Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-2747/12 Головуючий у 1-й інстанції: Світлицька В.М.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого: Онищенко Е.А. ,

суддів: Подліянової Г.С.

Ломейка В.О.

при секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», третя особа: управління у справах захисту прав споживачів у Запорізькій області про захист прав споживачів, відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

В грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Укртелеком»в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком», третя особа: управління у справах захисту прав споживачів в Запорізькій області про захист прав споживачів, відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала що 03.03.2011 року нею було здійснено дзвінок за номером НОМЕР_1 з якого відповідач переадресував її на номер НОМЕР_2,вказаний на сайті пошуку роботи в Інтернеті. Спочатку на лінії були шуми, а потім ніхто не брав слухавку, після того як ОСОБА_3 додзвонилась їй ставили питання не по суті, витримувались довгі паузи між запитаннями. Після закінчення опитування позивачу порадили подзвонити наступного дня.

Вартість дзвінка складала 12 грн. за 10 сек., про його вартість позивача не повідомили, чим на її думку порушені її права як споживача.

15 березня 2011 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до начальника Запорізької філії ВАТ «Укртелеком»щодо вартості дзвінка, але в наданні роз'яснення їй було відмовлено.

З травня 2011 року по теперішній час відповідач відключив позивачу телефон, але продовжує нараховувати абонентську плату. При відключеному телефоні ОСОБА_3 до липня місяця 2011 року частково сплачувала вартість дзвінка, поки не отримала лист від відповідача, в якому останній вимагає терміново не більш ніж через 2 дні розрахуватись за отримані послуги, які позивачу не надавались, оскільки ОСОБА_3 не отри мала відповіді щодо дзвінка на номер 0900 та їй було відключено телефон.

В результаті неправомірних дій відповідача в позивача погіршилося самопочуття, вона змушена була звернутися до лікаря, пройшла курс лікування та понесла витрати на придбання ліків в сумі 973 грн. 75 коп.

Виходячи з вищевикладеного позивач просила суд анулювати вартість дзвінка в розмірі 360 грн., анулювати нарахування абонентської плати Запорізькою філією ПАТ «Укртелеком» з травня 2011 року по теперішній час, стягнути з відповідача матеріальні збитки на придбання ліків в сумі 973, 75 грн.,судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про анулювання вартості дзвінка та нарахування заборгованості не відповідають способу захисту цивільного права, а вимоги що до відшкодування матеріальної шкоди на придбання ліків є необґрунтованими.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так згідно зі Статтею 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав -це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення ( визнання) порушених ( оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Листи попередження відповідача про сплату заборгованості зроблені на підставі відповідних положень.

Таким чином, оскарження дій лише щодо факту зробленого розрахунку, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість, що є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту цивільних прав.

Зазначений розрахунок може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювалися дії, рішення, які є обов'язковими до виконання.

З огляду наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимог щодо анулювання вартості дзвінка та нарахування заборгованості , які не відповідають способу захисту цивільного права

Також судом встановлено, що позивачка у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довела суду ті обставини, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а саме не довела , що придбання ліків на суму 973,75 грн. пов'язані з діями відповідача, і тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив і в цих вимогах.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2012 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: