УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2455/2012Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.

"06" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіРуснак А.П.,

Суддів Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,

При секретаріГуляєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Приватного акціонерного товариства «Євпаторійський місьмолзавод» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 30 січня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до наказу № 108-К від 13 квітня 1976 року він працював на посаді машиніста аміачних холодильних установок в ПАТ «Євпаторійський місьмолзавод». Згідно наказу № 137-К від 02 вересня 2011 року його було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності робітників, однак він вважає це звільнення незаконним, проведеним з порушенням порядку звільнення.

Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 30 січня 2012 року поновлено ОСОБА_7 строк для звернення з позовом до суду. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ПАТ «Євпаторійський місьмолзавод» про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_7 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень трудових прав позивача.

З такими висновками суду судова колегія погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Позивач працював на посаді машиніста аміачних холодильних установок у ПАТ «Євпаторійський місьмолзавод» з 13 квітня 1976 року по 02 вересня 2011 року, коли наказом № 137-К його було звільнено за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням чисельності робітників.

Звільнення позивача здійснено за попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, яка розглядала це питання 01 липня 2011 року і дала згоду на звільнення. Однак, фактично це звільнення відбулося поза межами місячного строку встановленого статтею 49 КЗпП України.

У п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначений обов'язок суду запитати згоду профспілкового органу у випадках якщо звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу чи у разі, якщо згоду буде визнано такою, що не має юридичного значення.

Вдруге це питання профспілковим органом розглянуто 01 червня 2012 року і також згода на звільнення позивача була отримана, тому доводи апелянта щодо порушення порядку звільнення не можуть бути прийняті до уваги.

Судом першої інстанції перевірялися і інші посилання позивача на порушення його прав, оскільки йому не пропонувалися вільні посади та не враховувалося його переважне право на залишення на роботі.

Суд зазначивши у рішенні, що скорочення чисельності робітників різних посад на підприємстві відбулося у зв'язку із змінами в організації виробництва, вільні посади були відсутні, а при вирішенні питання про звільнення враховувалися положення ч.1 ст. 42 КЗпП України, обставин на які посилався позивач в обґрунтування позову, не встановив та відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України визнав недоведеним позовні вимоги ОСОБА_7 і відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміні рішення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України як таке, що ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права рішення має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 30 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк.

Судді Руснак А.П., Адаменко О.Г., Кірюхіної М.А.,