У Х В А Л А
"29" березня 2012 р. Справа № 0670/1480/12
Категорія 5
Житомирський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий суддя - Черноліхов С.В.
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій неправомірними,
в с т а н о в и в:
В березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії працівників Управління Служби безпеки України в Житомирській області вчиненні ними 17.01.2012 року у приміщенні ПП "Форсайт Плюс", що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1, в результаті чого його незаконно було затримано, проведено особистий обшук та вилучена документація, комп'ютерна техніка та інші особисті речі.
В судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про закриття провадження в даній адміністративній справі. В обґрунтування зазначила, що оскаржувані дії працівників Управління Служби безпеки України в Житомирській області були вчинені в рамках кримінального судочинства, а тому даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, проти чого заперечив позивач.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 Кримінально-процесуального кодексу України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 Кримінально-процесуального кодексу України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Суд погоджується з доводами представника відповідача, що відносини, які виникають під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, а також під час проведення окремих процесуальних дій вчинених в рамках організації дізнання чи досудового слідства, не є управлінськими, а регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Разом з тим, суд зазначає, що представник відповідача не подав до суду жодного доказу про те, що оскаржувані дії працівників Управління Служби безпеки України в Житомирській області були вчинені в рамках кримінального судочинства, а тому вважає клопотання не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
у х в а л и в:
В задоволенні клопотання представника Управління Служби безпеки України в Житомирській області про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Черноліхов