копія
Справа 11-89/2012
№11/2290/89/ 2012 року Головуючий в 1-й інстанції Волкова О.М.
Категорія ч.2 ст.191; ст.246;
ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України Доповідач Ващенко С.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.06.2012 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Ващенка С.Є.,
суддів Бондар В.В., Суслова М.І.,
з участю секретаря Кузічкіної М.В., Купельської Н.П., Рудого В.М.,
прокурорів Боднара Р.Г., Гриньківа В.Б.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Віньковецького районного суду від 11 листопада 2011 року,
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Грим’ячка Віньковецького району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, працює у власному селянському господарстві, з вищою освітою, одруженого, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України і на підставі ч.4 ст.74 КК України від покарання звільнено.
За ч.2 ст.366, ст.246, ч.2 ст.191 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю у його діях складу злочину.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній -підписку про невиїзд.
Речові докази: лісорубні квитки - №75 від 12.01.2007 р. та №79 від 21.01.2008 р; лист директора Віньковецького РСЛП №7 від 21.01.2008 р.; переліково-оціночну відомість по кварталу 1 виділ 16 від 06.11.2006 р. з додатками; переліково-оціночну відомість по кварталу 25 виділ 4 від 23.11.2006 р. з додатками; переліково-оціночну відомість по кварталу 1 виділ 16 від 16.06.2007 р. з додатками; переліково-оціночну відомість по кварталу 25 виділ 4 від 23.11.2007р. з додатками; відомість рубок головного користування Віньковецького РСЛП на 2008 рік; посадові інструкції провідного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_2, начальника відділу лісового та мисливського господарства ОСОБА_3, заступника начальника управління -головного лісничого ОСОБА_4; посадову інструкцію лісника;посадову інструкцію начальника ЛМД; акти обстеження від 24.12.2006 р.; наряди на виконання робіт №21 та №22 від 24.12.2007 р.; протокол другої лісовпорядної наради від 23.12.2003 р.; статут Віньковецького РСЛП; книгу 1 том 2 „Проекту організації і розвитку лісового господарства. Таксальний опис, поквартальні суми площ та загальних запасів насаджень майстерської дільниці №2"; книгу 1 „Проекту організації і розвитку лісового господарства. Пояснювальна записка, державний лісовий кадастр, відомості запроектованих заходів майсстерської дільниці №2" Віньковецького РСЛП; платіжні доручення №70 від 04.04.2008р., №90 від 14.05.2008р., №196 від 13.08.2008р., №277 від 04.11.2008р. та №7 від 06.02.2009р.; розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 1 квартал 2007р., за 1 півріччя 2007р., 9 місяців 2007р., за 2007р., за 1 квартал 2008р., за 1 півріччя 2008р., за 9 місяців 2008р. та за 2008р. постановлено зберігати в матеріалах кримінальної справи.
За вироком суду „ОСОБА_1, працюючи на посаді директора Віньковецького районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства Хмельницької області, будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, в період з 03 грудня 2007 року по липень 2008 року внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, заподіяв державним інтересам істотну шкоду на загальну суму 1803787 гривень.
Злочин вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_1 згідно з рішенням вісімнадцятої сесії Віньковецької районної ради Хмельницької області від 21 грудня 2001 року був призначений з 10 вересня 2001 року на посаду директора Віньковецького районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства та працював на вказаній посаді по 17 березня 2009 року.
Відповідно до Статуту Віньковецького районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства підприємство створене з метою організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів .
В силу п.5.1 Статуту Віньковецького PCЛП управління підприємством здійснює директор. Пунктами 5.4. та 5.5. Статуту передбачено, що директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, які віднесені статутом до компетенції засновника; несе відповідальність за стан та діяльність підприємства; діє без доручення від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства та цього Статуту; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.
Однак ОСОБА_1 в порушення вимог статуту, ст.ст.19, 43, 44 Лісового Кодексу, «Указаний по внесению текущих изменений в материалы лесоустройства и книги учета лесного фонда», «Технологічної інструкції по безперечному лісовпорядкуванню лісового фонду України», достовірно знаючи, що лісові ділянки в кварталі 1 виділ 16 площею 1,6 га урочище «Заправник »в с. Охрімівці та кварталі 25 виділ 4 площею 3,1 га в с. Дашківці не включені до плану рубок головного користування на 2003-2012 роки згідно матеріалів лісовпорядкування Віньковецького РСЛП, у грудні 2006 року та грудні 2007 року провів незаконний відвід дерев в рубку головного користування на вказаних лісових ділянках. Матеріали відведення ОСОБА_1 з метою отримання лісорубних квитків на проведення порубок на вказаних ділянках подав у Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, де 12.01.2007 року отримав лісорубний квиток №75 та 21.01.2008 року лісорубний квиток №79. На підставі вказаних лісорубних квитків в період з 03 грудня 2007 року по липень 2008 року у кв. 1 вид. 16 було незаконно зрубано 636 дерев різних порід, чим спричинено збитки на загальну суму 879501,00 гривень, та у кв. 25 вид. 4 пл. 3,1 га незаконно зрубано 1014 дерев різних порід, чим спричинено збитки на суму 924286,00 гривень, що було виявлено перевіркою державної екологічної інспекції у Хмельницькій області під час дотримання вимог природоохоронного законодавства у Віньковецькому районному спеціалізованому лісогосподарському підприємстві від 31.07.2008 року. Відповідно до розрахунку проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року №665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу»державним інтересам заподіяно істотну шкоду на загальну суму 1803787 гривень".
За змістом апеляції та доповненні до неї, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального закону, ОСОБА_1 просить вирок в частині визнання його винним за ч.1 ст.367 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, вирок щодо виправдання його за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ст.246, ч.2 ст.191 КК України залишити в силі. При цьому вказує на те, що, засуджуючи його за ч.1 ст.367 КК України, суд вийшов за межі своїх повноважень, оскільки обвинувачення у вчиненні цього злочину йому не пред'являлося. Зазначає, що свої службові обов'язки він виконував належно, ставився до них сумлінно, його діями ніякої шкоди нікому не заподіяно, тому склад злочину, передбаченого ст.367 КК України, у його діях також відсутній. Наголошує на тому, що розмір шкоди, її характер і кому вона заподіяна не встановлено, а суд у задоволенні клопотання про призначення судово-лісотехнічної експертизи з метою перевірки обвинувачення у цій частині йому відмовив. Звертає увагу й на те, що згідно з викладеними у вироку висновками суду всі роботи у вказаних кварталах і виділах Віньковецьким РСЛП здійснювалися на підставі лісорубних квитків, а прокурор в судовому засіданні зробив заяву про відсутність підстав для перекваліфікації дій підсудного. На думку апелянта, будь-яких беззаперечних доказів вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КПК України, суд у вироку не навів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого на підтримку апеляції з посиланням на зазначені у ній доводи, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, у тому числі шляхом проведення судового слідства, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися, не перевіряються.
У зв'язку з цим та виходячи із змісту апеляції апеляційний суд перевіряє вирок щодо його законності та обґрунтованості в частині правомірності перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч.2 ст.364 КК України на ч.1 ст.367 КК України та визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого цією статтею.
Як видно з матеріалів справи, органами досудового слідства ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у тому, що він,
„перебуваючи на посаді директора Віньковецького районного спеціалізованого лісогосподарського підприємства, умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, у грудні 2006 року, в порушення ст.19 Лісового кодексу України, з метою проведення порубки головного користування в кварталі 1, виділ 16, площею 1,6 га та у кварталі 25, виділ 4, площею 3,1 га, достовірно знаючи, що вказані ділянки не включені до плану рубок головного користування на 2003 - 2012 роки згідно матеріалів лісовпорядкування Віньковецького РСЛП, провів незаконний відвід дерев в рубку головного користування на вказаних лісових ділянках, після чого матеріали відведення подав в Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства для виписування лісорубного квитка на проведення даних порубок.
Після цього, в грудні 2007 року, ОСОБА_1, умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, в порушення ст.19 Лісового кодексу України, з метою проведення подальшої порубки головного користування в кварталі 1, виділ 16, площею 1,6 га та у кварталі 25, виділ 4, площею 3,1 га, достовірно знаючи, що вказані ділянки не включені до плану рубок головного користування на 2003 - 2012 роки згідно матеріалів лісовпорядкування Віньковецького РСЛП, провів незаконний відвід дерев в рубку головного користування на вказаних лісових ділянках.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, умисно, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, підготував завідомо неправдивий лист за № 7 від 21.01.2008 року, до якого вніс завідомо неправдиві дані про те, що порубка у 2007 році в кварталі 1, виділ 16, площею 1,6 га не розпочиналась, хоча йому було достовірно відомо, що порубка головного користування в кварталі 1, виділ 16, площею 1,6 га розпочата у 2007 році, що підтверджується нарядом на виконання робіт № 21 від 24.12.2007 року.
Вказаний лист ОСОБА_1 підписав, завірив печаткою, після чого подав разом з незаконно виписаними матеріалами відведення на вказані рубки головного користування начальнику Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства на підставі чого отримав лісорубний квиток №79, відповідно до якого провів незаконну порубку 636 дерев у кварталі 1, виділ 16, площею 1,6 га та 1014 дерев у кварталі 25, виділ 4, площею 3,1 га, в результаті чого спричинено збитків на загальну суму 1803787 грн., чим заподіяно тяжких наслідків навколишньому природному середовищу".
Ці дії ОСОБА_1 органом досудового слідства були кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України як умисне використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до вимог ст.275 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний був проводити розгляд справи тільки в межах цього пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення (ч.1), а в разі необхідності змінити пред'явлене йому обвинувачення - повинен був додержуватися правил, установлених в статті 277 цього Кодексу (ч.2).
Статтею 277 КПК України визначено, що правом змінити пред'явлене обвинувачення під час судового розгляду наділений тільки прокурор, і то - лише до закінчення судового слідства (ч.1). У такому випадку, прийшовши до переконання, що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити, прокурор виносить постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення. При цьому прокурор оголошує постанову і вручає її копії підсудному, його захиснику і законному представнику, потерпілому, позивачу, відповідачу їх представникам, а сама постанова долучається до справи (ч.3).
Проте, як видно з матеріалів кримінальної справи і з протоколу судового засідання, зокрема, прокурор в ході судового розгляду справи таким правом не скористався і підтримав пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України.
У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.ст.275, 324 КПК України, суду належало вирішити питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений, а також, чи винен підсудний у вчиненні цього злочину. Тобто суд зобов'язаний був прийняти остаточне рішення щодо пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч.2 ст.364 КК України.
Як зазначено у вироку, ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не було здобуто ніяких доказів на підтвердження того, що, провівши незаконний відвід дерев у рубку головного користування у вказаних кварталах і виділах та звертаючись до Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства із листом від 21.01.2008р. про отримання лісорубного квитка на 2008 рік, ОСОБА_1 діяв з корисливих мотивів, інших особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що відсутність зазначених мотивів виключає можливість кваліфікації діяння за ст.364 КК України.
Водночас суд вказав у вироку, що відсутність цих мотивів „свідчить в даному конкретному випадку про вчинення службової недбалості."
Однак такий висновок є необґрунтованим, оскільки сама по собі відсутність цих мотивів в даному конкретному випадку жодним чином не свідчить про вчинення службової недбалості. Адже, як видно з вироку, судом також встановлено, що складений підсудним лист не має статусу офіційного, його подання для виписки лісорубного квитка та викладена у ньому інформація ніяких наслідків за собою не потягли, а всі роботи у кварталі 1, виділ 16 та у кварталі 25, виділ 4 Віньковецьким PCЛП здійснювалися на підставі лісорубних квитків №75 від 12.01.2007 р. та №79 від21.01.2008 р., тобто законно, у відповідності до вимог ст.69 Лісового кодексу України, що й стало підставою для виправдання ОСОБА_1 за статтями 366 та 246 КК України.
За таких обставин, дійшовши висновку про відсутність у діях підсудного складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відповідно до вимог ч.4 ст.327 КПК України, суд повинен був виправдати його з цих підстав, а не перекваліфіковувати його дії на відповідну частину ст.367 КК України, обвинувачення за якою йому не пред'являлося і від якого він не захищався.
У будь-якому разі, на думку колегії суддів, якщо прокурор в судовому засіданні не змінив обвинувачення в порядку ст.277 КПК України, за відсутності у цьому Кодексі однозначної визначеності щодо права суду самостійно перекваліфіковувати дії підсудного на статтю, за якою йому обвинувачення не пред'являлося, суд не має права цього робити.
Проте, всупереч наведених вимог кримінально-процесуального закону, суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення і безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
Більше того, як видно з обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.364 КК України, на думку органів досудового слідства, незаконність його дій полягала лише в порушенні ст.19 Лісового кодексу України без конкретизації, в порушенні вимог якого саме з наявних у цій статті пунктів він діяв та в чиїх інтересах. Тобто, в порушенні вимог будь-яких інших нормативних актів він не звинувачувався. Не дивлячись на це, суд у вироку - в обвинувачені, визнаному доведеним, зазначив, що ОСОБА_1, крім того, діяв у порушення вимог: пунктів 5.1., 5.4. та 5.5. Статуту Віньковецького PCЛП, ст.ст.43, 44 Лісового Кодексу, «Указаний по внесению текущих изменений в материалы лесоустройства и книги учета лесного фонда», «Технологічної інструкції по безперечному лісовпорядкуванню лісового фонду України», чим також вийшов за межі обвинувачення. При цьому суд навіть не зазначив у вироку, у чому конкретно полягали обов'язки ОСОБА_1, у чому виразилося їх невиконання або неналежне виконання та несумлінне ставлення до них; не навів мотивів, з яких змінив обвинувачення, вказавши, що дії підсудного завдали істотної шкоди державним інтересам, тоді як допитані у якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 (відповідно генеральний директор ВО „Укрдержліспроект" і провідний інженер-таксатор комплексної експедиції цього ВО) та ОСОБА_7 (головний спеціаліст міжрайонного відділу погоджувальної діяльності державного управління охорони навколишнього природного середовища у Хмельницькій області) у своїх показаннях стверджували, що ОСОБА_1 діяв відповідно до чинного законодавства і будь-якої шкоди його діями нікому не заподіяно. До того ж суд не звернув уваги на те, що ці свідки посилалися на ті ж нормативні акти, на які посилалися й свідки ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_10 (працівники державної екологічної інспекції у Хмельницькій області), на показання яких послався суд при обґрунтуванні обвинувального вироку, а акт, складений трьома останніми, й став підставою для порушення кримінальної справи, що свідчить про відсутність однозначної нормативної визначеності щодо прав та обов'язків директора Віньковецьокого РСЛП, а це виключає можливість притягнення його до відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків, у тому числі й через несумлінне ставлення до них.
З урахуванням наведеного та виходячи з меж апеляції, колегія суддів вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.367 КК України постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, тому, відповідно до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст.370 та ст.376 КПК України, його слід скасувати, однак при цьому закриттю за відсутністю складу злочину підлягає справа, порушена саме за ч.2 ст.364 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію засудженого задовольнити.
Вирок Віньковецького районного суду від 11 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ч.1 ст.367 КК України скасувати, а справу за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.364 КК України закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко