ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 111148/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.01.2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області (далі - УПФУ), якому просить визнати дії відповідача по нарахуванні та виплаті пенсії незаконними; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити призначену пенсію згідно ст. ст. 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Горохівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано дії УПФУ з приводу відмови у перерахунку призначеної ОСОБА_2 розміру пенсії, визначеному ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано незаконними. Зобов'язано УПФУ провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі не 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсій за віком починаючи з 01.01.2011 року на підставі положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, УПФУ подало апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення норм матеріального і процесуального права при винесенні судом постанови.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Його віднесено до категорії 1, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1. З копії довідки МСЕК № 063766 вбачається, що позивачу встановлено І групу інвалідності на захворювання, що пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку відповідача.

Право позивача на одержання пенсії для інвалідів з вказаний період, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідачем не оспорюється та доказуванню не підлягає у відповідності до ст.72 ч.3 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що пенсія позивача у відповідності до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин, як інваліда I групи не може бути нижчою від 10 мінімальних пенсій за віком, цією ж нормою передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України та не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам І групи, віднесеним до першої категорії, виплачується у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 року №1, постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2005 року, постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року, постанова Кабінету Міністрів України №894 від 13.07.2004 року, постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача згідно ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, однак надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно з законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Разом з тим, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності законних підстав для визнання неправомірними дій УПФУ щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії по інвалідності згідно з ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Проте, правильно застосувавши норми права та прийнявши рішення по справі, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків обставинам справи, так як, в силу норми ст. 50 даного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам І групи, віднесеним до першої категорії, яким і є відповідач, виплачується у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Відтак, суд першої інстанції безпідставно визначив позивачу розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в 75 % мінімальної пенсій за віком.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову необхідно скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Керуючись ст.160, ст.ст.195,197, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 212 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Горохівського районного суду Волинської області від 16 лютого 2011 року у справі № 2а-1073/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області в перерахунку ОСОБА_2 основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію на користь ОСОБА_2 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції закону, яка діяла до 01 січня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум починаючи з 01.01.2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький