ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
19.05.2008 | Справа №2-13/2962-2008 |
За позовом СПД Нічепоренко Павла Олександровича, м. Євпаторія
До відповідача Євпаторійської міської рад, м. Євпаторія
До відповідача – Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, м. Євпаторія
Про визнання права власності
Суддя ГС АР Крим А.І. Жукова
Представники:
Від позивача – Горохова С.Ю. – представник, дов. від 21.02.2006 року.
Від відповідача 1 – Сидельникова Г.О. – представник, дов. від 26.12.2007 року.
Від відповідача 2 – Шейхіслямова С.Р. – спец. 1 категорії, дов. від 02.04.2008 року.
Сутність спору: СПД Нічепоренко П.О. звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до Євпаторійської міської рад та просить визнати право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: сторожку літ. «А» площею 8,6 кв.м., підсобну споруду літ. «Б» площею 9,8 кв.м., навіси літ. «В» площею 122,2 кв.м., літ. «Г» площею 193,6 кв.м., літ. «Д» площею 129,7 кв.м., огорожі, розташовані за адресою: АР Крим м. Євпаторія вул. Крупської, 42Б.
Позовні вимоги мотивовані статтею 376 Цивільного кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 14.04.2008 року до участі у справі як другого відповідача було залучено Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечують.
Справа слуханням відкладалася у порядку статті 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Євпаторійської міської ради від 13.02.2003 року позивачу було дано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки по вул. Крупської у районі будинків № 42, № 50 площею 780 кв.м. для розміщення критої автостоянки.
Позивачем було розроблено проект відводу земельної ділянки й наданий у Євпаторійську міську раду для затвердження проекту відводу.
26.11.2003 року Євпаторійською міською радою було прийняте рішення про надання СПД Нічепоренко П.О. в оренду земельної ділянки площею 780 кв.м. за адресою: АР Крим м. Євпаторія вул. Крупської, 42.
Проте вєтом міського голови виконання вказаного рішення було зупинено.
Рішенням Євпаторійської міської ради від 17.02.2004 року, рішення про надання в оренду земельної ділянки вважалося неприйнятим.
Рішенням господарського суду АР Крим від 22-23.01.2004 року Євпаторійська міська рада була зобов’язана укласти з СПД Нічепоренко П.О. договір оренди земельної ділянки.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.03.2004 року вказане рішення залишено у силі й доповнено вказання про укладення договору в редакції позивача.
Вказані рішення були скасовані Вищим господарським судом України 22.12.2004 року і справа направлена на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
29.04.2005 року господарським судом АР Крим було винесено рішення у справі № 2-17/4652.1-2005, яким вєто № 1, рішення Євпаторійської міської ради від 17.02.2004 року визнані недійсними та зобов’язана Євпаторійська міська рада оформити рішення про надання земельної ділянки на умовах оренди СПД Нічепоренко П.О.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 року вказане рішення залишено без змін.
Проте 30.01.2008 року вказане рішення господарського суду АР Крим та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду скасовані Вищим господарським судом України.
Таким чином, з 23.03.2004 року по 22.12.2004 року та з 01.07.2005 року по 30.01.2008 року позивач користувався земельною ділянкою площею 780 кв.м., розташованою за адресою: АР Крим м. Євпаторія вул. Крупської, 42 на умовах оренди.
З метою здійснення діяльності, передбаченої договором оренди, а саме: розміщення критої автостоянки, позивач замовив проект розміщення критої автостоянки, який був розроблений КП «Євпаторіяпроект».
Судом встановлено, що у 2004-2005 роках позивач на земельній ділянці, що знаходилася у нього в оренді, здійснив будівництво нерухомого майна, а саме: сторожку літ. «А» площею 8,6 кв.м., підсобну споруду літ. «Б» площею 9,8 кв.м., навіси літ. «В» площею 122,2 кв.м., літ. «Г» площею 193,6 кв.м., літ. «Д» площею 129,7 кв.м., огорожі.
Відповідно до експертного висновку № 178/1 від 14.09.2004 року будівництво не протиречить вимогам протипожежної безпеки.
Згідно висновку № 91 від 09.06.2004 року проект автостоянки узгоджений міською СЕС.
Технічним висновком № ВЕ-58 споруди відповідають будівельними нормам і правилам, деформації відсутні. Будівлі та споруди мають достатню експлуатаційну надійність.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню й при цьому виходить з наступного.
Згідно з вимогами ст. ст. 328, 329 Цивільного кодексу України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
На підставі п. 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001р № 01-8/98г «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.
Судом встановлено, що позивач за власні кошти здійснив будівництво об’єкту, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій”, фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.
Судом встановлено, та не оспорюється позивачем, що будівництво було здійснено без дозволу ГАСК.
Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем вірно вибраний спосіб захисту порушеного права, у зв’язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу суд вважає за можливе віднести на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 03 червня 2008 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати за суб’єктом підприємницької діяльності Нічепоренко Павлом Олександровичем (м. Євпаторія вул. Серова ,59/7 кв. 1) право власності на об’єкти нерухомого майна, а саме: сторожку літ. «А» площею 8,6 кв.м., підсобну споруду літ. «Б» площею 9,8 кв.м., навіси літ. «В» площею 122,2 кв.м., літ. «Г» площею 193,6 кв.м., літ. «Д» площею 129,7 кв.м., огорожі, розташовані за адресою: АР Крим м. Євпаторія вул. Крупської, 42Б.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Жукова А.І.