ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

11 червня 2008 р.

№ 42/42

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого:

Дунаєвської  Н.Г.,

Суддів:

Михайлюка М.В.,   Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний"

на  ухвалу

господарського суду міста Києва від 11.03.2008 р.

у справі

№ 42/42  господарського суду міста Києва

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “ДАРтеплоцентраль”

до	Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний"

про	стягнення 74713,37 грн.,

за  участю представників  сторін:

позивача

Поліщук А.М.,

відповідача

не з’явились,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2008 р. у справі №42/42 ( суддя: Паламар П.І.) провадження у справі припинено, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою господарського суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, просив ухвалу в частині розподілу судових витрат скасувати.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановив місцевий господарський суд, сторони уклали договір №450119 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.04.2001 р.

Відповідно до умов договору відповідач повинен був щомісяця не пізніше 28 числа поточного місяця оплачувати спожиту теплову енергію.

Оскільки оплата за спожиту протягом листопада 2007 р. теплову енергію в сумі 74713,37 грн. проведена відповідачем несвоєчасно, з порушенням умов договору щодо строків розрахунків, а остаточно борг перед позивачем погашено лише після порушення провадження у справі, господарський суд прийшов до правомірного та обгрунтованого висновку про те, що спір між сторонами виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 49 ГПК України і стягнув з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по оплаті 747,13 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Посилання скаржника на те, що він здійснює оплату залежно від оплати мешканцями будинків за надані послуги, колегією суддів відхиляється, оскільки в силу вимог ст.ст. 526, 617 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, відсутність коштів у боржника не звільняє боржника від відповідальності за порушення зобов’язання.   

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вона є законною та обґрунтованою.  

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2008 року у справі №42/42 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                       Н. Дунаєвська

Судді:                                                                               М. Михайлюк

          

                                                                                         І. Волік