АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Яремка В. В.
суддів: Галичанського А.Д., Перепелюк І.Б.
секретар Цимбал-Семенчук І.Ю
з участю заявниці ОСОБА_1, її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників ВДВС Нахамка В.І., Ревуцького Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду від 19 березня 2012 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії посадових осіб відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції,
встановила:
У вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, яка у подальшому була доповнена та уточнена, на дії головного державного виконавця та інших посадових осіб відділу державної виконавчої служби Кіцманського районного управління юстиції (далі - ВДВС).
Зазначала, що рішенням Кіцманського районного суду від 12 жовтня 2006 року задоволено позовні вимоги Кіцманської міської ради та виселено її (на той час її прізвище було ОСОБА_1) з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення.
За заявою Кіцманської міської ради від 23 січня 2007 року цього ж дня було видано виконавчий лист, в якому, зазначено, що вона підлягає виселенню із квартири номер 3.
Постановою державного виконавця ВДВС від 22 березня 2007 року даний виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання з мотивів її непроживання у квартирі АДРЕСА_3.
Заявниця зазначала, що незважаючи на повернення виконавчого листа та відсутність підстав для видачі нового виконавчого листа, відкриття виконавчого провадження та провадження виконавчих дій, 9 вересня 2011 року головний державний виконавець ВДВС Петрюк О.В. надіслав їй листа про намір примусового виконання рішення суду про її виселення.
Посилаючись на безпідставність таких дій головного державного виконавця й аналогічних дій інших посадових осіб ВДВС, пов'язаних з виконання рішення суду про її виселення, просила визнати такі дії указаних посадових осіб незаконними.
Ухвалою Кіцманського районного суду від 19 березня 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд.
Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання дій державного виконавця та інших посадових осіб ВДВС з виконання рішення Кіцманського районного суду від 12 жовтня 2006 року незаконними відсутні.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним.
Предметом оскарження у даній справі є дії посадових осіб ВДВС з виконання указаного судового рішення.
Заявниця ОСОБА_1 оскаржує такі дії з тих підстав, що вони провадяться на підставі неналежного виконавчого листа, без відкриття виконавчого провадження.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження вбачається, що у ньому є виконавчий лист, виданий 23 лютого 2007 року (стор.4), та постанова про відкриття виконавчого провадження від 1 березня 2007 року(стор.6).
Рішення та дії посадових осіб ВДВС з приводу прийняття до виконання виконавчого листа від 23 лютого 2007 року, відкриття виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження вже були предметом судового розгляду за скаргою ОСОБА_1 (а.с.70-75)
Ухвалою Кіцманського районного суду від 13 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 16 червня 2010 року, у задоволенні скарги відмовлено (а.с. 77-78, 81-83).
Таким чином, у судовому порядку підтверджено правомірність відкриття виконавчого провадження та можливість проведення виконавчих дій з виконання рішення Кіцманського районного суду від 12 жовтня 2006 року за виконавчим листом, виданим 23 лютого 2007 року.
Відповідно доводи апелянта про неправомірність дій головного державного виконавця ВДВС Петрюка О.В. щодо попередження 9 вересня 2011 року про наступне виконання рішення суду про виселення, як і аналогічних дій інших посадових осіб ВДВС, з мотивів відсутності постанови про відкриття виконавчого провадження, безпідставності видачі виконавчого листа, фальшивості доказів у справі є необґрунтованими.
Як на підставу визнання неправомірними дій посадових осіб з виконання судового рішення апелянт посилається на наявність двох виконавчих листів.
Проте на час звернення ОСОБА_1 зі скаргою виконавче провадження провадилося лише на підставі виконавчого листа від 23 лютого 2007 року, а виконавчий лист від 23 січня 2007 року повернуто стягувачу й не виконується з 15 лютого 2007 року (він з відповідною відміткою знаходиться у матеріалах цивільної справи № 2-105 за 2006 рік (т.2 , а.с.62).
Апелянт посилається на незаконність самого рішення суду, яке виконується, зокрема, невідповідності його вимогам ст. 113 ЖК України. Однак, указане рішення набрало законної сили і є обов'язковим для виконання.
Незаконність проведення посадовими особами ВДВС виконавчих дій заявниця мотивувала і тим, що виконавчий лист видано на її колишнє прізвище ОСОБА_1, а виконавчого листа про виселення її , як ОСОБА_1, не існує.
Проте такі доводи є необґрунтованими, оскільки у даному випадку йдеться про зміну прізвища сторони у виконавчому провадженні, а не про заміну сторони.
Дані про зміну прізвища сторони у виконавчому провадженні містяться у матеріалах виконавчого провадження (с.311, 312).
Апелянт посилається на невитребування судом першої інстанції та недослідження матеріалів виконавчого провадження, матеріалів цивільної справи №2-105 за 2006 рік.
Однак, це не призвело до неправильності по суті вирішення скарги ОСОБА_1
Указані матеріали досліджені судом апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена на підставі повно з'ясованих обставинах справи, з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст. 307 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Кіцманського районного суду від 19 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: