УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/948/2012Головуючий суду першої інстанції:Асанов Е.Н.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

"07" березня 201 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКуриленка О.С.,

СуддівСокола В.С., Онищенко Т.С,

При секретаріЛомовському І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Кримтеплопостачання» про захист прав споживачів, визнання договору таким, що не підлягає укладенню, припинення надання послуг шляхом закриття особового рахунку, відключення квартири від централізованої мережі теплопостачання та припинення стягнення абонентської плати, стягнення судових витрат, треті особи: ОСОБА_7 ОСОБА_8, Сакська міська рада АР Крим, виконавчий комітет Сакської міської ради АР Крим, КП «Сакське ЖЄО», Обєднання співвласників Багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

07 листопада 2011року ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилами ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами існують договірні відносини з надання послуг по теплопостачанню.

Колегія не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги щодо визнання договору на теплопостачання між сторонами неукладеним, оскільки це виходить за межі позовних вимог.

Крім того, такі доводи суперечать фактичним обставинам та вимогам закону. Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинено у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано у кількох документах, якими обмінялися сторони. Згідно ст. 637 ЦК України договір, як вид правочину, укладається шляхом пропозиції однієї зі сторін (оферти) і прийняття пропозиції другою стороною (акцепту). А правилами ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору(зокрема надала чи отримала послугу, сплатила гроші та інше), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції або не встановлено законом.

По справі не встановлено обставин, передбачених ст. 652 ЦК України, які дають право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Позивачкою не доведено невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором, щодо якості послуг, на що звернув увагу суд першої інстанції. Тому посилання в апеляційній скарзі на зазначені обставини та на право споживача захищати свої інтереси в суді шляхом розірвання договору є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути розірваним або зміненим за угодою сторін, при її відсутності за рішенням суду. Втім за правилами ст. 654 Кодексу зміна чи розірвання договору запроваджується в такій самій формі, що і договір, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Посилаючись на те, що доказів дотримання позивачем встановленої законом процедури необхідної для відключення квартири від системи центрального опалювання суду не надано, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору. Інші вимоги, як похідні від основних не мають правових підстав.

З оглядом на наведене доводи апелянта про те, що рішення не відповідає положенням матеріального закону, є необґрунтованими, підстав для скасування рішення немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст. 308, ст.315, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 26 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

В С Т А Н О В И Л А :

УХВАЛИ Л А :