СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10 червня 2008 року | Справа № 2-30/1551-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Решетнікова Олена Олександрівна, довіреність б/н від 01.01.08, товариство з обмеженою відповідальністю "Південна виробничо-комерційна компанія";
відповідача: Левинцова Оксана Вагинаківна, довіреність № 10/07-14 від 12.03.08, Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 22 листопада 200 7 року у справі № 2-30/1551-2007А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південна виробничо-комерційна компанія" (вул. Ген. Петрова, 18,Керч,98319)
до Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим (шосе Героїв Сталінграду, 60/1,Керч,98312)
про визнання нечинним рішення від 27.05.2005 № 236 про застосування штрафних санкцій в сумі 1554,19 грн., визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю 156 від 31.01.2005 на суму 1668,75 грн. за зобов'язання відповідача повернути незаконно списану переплату по страховим внескам в сумі 1696,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна компанія”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в м. Керч, про визнання нечинним рішення від 27 травня 2005 року № 236 про застосування штрафних санкцій в сумі 1554, 19 грн., визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю 156 від 31 січня 2005 року на суму 1668, 75 грн. та зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Керчі повернути незаконно списану переплату по страховим внескам в сумі 1696, 09 грн..
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно він просив визнати нечинними вимогу про сплату боргу № Ю - 156 від 31.01.2005 р. на суму 1668,75 грн. та рішення № 236 від 27.05.2005 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1554,19 грн., та зобов'язати позивача повернути незаконно списану переплату по страховим внескам в розмірі 1704,90 грн., а також зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Керчі відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з проведенням експертизи в сумі 750,0 грн. та судові витрати.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року у справі № 2-30/1551-2007 А (суддя Ловягіна Ю.Ю.) позов товариства з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна компанія” задоволений в повному обсязі.
Рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі від 27 травня 2005 року № 236 про застосування штрафних санкцій в сумі 1554, 19 грн. визнано нечинним.
Вимогу Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі про сплату боргу № Ю-156 від 31 січня 2005 року на суму 1668, 75 грн. визнано нечинною.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права.
Так, апелянт, посилаючись на статтю 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, стверджує, що позивачем вже була використана можливість оскарження рішення № 236 від 27.05.2005 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 1554,19 грн. та вимоги про сплату боргу № Ю - 156 від 31.01.2005 р. на суму 1668,75 грн., оскільки він звертався з цього приводу до Головного Управління Пенсійного фонду України, однак, у зв’язку з пропуском строку на оскарження, вказана заява була повернута позивачеві без розгляду.
В процесі перегляду справи апеляційною інстанцією було встановлено, що господарським судом Автономної Республіки Крим при винесенні постанови у справі не було вирішено питання стосовно позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна компанія” про повернення списаної переплати по страховим внескам в розмірі 1704, 90 грн..
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 лютого 2008 року матеріали справи № 2-30/15551-2007 А повернуті господарському суду Автономної Республіки Крим для виконання вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України щодо прийняття додаткової постанови, провадження у справі зупинено.
Додатковою постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2008 року в задоволенні адміністративного позову в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в місті Керч повернути незаконно списану переплату по страховим внескам в розмірі 1704, 90 грн. відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 травня 2008 року провадження у справі № 2-30/15551-2007 А поновлено, справа призначена до розгляду.
Після оголошеної перерви до 10 червня 2008 року представники сторін у судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У зв’язку з закінченням повноважень судді Ткаченко М.І., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.08, здійснено заміну судді Ткаченко М.І. на суддю Лисенко В.А..
У зв’язку з відпусткою судді Лисенко В.А., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.05.08, здійснено заміну судді Лисенко В.А. на суддю Маслову З.Д..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
В період з 27 по 28 січня 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч була проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збір та обов'язкове державне пенсійне страхування товариством з обмеженою відповідальністю „Південної виробничо-комерційної компанії” за період з 01 лютого 2002 року по 20 січня 2005 року.
За результатами перевірки був складений акт № 12 - ю від 31 січня 2005 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання на суму 3088,37 грн., в тому числі 2844,95 - по збору в розмірі 32 % та 181,66 грн. по збору в розмірі 1 - 2%. Зменшено податкове зобов'язання на суму 1419,62 грн., в тому числі по збору 32 % -1336,11 грн., по збору 1 -2%-83,51 грн.
На підставі акту перервірки Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч була сформована та направлена на адресу позивача вимога про сплату боргу № Ю-156 від 31 січня 2005 року в сумі 1668, 75 грн..
Також за допущені порушення Управлінням Пенсійного фонду України в м. Керч було прийнято рішення № 236 від 27 травня 2005 року про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1544,19 грн.
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та оскаржив його до Управління Пенсійного фонду України, направивши 26 липня 2005 року рекомендованою кореспонденцією скаргу, яка була отримана Управлінням Пенсійного фонду України 29 липня 2005 року, що підтверджується повідомленням № 105 від 26 липня 2005 року.
У зв’язку з тим, що відповідь на скаргу не надходила, товариство з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з даною позовною заявою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.
Згідно з пунктом 6 частиною 2 статті 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 5 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Як вбачається з висновку № 9 судово-бухгалтерської експертизи від 30 травня 2002 року, проведеною товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи", заборгованість позивача станом на 01 травня 2002 року становила: по заробітній платі 6273,29 грн., по внескам в Пенсійний фонд -2123,59 грн.
При звіренні даних, відображених у звітах перед Пенсійним фондом, по звідним відомостям по нарахуванню заробітної плати за період, що досліджувався, а також з головною книгою, розбіжності по визначенню фонду оплати праці та інших виплат, на які нараховуються страхові внески, не встановлені.
За період, що перевірявся, згідно з розрахунком до акту (додаток № 3), з травня 2002 року по січень 2004 року позивачу було нараховано внесків до Пенсійного фонду в сумі 20566,07 грн.
Станом на 01 листопада 2002 року, згідно з бухгалтерськими документами підприємства, значиться переплата в Пенсійний фонд в сумі 18748 грн., тому в листопаді 2002 року підприємством були перераховані внески в Пенсійний фонд в сумі 1976,60 грн., з урахуванням переплати. Згідно з представленими платіжними дорученнями за період з травня 2002 року по січень 2004 року було перераховано внесків в сумі 20566,07 грн.
Згідно зі статтею 5 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР збір на державне обов'язкове пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. У разі недостатності у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі видача коштів на оплату прані і сплата збору здійснюються у пропорційних розмірах.
При зіставленні сум нарахованих та перерахованих внесків в Пенсійного Фонду за період з травня 2002 р. по січень 2004 року експертом було встановлено, що підприємство своєчасно перераховувало внески в Пенсійний фонд. Розбіжності між даними підприємства та експертизи по сумам нарахованих та перерахованих внесків немає.
Розбіжності між даними перевірки та даними експертизи за січень 2003 р. становлять 9375,12 грн. в сторону зменшення і утворилися за рахунок того, що при перевірці органом Пенсійного фонду України сума нарахованих внесків за грудень 2002 року була зарахована в лютому 2003 року, однак згідно з наданими відомостями на видачу заробітної плати за грудень 2002 року заробітна плата була видана в лютому 2003 року.
При дослідженні експертом представлених бухгалтерських документів було встановлено, що сума внесків в Пенсійний фонд, нарахована в грудні 2002 року, була фактично перерахована позивачем в січні 2003 р., тобто до того, як була видана заробітна плата.
Таким чином, згідно з висновком експертизи № 9 від 30 травня 2007 року висновки, які викладені в акті перевірки № 12 - ю від 31.01.2005 року відносно суми зобов'язань по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, первинним бухгалтерськими документами не підтвердились. Крім того, згідно з доповненням до експертизи, дані, які відображені в особистій картці платника (позивача у справі), не відповідають даним, відображеним в акті перевірки.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновоком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання нечинними вимоги про сплату боргу № Ю 156 від 31 січня 2005 року на суму 1668,75 грн. та рішення Управління Пенсійного фонду в м. Керчі від 27 травня 2005 року № 236 про застосування штрафних санкцій в сумі 1554,19 грн. обґрунтовані, довідені матеріалами справи та висновками експертизи, а тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, судова колегія вважає необґрунтованими позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна компанія” щодо повернення незаконно списаної переплати по страховим внескам в сумі 1696, 09 грн., оскільки діючим законодавством, а саме - положеннями Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” повернення списаної переплати по страховим внескам не передбачене.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим господарським судом було обґрунтовано відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю „Південна виробничо-комерційна компанія” у даній частині позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено за проведення експертизи 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 11 квітня 2007 року (а.с, 79).
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З викладених обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано присудив на користь позивача витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 750,00 грн., з Державного бюджету України.
Вказане свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, пунктом 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, 212, статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2007 року у справі № 2-30/1551-2007 А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді О.Л. Котлярова
З.Д. Маслова