12.06.2012

Справа №212/8614/2012

6/212/5709/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці

у складі головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцької О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Калинчука Сергія Ігоровича про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Калинчук Сергій Ігорович звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 до виконання нею своїх зобов'язань.

Подання мотивовано тим, що на виконанні в у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області перебуває виконавче провадження №ВП 32341826 з примусового виконання листа №2/0417/2570/2012 Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»коштів на загальну суму 5258101,06 грн.

25.04.2012 року державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлено строк на добровільне виконання, копію постанови направлено сторонам.

У наданий державним виконавцем 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення, вимоги виконавчого документа боржником не виконанні.

На сьогоднішній день сума заборгованості не погашена навіть частково. Боржник не вчиняє жодних дій для її погашення, що трактується не інакше, як ухилення від погашення існуючого боргу та виконання рішення суду.

Враховуючи значну суму заборгованості, захист прав та законних інтересів стягувача, необхідно вжити всіх можливих заходів по забезпеченню виконання боржником судового рішення, зокрема і обмеження боржника у праві виїзду за кордон до виконання нею зобов'язань.

Розглянувши подання, суд приходить до висновку, що в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадку, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань; громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, і до таких обставин віднесено, зокрема, наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням.

Частиною 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачено право державного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника -фізичної особи або керівника боржника -юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Разом з тим, відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак, як вбачається з матеріалів подання, державним виконавцем відкрито виконавче провадження 25.04.2012 року, однак доказів про вжиття будь-яких заходів, спрямованих на виконання виконавчого провадження №ВП 32341826 з примусового виконання листа №2/0417/2570/2012 Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2012 року, суду не надано.

Також суду не надано жодних доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за межі України, не виконавши вказане зобов'язання, та доказів, які б свідчили, що боржник ухиляється від виконання.

Крім того, суд звертає увагу на те, що норма ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»кореспондується з фактом наявності паспорту для виїзду за кордон. При цьому, державний виконавець не надав суду жодних доказів того, що боржник ОСОБА_2 має паспорт для виїзду за кордон або звернулась до відповідних органів з метою одержання такого документа, що об'єктивно свідчило б про намір боржника залишити межі України.

Враховуючи вищевказані обставини і зважаючи на положення вказаних норм, суд приходить до переконання про відсутність достатніх підстав для задоволення даного подання.

На підставі викладеного, згідно ст. 33 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 3771 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені подання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Калинчука Сергія Ігоровича про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: