Справа 22ц-4291/12 Суддя 1 інстанції: Бухтіярова О.М.

Категорія 30 Доповідач: Принцевська В.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Маширо О.П.

суддів: Баркова В.М., Принцевської В.П.

при секрепри секретарі Хачатрян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дзержинськвурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» про відшкодування моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не переРішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач і оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не перевірив, чи звертався позивач з питання відшкодування моральної шкоди до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав В судовому засіданні представник апелянта повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з»явився, був повідомлений про час і місце судового засідання судовою повісткою, а також телефонограмою № 4611, яка зареєстрована в журналі телефонограм № 1.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матЗаслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився у трудових відносинах з ДП «Дзержинськвугілля», де працював у відокремленому підрозділі «Шахта Північна».

Суд першої інстанції правильно встановив, що згіднСуд першої інстанції правильно встановив, що згідно з випискою із акту огляду МСЕК № 027696 від 20.11.2002 року, № 079684 від 20.11.2002 року позивачу встановлено третю групу інвалідності у зв»язку з професійним захворюванням та визначено ступінь втрати працездатності за сукупністю на рівні 50%.

Однак суд не звернув увагу на те, що вперше позивачу встановлено втату працездатності у зв»язку з Однак суд не звернув увагу на те, що вперше позивачу встановлено втату працездатності у зв»язку з професійним захворюванням 27.05.1991 року згідно виписки з акту ВТЕК.

Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу, оскільки Закон України «Про охорону праці» почав діяти з 24 листопада 1992 року, а на момент, коли позивачеві вперше встановлено втрату працездатності у зв»язку з професійним захворюванням Апеляційний суд вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу, оскільки Закон України «Про охорону праці» почав діяти з 24 листопада 1992 року, а на момент, коли позивачеві вперше встановлено втрату працездатності у зв»язку з професійним захворюванням - 27.05.1991 року, законодавством України не передбачалося відшкодування моральної шкоди працівникові у зв»язку з втратою працездатності.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, посилався на ст. 237-1 КЗпП України, в той час як на момент виникнення даних правовідносин законодавством України не передбачалося відшкодування мораСуд першої інстанції, задовольняючи позов, посилався на ст. 237-1 КЗпП України, в той час як на момент виникнення даних правовідносин законодавством України не передбачалося відшкодування моральної шкоди працівникові у зв»язку з втратою працездатності, тобто суд застосував закон, який не поширюється на ці правовідносини.

Щодо іншого професійного захворювання позивача, яке йому вперше встановлено у 2002 році, згідно з довідками МСЕК № 027696 від 20.11.2002 року, № 079684 від 20.11.2002 року, суд також не звернув увагу на те, що Законом УЩодо іншого професійного захворювання позивача, яке йому вперше встановлено у 2002 році, згідно з довідками МСЕК № 027696 від 20.11.2002 року, № 079684 від 20.11.2002 року, суд також не звернув увагу на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв у 2002 році - на момент встановлення позивачеві втрати працездатності у зв»язку з другим професійним захворюванням, було передбачено обов»Щодо іншого професійного захворювання позивача, яке йому вперше встановлено у 2002 році, згідно з довідками МСЕК № 027696 від 20.11.2002 року, № 079684 від 20.11.2002 року, суд також не звернув увагу на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який діяв у 2002 році - на момент встановлення позивачеві втрати працездатності у зв»язку з другим професійним захворюванням, було передбачено обов»язок відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання Фондом соціального страхування.

За таких обставин, суд також неправильно застосував до даних правовідносин ст.237-1 КЗпП України, та не застосував Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку нЗа таких обставин, суд також неправильно застосував до даних правовідносин ст.237-1 КЗпП України, та не застосував Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції 2002 року, який підлягав застосуванню.

Пленум Верховного Суду України роз»яснив в пункті 5 Постанови № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, що оскільки питання відшкодПленум Верховного Суду України роз»яснив в пункті 5 Постанови № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з»ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовіПленум Верховного Суду України роз»яснив в пункті 5 Постанови № 4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюється законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з»ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача до державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «ПівнічнЗ огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача до державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» є безпідставними, оскільки перше професійне захворювання йому було встановлено у 1991 році, коли законодавством України не передбачалося відшкодування моральної шкоди працівникові у зв»язку з втратою працездатності, а друге професійне захворювання позивачеві встановлено у 2002 році, і на той час діяли вимоги Закону З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача до державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» є безпідставними, оскільки перше професійне захворювання йому було встановлено у 1991 році, коли законодавством України не передбачалося відшкодування моральної шкоди працівникові у зв»язку з втратою працездатності, а друге професійне захворювання позивачеві встановлено у 2002 році, і на той час діяли вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання Фондом соціального страхування.

Апеляційний суд вважає необхідним зАпеляційний суд вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції на підставі ст. 309, ч.1 п.4 ЦПК України та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «ШахтАпеляційну скаргу державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» задовольнити.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2012 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства «Дзержинськвугілля» ВП «Шахта «Північна» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили в моРішення набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий Судді