КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.06.08 р. № 16/5
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Федорчук Р. В (доповідач по справі),
суддів:
Ткаченка Б.О.
Лобань О.І.
судді-доповідача Федорчук Р. В
секретар судового засідання: Рустам’ян Е.А.
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 05.06.2008 року.
розглянувши апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року
у справі № 16/5 (суддя О.М. Тимощенко)
за позовом Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово – промислова нафтова компанія «Укртатнафта», Полтавська обл.
про стягнення 34 578 161 грн.
в с т а н о в и в :
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року по справі № 16/5 в задоволенні позовних вимог Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до ЗАТ «Транснаціональна фінансово –промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про стягнення 34 578 161 грн. відмовлено повністю (а.с. 77 –79).
Не погодившись із рішенням господарського суду Полтавської області позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року по справі № 16/5 скасувати та прийняти нове рішення яким повністю задовольнити позовні вимоги Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до ЗАТ «Транснаціональна фінансово –промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(а.с. 85 –88).
Відповідач заперечує проти апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві № 14/11-731 від 29.04.2008 року, вважає її необґрунтованою, а оскаржене рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим (а.с. 95 –97).
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував усі обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.04.2008 року, відповідно до ст. 98 ГПК України, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін (а.с. 81 –82).
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення суду та підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення суду та заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, Київським міжобласним апеляційним господарським судом 05.06.2008 року було проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Відповідно до ст. 101 ГПК України Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року таким, що має бути залишено без змін, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом Полтавської області, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1162 вирішено Фонду державного майна України передати до статутного фонду НАК «Нафтогаз України»належний державі пакет акцій ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»у розмірі 43,054 відсотки статутного фонду (а.с. 53).
На виконання постанови КМУ від 08.09.2004 року № 1162, Фонд державного майна України передав, а НАК «Нафтогаз України»прийняв на підставі акту приймання –передачі № 299 від 09.09.2004 року вказаний пакет акцій ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»(а.с. 9).
Факт володіння НАК «Нафтогаз України»акціями ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»також підтверджується випискою з реєстру власників іменних цінних паперів про стан особового рахунку на 30.12.2005 року (а.с. 10).
З матеріалів справи також вбачається, що ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»,
25.10.2006 року було проведено загальні збори акціонерів, про що свідчить протокол № 12 (а.с. 11 –22).
Із зазначеного протоколу вбачається, що загальні збори ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»25.10.2006 року вирішили направити у фонд дивідендів 50 відсотків прибутку за 2004 рік, що становить 61 752 500 грн. (а.с. 15) та направити у фонд дивідендів 50 відсотків прибутку за 2005 рік, що становить 62 408 грн. (а.с. 15).
В позовних вимогах позивач вказує, що відповідно до розміру належної йому частки в статутному капіталі ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»та враховуючи загальний розмір фонду дивідендів, йому має бути виплачено за 2004 рік - 26 586 692 грн., за 2005 рік - 26 868 911 грн. Проте 22.03.2007 року ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»перерахувало на користь НАК «Нафтогаз України»15 989 531 грн. в якості сплати дивідендів за 2004 рік та 2 887 911 грн. в якості сплати дивідендів за 2005 рік (а.с. 13).
Таким чином позивач вважає, що сума недоплачених дивідендів становить 10 597 161 грн. за 2004 рік та 23 981 000 грн. за 2005 рік.
Господарським судом Полтавської області було встановлено, що:
- 19.05.2005 року ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта» на виконання вимог ст. 72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» перерахувало до Державного бюджету України в якості частини прибутку за 2004 рік нараховану на частку у статутному фонді - 10 597 161 грн.
- 2005-2006 р.р. ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»на виконання вимог ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»перерахувало до Державного бюджету України в якості частини прибутку за 2005 рік нараховану на частку у статутному фонді - 23 981 000 грн.
Таким чином, грошові кошти, стягнення яких є предметом позову, сплачені ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.
Пунктом «д»ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів товариства відноситься –затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.
Із змісту п. 2.22 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»від 28.12.2007 року № 04-5/14 вбачається, що при розгляді справ зі спорів про стягнення сум дивідендів, господарські суди повинні виходити з того, що відповідно до пункту «д»частини 5 та частини 6 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів.
Таким чином, Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правомірно виходив із змісту рішення, прийнятого загальними зборами акціонерів відповідача 25.10.2006 року, оскільки виключно загальні збори акціонерного товариства визначають порядок розподілу прибутку, строки та порядок виплати частки дивідендів
Загальні збори акціонерів ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»користуючись правом ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»25.10.2006 року вирішили зарахувати в рахунок дивідендів, що належать виплаті НАК «Нафтогаз України»сплачену раніше ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»до Державного бюджету України частину прибутку за 2004 рік у розмірі 10 597 161 грн. та зарахувати в рахунок дивідендів, що належать виплаті НАК «Нафтогаз України», сплачену раніше ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»до Державного бюджету України частину прибутку за 2005 рік у розмірі 23 981 000 грн. (а.с. 11 –22).
Крім того, з рішення загальних зборів ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»від 25.12.2006 року № 12 вбачається, що НАК «Нафтогаз України»голосувало «за»прийняття рішення про зарахування раніше сплаченої до Державного бюджету України частини прибутку в якості дивідендів, що належить виплатити НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Із змісту ч. 3 ст. 203 ЦК України, вбачається, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Таким чином, враховуючи наведене, рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»від 25.10.2006 року відповідає нормам Цивільного кодексу України щодо наявності волевиявлення НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
НАК «Нафтогаз України» в розумінні вимог ст. 33 ГПК України не надала колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду доказів визнання недійсним у встановленому чинним законодавством України порядку рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «ТФПНК «Укртатнафта»від 25.10.2006 року № 12, а тому зазначене рішення є правомірним та таким, що відповідає нормам закону.
Таким чином колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно в задоволенні позовних вимог Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до ЗАТ «Транснаціональна фінансово –промислова нафтова компанія «Укртатнафта»про стягнення 34 578 161 грн. відмовлено повністю.
Враховуючи вищенаведене, колегія судів Київського міжобласного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку, рішення господарського суду Київської області від 04.03.2008 року по справі № 16/5 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 –103, 105 Господарсько процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року у справі № 16/5 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2008 року у справі № 16/5 залишити без змін.
3. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.
4. Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.
5. Матеріали справи № 16/5 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Федорчук Р. В
Судді:
Ткаченко Б.О.
Лобань О.І.
Дата відправки 11.06.08