ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2008 р. Справа № 5/2630
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Шевелєва Я.А. - представника за довіреністю № 08/387-004803 від
26.01.2008р.,
від відповідача: Чумак М.Ф. - представника за довіреністю №79 від 05.05.2008р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна
компанія "Житомиробленерго", м.Житомир
на рішення господарського суду Житомирської області
від "26" лютого 2008 р. у справі № 5/2630 (суддя Брагіна Я.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Житомиробленерго", м.Житомир
до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської
області, м.Житомир
про стягнення 245,68 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.02.2008р. у справі № 5/2630 в задоволені позову Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської області про стягнення 245,68 грн. - відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та винести нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що місцевий господарський суд, визнавши неналежними доказами звіти відповідача про використану електричну енергію від 11.07.2007р. та від 15.08.2007р., порушив вимоги ст. 34 Господарського процесуального кодексу України. Вказані звіти мають пряме значення для вирішення справи, факт їх складання або визначення розрахункового періоду відповідачем не заперечувався, а тому вони не можуть бути визнані неналежним доказом.
Суд ґрунтує свої висновки на акті технічної перевірки розрахункових засобів електроенергії від 25.09.2007р. і приходить до висновку, що відповідачем не було перевищено споживання електричної енергії. Однак, акт складено після закінчення розрахункового періоду за вересень 2007р., тому він не може бути доказом відсутності перевищення договірних величин споживання у розрахунковому періоді за липень 2007р.
Також суд посилається на рішення Вищого господарського суду України та Верховного суду України у справі 2/753, яке не є нормативно-правовим актом та не визначено ст. 4 Господарського процесуального кодексу України таким, що відноситься до законодавства, яке застосовується при вирішенні господарських спорів.
Представник позивача в засіданні суду підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та надав пояснення щодо обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що прийняте відповідно до норм чинного законодавства та з повним з'ясуванням усіх обставин справи, просить залишити судовий акт без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
В листопаді 2007р. в господарський суд Житомирської області звернулось Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" з позовом до Житомирського об'єднаного міського військового комісаріату Житомирської області про стягнення з останнього 245,68 грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії в період за липень 2007 року на 600 кВт та за серпень 2007 року - на 100 кВт, враховуючи звіти відповідача про використану електроенергію від 11 липня 2007 року та від 15 серпня 2008 року (а.с.9-10).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.12.2000р. між Житомирським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "Енергопостачальної компанії "Житомиробленерго" та Житомирським об'єднаним міським військовим комісаріатом Житомирської області був укладений договір № 290 про постачання електричної енергії, згідно якого енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання електричної енергії у відповідності до умов договору, а відповідач - своєчасно оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами угоди та додатками до неї.
Пунктом 4.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що розрахунковим періодом вважається період з 16 числа по 15 включно і цей період прирівнюється до календарного місяця.
Відповідно до п.5.1 договору про постачання електроенергії у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену цим договором за відповідний період ( місяць) при одно - дво- чи тризонній системі обліку, споживач, виключно банківськими коштами, сплачує енергопостачальній організації п'ятикратну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно із Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.
Приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Приписами ч.2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 276 Господарського кодексу України, яка встановлює, що загальна кількість енергії, що відпускається визначається за погодженням сторін.
Правилами користування електричною енергією абзац 6 п.4.2. передбачено, що узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформляються додатком до договору як договірні величини.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.05р. № 473 "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам", місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями. Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.
Матеріали справи свідчать, що до початку 2007 року позивач не узгоджував обсяги очікуваної електроенергії, додаток до договору про обсяги споживання електричної енергії не оформив, але надіслав повідомлення відповідачеві, в якому визначив обсяг дозволеної величини споживання електроенергії помісячно, починаючи з квітня 2007 року. Так, дозволена величина споживання відповідачем електроенергії на червень 2007 року встановлена в кількості 2100 кВт, на липень 2007 року - 1200 кВт та на серпень 2007 року - 1700 кВт (а.с.8).
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії за липень 2007р. на 600кВт та за серпень 2007р. на 100 кВт, посилаючись при цьому як на доказ, на звіти відповідача про використану електроенергію від 11.07.2007р. та від 15.08.2007р. (а.с.9-10). Однак, вказані звіти не дають можливості встановити, в який саме період відповідачем було допущено перевищення споживання електроенергії, оскільки у звітах відмічена вартість використаної електроенергії за періоди з червня по липень та з липня по серпень 2007р., тобто дослідити, що перевищення договірної величини споживання електроенергії відбулось саме в липні та серпні 2007р. неможливо.
Крім того, акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку електроенергії позивача від 25 вересня 2007 року свідчить про те, що відповідачем не було перевищено договірну величину споживання електроенергії, оскільки показники засобів обліку електроенергії у вересні 2007 року були менші, ніж у серпні 2007 року, тобто у звіті від 15.08.07р. зазначено наступні показники - 7113, а у акті від 25.09.07р. - 7019,5, що також, підтвердили посадові особи, які були викликані для дачі пояснення у справі від Держенергонагляду та Територіального представництва в Житомирській області Національної комісії регулювання електроенергетики України. Водночас, слід зазначити, що Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96р. №28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 №910) не передбачають настання відповідальності за внесення у звітність помилкових даних.
З огляду на викладене, позивач не надав доказів в підтвердження своїх тверджень щодо використання відповідачем електроенергії понад договірну величину.
Таким чином, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.02.2008р. у справі № 5/2630 є законним та таким, що відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 26 лютого 2008 року у справі № 5/2630 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", м.Житомир - без задоволення.
2. Справу № 5/2630 повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 4 прим.;
1- до справи;
2- позивачу;
3- відповідачу;
4- в наряд.