений змінювати спосіб свого життя, що завдавало йому душевних страждань. Тому суд першої інстанції прийшов до висновку про заподіяння позивачеві ОСОБА_4 моральної шкоди. Однак з висновком суду щодо розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди погодитися не можна.
Судом встановлено, що відновлювальна вартість автомобіля НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_3, більша ніж його залишкова вартість, тому відшкодуванню підлягає залишкова вартість автомобіля.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 за №9, постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Цих роз'яснень суд першої інстанції не врахував.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердив, що пошкоджений в наслідок ДТП автомобіль був проданий ним за 72000 (сімдесят дві тисячі) грн.
Отже, застосування п. 9 вказаної Постанови є неможливим. Оскільки відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, тому розмір відшкодування матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, слід визначити з урахуванням одержаних позивачем від продажу автомобіля коштів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 24075 грн. 52 коп. (96075,52-72000).
Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди суд обґрунтовано вважав, що внаслідок пошкодження автомобіля, який перебував у володінні позивача, відповідач заподіяв йому моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях спричинених у зв'язку з фактичним знищенням автомобіля, який знаходився у його володінні, порушенням звичайного способу його життя, викликаного необхідністю відновлення автомобіля.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром моральної шкоди у сумі 5000 грн.
Виходячи з характеру моральних страждань позивача у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, керуючись принципами розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ст. 23ЦК України зменшити суму відшкодування моральної шкоди до 2000 грн. Заподіяння моральної шкоди у більшому розмірі позивач не довів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, в сумі 24075 грн. 52 коп., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду 2000 грн.
Підлягає скасуванню рішення суду і в частині стягнення з відповідача судового збору, зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 260 грн. 72 коп.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 315, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля, в сумі 24075 (двадцять чотири тисячі сімдесят п'ять) грн. 52 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду 2000 (дві тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір 260 (двісті шістдесят) грн. 72 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: