Справа № 1490/2411/12 07.06.2012 < Дата розгляду справи > 07.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Справа № 22-ц/1490/1668/12 Суддя першої інстанції Луста С.А.

Категорія 48 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

7 червня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Шаманської Н.О., Царюк Л.М.,

при секретарі Дубовій К.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів ,-

В С Т А Н О В И Л А:

29 лютого 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що за рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 липня 2009 року відповідач повинен сплачувати на її користь аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_4 в розмірі ј частини всіх видів заробітку. Однак через несвоєчасність сплати аліментів з травня 2009 року утворилася заборгованість в розмірі 11171 грн. 39 коп.

Посилаючись на те, що виникнення вказаної заборгованості сталося з вини відповідача, позивачка просила стягнути неустойку за несвоєчасність сплати аліментів в розмірі 53 917,29 грн.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 2000 грн. Також розподілено судові витрати.

В апеляційній скарзі позивачка просила скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 4 червня 2005 року по 31 липня 2009 року, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 липня 2009 року з ОСОБА_2. стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі ј частки заробітку, починаючи з 29 квітня 2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Розмір заборгованості по аліментам підтверджується розрахунком відділу виконавчої служби, згідно з яким відповідач має заборгованість по сплаті аліментів щомісячно з травня 2009 року по 1 січня 2012 року у розмірі 11171 грн. 309 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Виходячи з положень цієї статті аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, неустойка за прострочення їх сплати нараховується не на всю суму заборгованості в арифметичній прогресії, як вважав суд, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за кожен день прострочення без її накопичення в прогресії. Сума заборгованості з і сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється, виходячи із того, скільки днів прострочено до сплати повної суми.

Пеня за прострочення сплати аліментів починає нараховуватися з наступного місяця за місяцем, у якому виникла заборгованість.

Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Таким чином, при вирішенні спору суд правильно виходив з того, що відповідач не виконує свій обов'язок по утриманню дитини та не сплачує аліменти, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 11171 грн. 39 коп., на яку повинна нараховуватися пеня.

Проте при визначення розміру цієї пені суд припустився помилки погодившись з розрахунками розміру неустойки (пені), що були надані позивачкою.

Визначаючи розмір пені за прострочення сплати аліментів, колегія судів дійшла висновку, що загальна кількість днів (помісячно) з початку прострочення сплати аліментів з червня 2009 року до дня ухвалення рішення - 19 квітня 2012 року, складає 1053 дні, а тому кількість цих днів необхідно помножити на 1%, а потім на суму заборгованості, яка утворилася станом на 1 червня 2009 року - 343 грн. 71 коп.( 1053 х 1% х 343.71= 3619 грн. 27 коп. ).

За такого, пеня за прострочення сплати аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, складає 3619 грн. 27 коп.

Водночас, колегія суддів погоджується з рішенням районного суду щодо зменшення розміру неустойки (пені) з підстав незадовільного матеріального стану відповідача, який ніде не працює, має на утриманні матір-інваліда, існує за рахунок тимчасових заробітків та інших доходів не отримує.

Між тим, суд першої інстанції неправильно визначив розмір судового збору, не врахувавши, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну заяву майнового характеру складає один відсоток ціни позову, але не менше 214 грн. 60 коп.

З огляду на таке, з відповідача в дохід держави підлягає стягнення судовий збір при розгляді справи в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції у загальному розмірі 321 грн. 90 коп. ( 214.60 + 107.30).

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміні в частині стягнення судових витрат зі збільшенням розміру судового збору.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Березнігуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року змінити в частині стягнення судових витрат, зменшивши їх розмір з 20 грн. до 321 грн. 90 коп.

В іншій частині це рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді