ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «НТСЕРВІС»

До відповідача    Дочірнього підприємства «Науково- дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про                       стягнення 78645,03 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:       не з»явились.

від відповідача:  не з»явились.

Обставини  справи:

            Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 72028,56 грн. основного боргу, 5186,06 грн. інфляції, 645,29 грн. річних та 785,12 грн. пені на підставі Договору № 20/27 на виконання робіт від 07.09.2007 р.  

            Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2008 р. порушено провадження у справі № 9/87 та призначено її розгляд на 05.06.2008 р.

            Сторони в судове засідання 05.06.2008 р. не з»явились, документи на виконання вимог ухвали суду від 08.05.2008 р. не подали і не надіслали, про причини неявки в судове засідання суд не сповістили.

            Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2008 р. у зв»язку з нез»явленням представників сторін у судове засідання та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 18.06.2008 р.

            06.06.2008 р. позивачем подане до суду клопотання № б/н від 03.06.2008 р. про відкладення розгляду справи на будь –яку іншу дату після 16.06.2008 р. у зв»язку з перебуванням його представника поза межами м. Києва

            Сторони в судове засідання 18.06.2008 р. також не з»явились, витребувані ухвалами суду від 08.05.2008 р. та від 05.06.2008 р. документи не подали і не надіслали.

            

ВРАХОВУЮЧИ, ЩО:

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

    Поштові відправлення з ухвалами суду від 08.05.2008 р. та від 05.06.2008 р. були направлені позивачу і відповідачу 08.05.2008 р. та 10.06.2008 р. відповідно за адресами, вказаними позивачем у позовній заяві, про що свідчать відмітки на зворотньому боці вищезазначених ухвал суду.

Поштове відправлення позивачу з ухвалою суду від 08.05.2008 р. отримане останнім 21.05.2008 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103005547907.

           Клопотання  позивача № б/н від 03.06.2008 р. (подане до суду 06.06.2008 р.), відповідно до якого останній просив суд відкласти розгляд справи на будь –яку іншу дату після 16.06.2008 р. у зв»язку з перебуванням його представника поза межами м. Києва, додатково свідчить про отримання позивачем ухвали суду про порушення провадження у справі від 08.05.2008 р.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судових засіданнях 05.06.2008 р. та 18.06.2008 р. від останніх до суду не надходило.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з»явився на виклик у засідання господарського суду і його нез»явлення перешкоджає вирішенню спору.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2008 р. позивач був зобов»язаний «документально підтвердити визначений у позовній заяві юридичний  статус позивача і відповідача (в тому числі надати довідки про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на травень - червень 2008 р.) згідно вимог ст.ст. 1, 21 ГПК України; надати оригінали доданих до заяви документів; вказати та залучити до справи всі можливі докази на підтвердження позовних вимог; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору».

 Статтями 1, 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи  (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, документом, що підтверджує за організацією статус юридичної особи та за громадянином статус суб»єкта підприємницької діяльності, є свідоцтво про державну реєстрацію –документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи –підприємця.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»№ 755-ІV від 15.05.2003 року з послідуючими змінами та доповненнями, передбачає чинність Виписки з Єдиного державного реєстру протягом тридцяти календарних днів з дати її видачі. Частиною 9 ст. 21 зазначеного закону встановлено, що Виписка з Єдиного державного реєстру втрачає чинність раніше строку, на який її видано, якщо до Єдиного державного реєстру були внесені зміни щодо відомостей, які зазначаються у виписці з  Єдиного державного реєстру          

  

 Згідно п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи викладене та встановивши відсутність у позовній заяві доказів щодо юридичного статусу сторін станом на час розгляду справи, а також з метою забезпечення достовірності установчих даних юридичних осіб позивача і відповідача –сторін в судовому процесі –ухвалою суду від 08.05.2008 р., а також і ухвалою суду від 05.06.2008 р. від позивача (як сторони, що ініціює спір у суді та у відповідності до ст. ст. 33, 38 ГПК України) були витребувані докази юридичного статусу позивача і відповідача у вигляді довідок про знаходження останніх у ЄДРПОУ станом на травень - червень 2008 р. Крім того, ухвалою суду від 05.06.2008 р. позивач було зобов»язано і  письмово визначити період стягнення пені, інфляції, річних («з» - «по»).

Аналогічна вимога (щодо підтвердження наявності статусу юридичної особи) була висунута судом і до відповідача.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач ухвалу суду від 08.05.2008 р., а рівно і ухвалу суду від 05.06.2008 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами та довідку про його знаходження у ЄДРПОУ станом на травень - червень 2008 р. не подав і не надіслав, в судові засідання 05.06.2008 р. та 18.06.2008 р., а отже двічі, не з»явився.

           Позивач не подав витребуваних господарським судом довідок про знаходження позивача і відповідача у ЄДРПОУ станом на травень - червень 2008 р., т.т. не довів суду ті обставини, які б свідчили про існування та наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «НТСЕРВІС»та у Дочірнього підприємства «Науково- дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»»на час розгляду справи статусу юридичної особи і про що було позивачем наголошено у позовній заяві в якості обґрунтування звернення до господарського суду.

           Доказів звернення позивача до органів статистики щодо отримання довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ станом на травень - червень 2008 р, а отже здійснення дій, пов»язаних з виконанням ухвал суду від 08.05.2008 р. та від 05.06.2008 р. також позивачем не надано та не надіслано.

            Крім цього, позивачем не подані витребувані судом оригінали доданих до заяви документів, власне (позивача) письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

            Позивач також не виконав вимогу ухвали суду від 05.06.2008 р. щодо письмового визначення періодів стягнення пені, інфляції, річних ("з" - "по").

             Вищенаведене свідчить, що позивач свідомо не виконав вимоги ухвал суду від від 08.05.2008 р. та від 05.06.2008 р. (а отже, двічі), не пояснив суду причин їх невиконання, не довів підставність таких своїх дій, крім цього, без пояснення причин не з»явився в судові засідання 05.06.2008 р. та 18.06.2008 р.,  а тому суд дійшов до висновку про відсутність у позивача поважних причин для невиконання вимог суду.

             Ухвалами Господарського суду міста Києва від 08.05.2008 р. та від 05.06.2008 р. явка позивача в судові засідання 05.06.2008 р. та 18.06.2008 р. була визнана обов»язковою, а отже останній був зобов»язаний з»явитись до суду на його виклик. Явка позивача в судове засіданні необхідна для  безпосереднього сповіщення останнім про знані їм відомості та докази по справі, з»ясування наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги в їх сукупності, вирішення інших питань, без оцінки яких неможливий всебічний, повний і об’єктивний розгляд справи по суті.

            Позивач, як вже вище було зазначено, в судові засідання двічі не з»явився та будь - яких інших письмових заяв або повідомлень суду, окрім клопотання № б/н від 03.06.2008 р., з приводу дійсної поважності причин своєї відсутності в судовому засіданні до суду не подав та не надіслав.

            Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

            Факт нез»явлення вдруге позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «НТСЕРВІС») на виклик у засідання господарського суду 18.06..2008 р. позбавляє суд можливості отримання жодних пояснень щодо підставності позову з боку позивача, необхідних для правильного вирішення господарського спору, а отже перешкоджає вирішенню його по суті, на розгляді якого саме позивач і наполягав з огляду на подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

            Враховуючи вищезазначене, суд робить висновок про невиконання позивачем свого процесуального обов»язку щодо добросовісного користування належними йому процесуальними правами, а рівно виявлення неповаги до суду, до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, невжиття заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

             Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п.1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов’язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків. З огляду на викладення ст. 77 ГПК України суд двічі відкладав розгляд справи.

             

Отже, нез»явлення сторін в судові засідання 05.06.2008 р., 18.06.2008 р. без поважних причин та неподання останніми витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, перешкоджає вирішенню такого, а тому суд прийшов до висновку, що справа не може бути розглянута по суті і позов належить залишити без розгляду.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 1, ч. 7 ст. 21 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», ст. ст. 21, 22, 33, 34, 44, 49, 65, п. 5 ч. І ст. 81 Господарського процесуального кодексу України,

Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                                                    С.М. Жирнов