ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  

13.05.08р.

Справа № 23/178

За позовом  Дніпропетровського державного цирку, м.Дніпропетровськ 

до  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровську 

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0000512307/0 від 21.04.05

Суддя  Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

  Від позивача: Захаров С.К. - дов. від 14.04.08 №04/99, представник

Від відповідача: Васильєва-Таран Я.А. - головдержподатревізор-інспектор, дов. від 27.02.08 №9471/10/10-048

Патеріло С.Я. - нач. відділу, дов. від 26.03.08 №14686/10/10-048

Зайцева Л.О. - начальника відділу, дов. від 26.03.08 № 14687/10/10-048

Жаворонков С.М. - начальник юр.відділу, дов. від 24.12.07 № 58278/10/10-0048 

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлений позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ   № 0000512307/0 від 21.04.05 про застосування штрафних санкцій в сумі 167900,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що перевірка позивача проводилась згідно плану-графіку проведення документальних перевірок на І квартал 2005 року і була розпочата 10.02.05 згідно посвідчення на проведення перевірки на підставі п.2 Указу Президента "Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності", тобто до набрання чинності Закону України від 12.01.05, яким були внесені зміни до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі між позивачем та нерезидентами встановлено, що розрахунки з нерезидентами здійснювались готівкою через касу підприємства валютою України на загальну суму 167900,00 грн., що суперечить ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

26.09.05 позивачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі № 23/178 з тих підстав, що судом Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ухвалою від 26.09.05 порушено провадження по адміністративній справі Дрожакової Л.Ю. до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій посадових осіб податкового органу, в поданому адміністративному позові заявлена вимога про скасування акту № 37/23-423/02174187 від 14.04.05 "Про результати комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дніпропетровського Державного цирку (код за ЄДРПОУ 02174187) за період з 01.10.2002р. по 31.12.2004р.", на підставі якого прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0000512307/0 від 21.04.05.

Клопотання позивача задоволено, провадження у даній справі зупинено до розгляду Кіровським районним судом м. Дніпропетровська справи за адміністративним позовом Дрожакової Л.Ю. до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, про що винесено ухвалу від 04.10.05.

14.03.08 судом провадження у справі поновлено за письмовим клопотанням відповідача у зв'язку з розглядом Кіровським районним судом м. Дніпропетровська справи за адміністративним позовом Дрожакової Л.Ю. до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, про що винесено постанову від 15.05.07 по справі № 2а-40/2006.

Оскільки з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, відповідно до ст. 17 якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи  юридичних  осіб  із  суб'єктом  владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, суд, керуючись п.6 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,  продовжив розгляд справи за правилами Кодексу адміністративного судочинства, про що зазначив в ухвалі у даній справі від 27.03.08.

24.04.08 позивачем подані зміни до позовної заяви в порядку ст.51 КАС України, в яких позивач в якості обґрунтування посилається на те, що відповідачем порушений порядок проведення перевірки: про проведення перевірки позивачем отримано письмове повідомлення про початок перевірки  з 01.02.05, а фактично перевірка проводилась з 21.02.05 і тривала більше 70 діб (з 21.02.05 по 05.05.05). На день, коли відповідач почав проводити перевірку, вже набрав чинності Закон України від 12.01.05 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)".

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписане заступником керівника податкового органу за 10 днів до підписання акту відмови від підписання акту перевірки. Посадові особи відповідача, які брали участь у перевірці фінансово-господарської діяльності позивача до підписання акту перевірки не врахували пояснення позивача, фактичні обставини виникнення спірних питань і не передавали їх на розгляд в ДПА у Дніпропетровській області.

Висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам.

Нормами ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлена вимога щодо здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами через уповноважені банки виключно для розрахунків в іноземній валюті, яких позивач в даній ситуації не здійснював, а розрахунки у валюті України можуть здійснюватись як за участю банків, так і готівкою. Про це свідчить і відсутність будь-яких обмежень та такі розрахунки у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ України від 15.12.04 № 637.

Крім того, ст.7 вищевказаного Декрету КМУ встановлює порядок розрахунків між резидентами та нерезидентами виключно в межах торговельного обороту.

Предметом договорів між позивачем та нерезидентами було спільне проведення гастролей, за умовами цих договорів жодних розрахунків між цирком та нерезидентами з приводу оплати взятих на себе зобов'язань не передбачалось, а лише визначалось, що виручка від проведення циркових програм надходить на поточний рахунок цирку, який виплачує іншій стороні певну суму коштів за кожну виставу. При цьому отримані кошти нерезиденти використовували для оплати праці та проживання в готелях своїх працівників, виплату добових та на утримання тварин та інших витрат, пов’язаних з утриманням колективу.

Всі договори  між позивачем та нерезидентами за своєю правовою природою належать до договорів про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників, оскільки цими договорами було передбачено розподіл доходів між їх сторонами залежно від досягнення певної мети, а не від факту надання будь-яких взаємних послуг.

Здійсненні з цього приводу господарські операції не входять до числа операцій з продажу (купівлі) товарів, тобто вони не здійснювались в межах торговельного обороту, а тому норми ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" не поширюються на такі операції. Крім того, виходячи з положень Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", оскільки виплата позивачем нерезидентам за проведення гастролей циркових програм здійснювалась на території України, то використання для цих цілей саме валюти України було не просто правом, а й обов’язком, так як використання іноземної валюти без індивідуальної ліцензії НБУ було би порушенням норм пп."г" п.4 ст.5 того ж Декрету Кабінету Міністрів України.

Крім того,  у листі Кабінету Міністрів України на Національного Банку України від 26.04.93 № 10046, № 19029/730 щодо порядку розрахунків з країнами зони функціонування рубля, зазначається, що положення першого абзацу статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо використання у розрахунках між резидентами та нерезидентами іноземної валюти не розповсюджується на розрахунки з резидентами країн зони функціонування рубля, які можуть здійснюватися і в українських карбованцях, якщо це передбачено контрактами. Позивачем здійснювались розрахунки з резидентами країни зони функціонування рубля, а саме резидентом Російської Федерації, що також спростовує висновки відповідача.

Також Положенням про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.04 № 484, передбачено, що у межах торговельного обороту без ліцензій здійснюються розрахунки (платежі) у готівковій валюті України за товари, які купуються на території України відповідно до п.4.13 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 26.09.98 № 119.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В  :

21.04.05 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровську  (відповідачем) винесено  податкове повідомлення-рішення № 0000512307/0, відповідно до якого позивачу згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"  нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 167900,00 грн.  

Підставою для винесення означеного податкове повідомлення-рішення є акт, складений відповідачем за результатами  проведеної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.02 по 31.12.04 № 37/23-423/02174187 від 14.04.05.

Питання правомірності проведення вказаної перевірки було предметом судового дослідження під час вирішення спору за адміністративним позовом Дрожакової Л.Ю. (головного бухгалтера Дніпропетровського державного цирку) до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська у справі Кіровського районного суду м. Дніпропетровська № 2а-40/2006.

Постановою від 26.05.07 у справі № 2а-40/2006 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, визнання такою, що відбулася з істотними порушеннями законодавства, планової виїзної комплексної документальної перевірки, скасування акту про результати комплексної документальної перевірки.

Постанова від 26.05.07 у справі № 2а-40/2006 залишена без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, набрала законної сили.

Вказаною постановою порушень відповідачем строку та порядку проведення спірної перевірки не встановлено.

Згідно ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" під час виконання договорів, укладених з нерезидентами,: від 12.01.04 б/н з нерезидентом -  ТОВ "ТРИ-А-2002", Росія, від 26.09.03 № 1 з нерезидентом –колективом "Варшавский цирк" Ежи Козак, Польща.

Як вбачається з договору від 12.01.04 б/н з ТОВ "ТРИ-А-2002", Росія, позивач запрошує, а ТОВ "ТРИ-А-2002" направляє до позивача для проведення гастролей циркову програму "Большой Московский цирк" зі строками роботи з 31.01.04 по 29.02.04 в кількості 8 номерів.

До обов’язків позивача за цим договором входить, зокрема,  забезпечення допомоги ТОВ "ТРИ-А-2002" в прийманні та розміщенні виробничого багажу і тварин, надання колективу програми необхідної кількості місць для проживання за власний рахунок, забезпечення умов роботи і репетицій, здійснення реалізації квитків. На ТОВ "ТРИ-А-2002" покладено, зокрема, обов'язки щодо забезпечення за власний рахунок прибуття та відправлення артистів, багажу і тварин в узгоджені з позивачем строки, понесення витрат по всіх видах оплати праці колективу.

Пунктом 3 договору сторони домовились, що доход від реалізації квитків розподіляється наступним чином: ТОВ "ТРИ-А-2002" –5600,00 грн. за кожну виставу, позивач –решту.

Розподіл доходу здійснюється після кожної проведеної вистави. Позивач та ТОВ "Три-А-2002" сплачують податки, передбачені законодавством України та Росії в залежності від отриманої кожною стороною доходу за місцем своєї реєстрації.

Після проведення гастролей сторони оформлюють результати роботи "Актом-звіркою".

На виконання умов договору від 12.01.04 б/н між позивачем та ТОВ "ТРИ-А-2002" підписаний акт від 01.03.04, відповідно до якого в період з 31.01.04 по 29.02.04 в Дніпропетровському держцирку проведено 18 вистав, сума яка належить ТОВ "ТРИ-А-2002" складає 100800,00 грн. і виплачена позивачем в повному обсязі.

За довідкою генерального директора ТОВ "ТРИ-А-2002" ним за період з 31.01.04 по 29.02.04 отримано з каси позивача на протязі лютого 2004 року про видатковим ордерам 100800,00 грн., які за межі України не вивозились і використовувались для виплати витрат по утриманню колективу, який перебував на території України понад 8 місяців.

За умовами контракту № 1 від 26.09.03 між позивачем та колективом "Варшавский цирк" Ежи Козак, Польща (підприємство за умовами контракту), позивач запрошує, а підприємство направляє до позивача для проведення гастролей циркову програму "Большой Варшавский цирк" зі строками роботи з 01.11.03 по 07.12.03.

До обов’язків позивача за цим договором входить, зокрема, забезпечення допомоги підприємству в прийманні та розміщенні виробничого багажу і тварин, надання колективу програми необхідної кількості місць для проживання за власний рахунок, забезпечення умов роботи і репетицій, здійснення реалізації квитків. На підприємство покладено, зокрема, обов'язки щодо забезпечення за власний рахунок прибуття та відправлення артистів, багажу і тварин в узгоджені з позивачем строки, понесення витрат по всіх видах оплати праці колективу.

Пунктом 3 контракту сторони домовились, що доход від реалізації квитків розподіляється наступним чином: підприємство –3050,00 грн. за кожну виставу, позивач –решту.

Розподіл доходу здійснюється після кожної проведеної вистави. Позивач та підприємство сплачують податки, передбачені законодавством України та Росії в залежності від отриманої кожною стороною доходу за місцем своєї реєстрації.

Після проведення гастролей сторони оформлюють результати роботи "Актом-звіркою".

На виконання умов контракту № 1 від 26.09.03 б/н між позивачем та колективом "Варшавський цирк" підписаний акт від 08.12.03, відповідно до якого в період з 01.11.03 по 07.12.03 в Дніпропетровському держцирку проведено 23 вистави, із яких одна –благодійна, сума яка належить колективу "Варшавський цирк" складає 67100,00 грн. і виплачена позивачем в повному обсязі.

За довідкою директора колективу "Варшавський цирк" ним за період з 01.11.03 по 07.12.03 отримано з каси позивача на протязі листопада-грудня 2003 року про видатковим ордерам 67100,00 грн., які за межі України не вивозились і використовувались для виплати витрат по утриманню колективу, який перебуває на території України понад 4 років.

Факти проведення розрахунків між позивачем та переліченими нерезидентами шляхом видачі готівки з каси позивача представникам підприємств-нерезидентів підтверджені відповідними видатковими касовими ордерами, копії яких долучені до матеріалів справи.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до Статуту Дніпропетровського державного цирку, який викладено в новій редакції, перереєстрований згідно наказу Міністерства культури і мистецтв України від 26.04.99 № 241, за кодами КВЕД (Державного класифікатора України ДК 009-96 "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України від 22.10.96 № 441 з 01.07.97), основним видом діяльності позивача є здійснення культурно-видовищних заходів.

Відповідно до Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" гастрольні заходи - видовищні заходи (фестивалі, концерти, вистави, лекційно-концертні, розважальні програми, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу "Луна-парк" тощо) закладів, підприємств, організацій культури, творчих колективів, у тому числі тимчасових, окремих виконавців за межами їх стаціонарних сценічних майданчиків. Гастрольні заходи, за винятком благодійних гастрольних заходів, проводяться з метою отримання доходів.

За положеннями ст.2 вказаного Закону гастролі проводяться на підставі договорів, укладених відповідно до закону.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" під зовнішньоекономічною діяльністю  розуміється діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Спільна підприємницька (господарська) діяльність - діяльність, що базується на співробітництві між суб'єктами господарської діяльності України та іноземними суб'єктами господарської діяльності і на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення.

Статтею 4 вказаного Закону до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належить, зокрема,  спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами.

Виходячи з вказаних правових норм в їх сукупності, умов укладених позивачем з нерезидентами зовнішньоекономічних договорів, суд вважає, що твердження позивача, що вказані договори за своє правовою природою належать до договорів про спільну діяльність, є помилковими. В даному випадку такі умови як проведення спільних господарських операцій,  спільне володіння майном, спільна господарська мета, спільний розподіл ризиків відсутні.

Вказані вище договори відповідно до ст.4 Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" підпадають під інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України, і регулюють відносини не по спільному проведенню гастролей, а по наданню послуг по здійсненню гастрольних заходів нерезидентами, які в розумінні Закону України "Про гастрольні заходи в Україні" мають статус гастролерів.

За умовами цих договорів нерезиденти брали на себе обов’язки по проведенню визначеної кількості вистав, за виконання яких передбачено отримання доходу в розмірі ТОВ "ТРИ-А-2002", Росія,  - 5600,00 грн. за кожну виставу, колектив "Варшавский цирк" Ежи Козак, Польща, - 3050,00 грн. за кожну виставу.  

Відповідно до ч.1 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Частина 3 цієї ж статті дозволяє здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України лише за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Тобто здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту у національній валюті України можливо лише при наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України та лише через уповноважені банки.

Постановою Правління Національного Банку України від 14.10.04 № 484 затверджено Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України та внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України, в якому визначено, що розрахунки в межах торговельного обороту - рух коштів між резидентами і нерезидентами за операціями продажу (купівлі) товарів на підставі зовнішньоекономічних договорів, які передбачають експорт або імпорт товарів.

Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, застосовуються в значеннях, визначених Декретом "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

В Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" під визначенням товар розуміється будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

З огляду на викладене, суд вважає помилковим і твердження позивача щодо відсутності між позивачем та нерезидентами за вказаними вище зовнішньоекономічними договорами розрахунків в межах торговельного обороту.

Також помилковим є твердження позивача про можливість здійснення розрахунків (платежів) у межах торговельного обороту у готівковій валюті України без ліцензії з посиланням на п.1.4 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України та внесення змін до нормативно-правового акта Національного банку України та п.4.13 затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 26.03.98 № 119 Правил використання готівкової валюти на території України.

Вказане вище Положення регламентує порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на розрахунки (платежі) між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України та визначає перелік умов, за наявності яких розрахунки у межах торговельного обороту здійснюються без ліцензій.

Розрахунки між резидентам та нерезидентами за надання послуг по здійсненню гастрольних заходів нерезидентами до цього переліку не входять, у зв'язку з чим такі розрахунки здійснюються на підставі ліцензій як "усі інші розрахунки", про що прямо зазначено  в п.1.4 Положення.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані вище умови позивачем під час здійснення розрахунків з нерезидентами в межах укладених ним зовнішньоекономічних контрактів  від 12.01.04 б/н, від 26.09.03 № 1 не виконані.

Відповідно до вимог п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 167900,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є правомірним, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

17.06.08

Згiдно з оригіналом

Секретар с/з

К.В. Доценко