СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 червня 2008 року | Справа № 2-2/1132-2008А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Фенько Т.П.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Дікан Л.І.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів);
відповідача: Мельнік Ю.І., дов. № б/н від 15.01.2008 р. (Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум");
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 28 лютого 2008 року у справі №2-2/1132-2008А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а,Сімферополь,95017)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" (вул. Ген. Васильєва, 44,Сімферополь,95000)
про стягнення 649,26 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року у справі № 2-2/1132-2008А задоволено позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" про стягнення 649,26 грн.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Центр бізнес рішень “Оптімум” у доход державного бюджету України 649грн.26коп. пені.
Не погодившись з вказаним судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, котрою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Кримським республіканським відділення Фонду соціального захисту інвалідів пропущено строк позовної давності, отже суд першої інстанції повинен був на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити у задоволені адміністративного позову. Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що предметом спору являється пеня, а не адміністративно-господарська санкція, а отже посилання суду на статтю 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-XII не обґрунтовані.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 22 травня 2008 року, у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Лисенко В.А. та відпусткою судді Прокопанич Г.К., та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддів Лисенко В.А. та Прокопанич Г.К. замінено на суддів Заплава Л.М. та Фенько Т.П.
03 червня 2008 року від Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 12 червня 2008 року, у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі судді Заплава Л.М. та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Антонову І.В.
У судове засідання 12 червня 2008 року представник Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі звітом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" про зайнятість та працевлаштування інвалідів у 2005 році середньооблікова чисельність працівників облікового складу на підприємстві склала 19 осіб, отже відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 р. № 875-XII норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів для відповідача склав 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, адміністративно господарська санкція склала суму 4184,20 грн., яка задекларована відповідачем.
Згідно позовної заяви Фонд обчислив пеню у розмірі 649,26 грн. за період з 18.04.2006р. по 28.11.2007р. позивачем обчислена виходячи з вимог “Порядку нарахування пені та її сплати”, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. №223.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачені штрафні санкції, нараховані за 2005 рік за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів та не зайняте інвалідом, у розмірі 4184грн.20коп. Відповідач тільки 28.11.2007р. сплатив 4184грн.20коп. штрафних санкцій, чим був порушений строк сплати штрафних санкцій, у зв’язку із чим позивачем нарахована пеня у розмірі 649грн.26коп.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року на підставі статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 р. № 875-XII, позов задоволено.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 4 частини 3 вказаного Положення про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою КМУ № 92 від 18.07.1991р. Фонд України соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним і повним надходженням до бюджету коштів від підприємств (об’єднань), установ и організацій, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Центр бізнес рішень "Оптімум" в порядку примусового виконання рішень сплатило 4184грн.20коп. тільки 28.11.2007р. у зв’язку з чим Фонд нарахував 649,26 грн. за період з моменту закінчення строку на добровільну сплату (18.04.2006) і по день фактичної сплати (28.11.2007 р.), з чим погодився суд першої інстанції.
Однак, вказаний Порядок № 233 від 15.05.2007 р. не може бути застосовано для нарахування пені, оскільки він прийнятий та затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України тільки 15.05.2007р., а пеня нарахована за період з 18.04.2006р. по 28.11.2007р.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також, слід зазначити, що відповідно до підпункту 3.7 пункту 3 “Порядку нарахування пені та її сплати”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. №223 сума пені розраховується Фондом у позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду на дату її подання.
Отже, стягнення пені не може бути окремим предметом спору у суді, такі вимоги повинні заявлятися спільно з вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів.
Нормами Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 р. № 875-XII не встановлені спеціальні строки для стягнення пені у судовому порядку.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Таким чином, позивач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції за 2005 рік до 15 квітня 2006 року, отже строк позовної давності починається з 16 квітня 2006 року і закінчується 17 квітня 2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення пені 24 січня 2008 року, тобто з пропуском річного строку позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги задоволені, як ту що ґрунтуються на нормах закону.
Постанова суду прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ „Центр бізнес рішень "Оптимум” підлягає задоволенню, а постанова місцевого господарського суду скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 4), 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр бізнес рішень "Оптімум" міста Сімферополя задовольнити.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 лютого 2008 року у справі №2-2/1132-2008А скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Кримському республіканському відділення Фонду соціального захисту інвалідів у стягненні пені у сумі 649,26 грн. відмовити.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді Т.П. Фенько
І.В. Антонова