Справа № 2-4223/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2011 року року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Васильченка О.В.

при секретарі - Кушніренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо, малолітня донька проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку не надає.

ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на утримання дитини щомісячно аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти стягнення аліментів заперечував.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні докази встановив наступне.

17.07.2004 року між сторонами було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 5).

Від подружнього життя сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві, актовий запис № 249 (а.с. 4).

Сторони проживають окремо один від одного. Малолітня ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, що визнано сторонами в судовому засіданні, а тому у відповідності до ст.. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

У судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, оскільки ОСОБА_1 не дозволяє бачитись з донькою. Інших утриманців відповідач не має.

Причиною спору, на думку позивача, стала відмова відповідача в добровільному порядку утримувати малолітню доньку.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Згідно зі ст. 51 ч. 2 Конституції України, ст. 180 Сімейного Кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття, а тому є підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання його дитини.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти визначається судом.

Ст. 182 СК України визначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.

З досліджених в судовому засіданні обставин справи вбачається, що відповідач офіційно працює, має постійний дохід, інших утриманців не має, на стан здоров'я не скаржиться, а тому має змогу регулярно сплачувати аліменти. Аліментні зобов'язання мають особистий характер і, навіть, наявність достатнього рівня доходу одного з батьків, з ким проживає дитина, який дозволяє утримувати.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не надала суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу).

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп., всього - 171 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст.ст. 180, 181, 182, 184, 191, 195 СК України, керуючись ст. ст. 3-14, 60, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Римарівка, Гадяцького району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого співробітником Служби Безпеки України на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі однієї четвертої частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 серпня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 120 грн. 00 коп., всього - 171 грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, відмовити.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Васильченко О. В.