Справа № 221/2834/12

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 м. Вінниця

Староміський районний суд м. Вінниці в складі :

головуючого судді: Нечипорук Л.Ф.

при секретарі: Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що у листопаді 2011 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір позики, про що було складено розписку від 29.12.2011р. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 було передано 2500,00 доларів США строком до лютого 2012 року. Відповідач своєчасно не повернув позики, у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 19975,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн., а також понесені судові витрати в сумі 250,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Даного висновку суд дійшов з наступних підстав.

Судом встановлено, що у листопаді 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів з кінцевим терміном повернення до лютого 2012 року, на підставі якого останній отримав у власність грошові кошти в сумі 2500 доларів США, що підтверджується розпискою від 29.12.2011р. ( а.с.4).

Встановленим фактам відповідають правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ч.2 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути продавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 207 ч.1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В силу ч.1 ст. 1049 ч.1 ЦК України, позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Незважаючи на термін повернення коштів, зазначений в розписці - лютий 2012р., ОСОБА_2 даного обов»язку не виконав щодо повернення суми позики позикодавцеві. На даний час має місце заборгованість в розмірі 2500 доларів США, що еквівалентно 19975 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Права позивача порушені невиконанням зобов'язання відповідачем, а тому підлягають судовому захисту в даній частині.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди, то згідно діючого законодавства особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду у випадках коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або у випадках, передбачених статтями 280, 611, 1167, 1168 ЦК України, а також іншими нормами законодавства, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Оскільки встановлено, що між сторонами виник спір з приводу невиконання договірних зобов'язань, а договором позики не було передбачено відшкодування моральної шкоди, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ст.88 ЦПК України, позивачу підлягають частковому відшкодуванню понесені ним судові витрати.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 1046,1047,207,1049,226,530 ЦК України, ст. ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 76, 88, 209, 212, 214, 215,224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 19975 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн., а також понесені судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення суду.

Відповідач протягом десяти днів з моменту отримання заочного рішення суду вправі звернутись до суду із заявою про перегляд даного рішення суду.

Суддя :