УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/957/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Приходченко А.

"06" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.

СуддівАвраміді Т.С.Ю, Іщенка В.І.,

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Приморської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Приморської селищної ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, Приморської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення Приморської селищної ради, визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що їй на праві сумісної часткової власності належить Ѕ частка домоволодіння АДРЕСА_1 інша Ѕ частка зазначеного домоволодіння належить відповідачу. Між ними склалися неприязні відносини і сумісне користування майном неможливе. Відповідач приховав той факт, що домоволодіння не є тільки його власністю і отримав державний акт на земельну ділянку серії ЯЖ № 535324 від 07.04.2009 року на підставі рішення 21 сесії 5 скликання Приморської селищної ради від 28.12.2007 року № 741. Вважаючи порушеними свої права, позивачка просила задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 25.04.2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_8 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що суд не звернув увагу на те, що домоволодіння сторонами було придбане у період шлюбу 30.10.2002 року, та є спільною сумісною власністю подружжя, але, незважаючи на судові спори, Приморська селищна рада прийняла рішення про передачу земельної ділянки у безоплатну приватну власність тільки відповідачу; передача земельної ділянки відбувалася в той час, коли домоволодіння знаходилося під арештом.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.12.2000 року по 26.03.2008 року (а.с.33,49). На підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2002 року вони придбали житловий будинок АДРЕСА_2 який було зареєстровано на ім'я ОСОБА_7 Рішенням 21 сесії 5 скликання Приморської селищної ради від 28.12.2007 року № 741 ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0997 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. На підставі зазначеного рішення відповідачу було видано державний акт на право власності на цю земельну ділянку № 535324 від 07.04.2009 року (а.с.34). Рішенням Феодосійського міського суду від 29.02.2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії від 22.04.2008 року, за позивачкою ОСОБА_6 визнано право власності на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 (а.с.7-13).

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про те, що рішення Приморської селищної ради від 28.12.2007 року № 741 про передачу відповідачу у власність земельної ділянки було прийняте у межах повноважень селищної ради на підставі діючих норм земельного законодавства, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування цього рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку від 07.04.2009 року.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була безоплатно передана у власність відповідачу ОСОБА_7, суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що права позивачки не порушені, оскільки ця земельна ділянка не була придбана за спільні кошти подружжя, і на підставі ст. 21 ЦК України, ст.ст. 116,118 ЗК України правомірно відмовив ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи представника позивачки в апеляційній скарзі про те, що, оскільки будинок знаходився у спільній частковій власності позивачки та відповідача, спірна земельна ділянка також знаходилася у користуванні обох сторін, отже усі питання відносно цієї ділянки повинні були вирішуватися за спільним погодженням, а не передаватися у власність лише відповідача, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не впливають на правильність його висновків, що узгоджуються з нормами діючого законодавства, яким регулюються дані правовідносини.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.18-2 постанови № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку між подружжям та виділу конкретної частини будинку до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія вважає рішення законним і обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 308, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Іщенко В.І.