Справа № 22-6695/2012 рік Головуючий у 1 інстанції Пивоварова Ю.О.

Категорія 48 Доповідач Принцевська В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Маширо О.П.

суддів Баркова В.М., Принцевської В.П.

при секретарі Хачатрян А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 26 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 - про стягнення аліментів на утримання дитини та неустойки,

у с т а н о в и в :

До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким позов ОСОБА_2 був задоволений частково: суд стягнув з відповідача на користь позивачки заборгованість по аліментах на утримання дитини у сумі 4 613 грн. 84 коп. та пеню за прострочення виплати аліментів у сумі 769 грн. 84 коп., а також судовий збір.

Суд першої інстанції виходив з того, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

23 квітня 1994 року на утримання дитини з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти у розмірі по ? частині усіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття.

09 грудня 2011 року ОСОБА_3 досяг повноліття, його батько припинив сплачувати аліменти. Однак оскільки аліменти сплачувались нерегулярно, виникла заборгованість у загальній сумі 5 613 грн. 84 коп.

Враховуючи, що відповідач частково погасив борг по аліментах, перерахувавши 1 000 грн., суд стягнув з нього на користь позивачки решту - 4 613, 84 грн.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач не сплачував аліменти на утримання своєї дитини без поважних причин, тому стягнув з нього пеню на прострочення сплати аліментів у загальній сумі 769 грн. 84 коп.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимог, оскільки вважає, що рішення суду є незаконним.

Так, суд першої інстанції не прийняв до уваги та не надав належної оцінки тому факту, що державна виконавча служба видала дві довідки з різними сумами боргу - 3 892, 01 грн. та 5 613, 84 грн.

Крім того, суд не врахував, що він з жовтня 2010 року не працює, ніяких доходів не має, тривалий час хворіє, сам доглядає за хворою матір»ю, а також утримує свою другу дитину.

В судовому засіданні апелянт повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивачка в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивачки ґрунтуються на законі.

У рішенні наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Пролетарського районного суду м.Донецька від 23 травня 1994 року з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти у розмірі по ? частині усіх видів доходів щомісячно на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Виконавчий лист на виконання цього рішення був переданий до державної виконавчої служби (а.с.10-11).

Поки боржник працював, аліменти утримувались із його заробітної плати. Однак у жовтні 2010 року він звільнився з роботи, з того часу не працював, тому аліменти нараховувались державною виконавчою службою, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, як це передбачено ч.3 ст.195 СК України.

Відомості щодо середнього заробітку надавались управлінням статистики у м.Донецьку (а.с. 39-42).

Виходячи з цих даних і була нарахована сума заборгованості (а.с.38, 7).

Апелянт, окрім своїх сумнівів та незгоди з розрахунками, зробленими державним виконавцем, не надав до суду ніяких належних та допустимих доказів на спростування цих розрахунків, своїх розрахунків заборгованості по аліментах не навів, тому апеляційний суд не може прийняти доводи апелянта щодо невідповідності суми боргу.

Апеляційний суд не може також прийняти доводи апеляційної скарги про те, що відповідач з поважних причин не сплачував аліменти, бо не працював, хворіє, доглядає за хворою матір»ю тощо, оскільки платник аліментів за віком є працездатною особою, на інвалідності не перебуває, ніякої довідки про те, що його матір потребує постійного стороннього догляду і цей догляд надає їй саме відповідач, справа не містить, не надав ОСОБА_1 відомостей і про те, що на його утриманні перебувають якісь інші непрацездатні утриманці.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відсутність у боржника поважних причин стосовно несплати аліментів є обґрунтованим.

Усі інші доводи апеляційної скарги також були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають та цих висновків не спростовують, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити як безпідставну.

Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 26 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: