Справа № 22ц-858/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Харчука В.М.

суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.

при секретарі: Косташ К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/2290/ 858 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду від 19 грудня 2011 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приват Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_11, орган опіки та піклування Нетішинської міської ради) про звернення стягнення на іпотечне майно.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,

встановила:

В листопаді 2010 року публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_11) про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 05.02.2008 року у розмірі 23496,59 дол. США.

В обґрунтування вимог позивач вказував, що відповідно до кредитного договору від 05.02.2008 року ОСОБА_11 отримав від позивача кредит у розмірі 23550 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.02.2018 року. Станом на 30.09.2010 року позичальник внаслідок порушення зобов'язання за кредитним договором має заборгованість у розмірі 23496,59 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 05.02.2008 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є належна ОСОБА_1 на праві власності квартира загальною площею 84,2 кв. м., яка розташована в АДРЕСА_1 та земельна ділянка.

Тому позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на іпотечне майно, виселити відповідача із іпотечного будинку та стягнути з нього понесені позивачем судові витрати у розмірі 1828,50 грн.

Під час судового розгляду представник позивача заявив клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які зареєстровані і проживають в іпотечному будинку, та подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив виселити із іпотечного будинку разом із ОСОБА_1 також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.49-51).

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Гаврищук Л.П. Справа №22ц/2290/ 858

Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія №

Ухвалою Нетішинського міського суду від 28 квітня 2011 року залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також за клопотанням ОСОБА_1 залучено до участі в справі в якості третьої особи орган опіки та піклування.

Рішенням Нетішинського міського суду від 19 грудня 2011 року ухвалено: в рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № HMN0GA0000000003 від 05.02.2008 року в розмірі 23496,59 доларів США звернути стягнення на домоволодіння загальною площею 84,2 кв. м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № HMN0GA0000000003 від 05.02.2008 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем з початковою ціною реалізації предмету іпотеки в сумі 151 500 грн. з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Нетішинського міського суду від 10 січня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1828,50 грн.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції скасувати і направити справу на новий судовий розгляд. В обгрунтування апеляційної скарги апелянти вказували, що в іпотечному будинку на час укладення договору іпотеки проживав їх неповнолітній син, і орган опіки та піклування дозволу на укладення договору іпотеки не надавав, тому вказаний договір в силу ч.1 ст.224 ЦК України є нікчемним і не створює для сторін жодних юридичних наслідків. Окрім того, позивач не надав суду доказів про виконання вимог ч.1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" щодо надіслання боржнику за кредитним договором ОСОБА_11 вимоги про усунення порушень, а тому його вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасними.

Додаткове рішення ніким не оскаржується.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Судом першої інстанції встановлено і ці обставини ніким не оспорюються, що згідно договору про іпотечний кредит № HMN0GA0000000003 від 05.02.2008 року ОСОБА_11 05.02.2008 року отримав від Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" кредит у розмірі 23 550 доларів США з кінцевим терміном повернення 05.02.2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Умовами договору передбачено погашення заборгованості шляхом внесення позичальником в період з 05 по 10 число кожного місяця щомісячного платежу, який складається із заборгованості за кредитом, сплати відсотків, комісії, а також інших витрат.

Ці умови договору позичальник належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

Згідно наданих позивачем розрахунків загальна сума заборгованості за кредитним договором Халілова Етібар Князь -Огли станом на 30.09.2010 року становить 23 496,59 доларів США, яка складається: із суми заборгованості по кредиту у розмірі 19239,89 доларів США (в тому числі сума простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1072,65 доларів США); суми заборгованості за відсотками у розмірі 2350,46 доларів США (в тому числі сума прострочених відсотків у розмірі 2158,80 доларів США); суми заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 53,50 доларів США; суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 703,79 доларів США та суми штрафу у розмірі 31,75 доларів США (фіксована частина ) і 1117,38 доларів США (процентна складова штрафу, що становить 5% від суми позову) (а.с.7-8)

У забезпечення виконання позичальником ОСОБА_11 зобов'язань за кредитним договором між ПАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_1 05.02.2008 року укладено договір іпотеки № HMN0GA0000000003, згідно якого ОСОБА_1 передав в іпотеку Банку нерухоме майно, яке складається із житлового будинку загальною площею 88,4 кв. м. та надвірних будівель, і розташоване в АДРЕСА_1. Вартість предмета іпотеки сторонами оцінено у розмірі 151 500 грн. і під час судового розгляду ніким не оспорювалась (а.с.13-15)

Згідно ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової суми кредиту є право заявника вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати належних йому процентів.

Відповідно ч.1 ст.33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором є правомірними і відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір іпотеки є нікчемним, оскільки на час його укладання у будинку, що є предметом іпотеки, проживав і проживає малолітній син відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не грунтуються на доказах і спростовуються наступним.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 18.01.2008 року за № 31, яка була надана приватному нотаріусу Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_7 для посвідчення договору іпотеки від 05.02.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ „Приватбанк", в іпотечному будинку в АДРЕСА_1 значилися і проживали іпотекодавець ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4., та позичальник ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_3

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 надав суду першої інстанції довідку, видану виконкомом Нетішинської міської ради 27.04.2011 року, про те, що до його складу сім'ї входить син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина -ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5., та квартирант ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47-48)

Однак ця довідка не свідчить про те, що на момент укладення іпотечного договору в іпотечному будинку був зареєстрований і проживав неповнолітній син іпотекодавця.

Безпідставними є й посилання в апеляційній скарзі на те, що вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасними, оскільки позивач не надав суду доказів про виконання вимог ч.1 ст. 35 Закону України „Про іпотеку" щодо надіслання боржнику за кредитним договором ОСОБА_11 вимоги про усунення порушень.

Так, в матеріалах справи міститься копія повідомлення Банку на адресу ОСОБА_11 та ОСОБА_1 від 27.09.2010 року, вих. № 10.1.2/01-819, про погашення простроченої заборгованості не пізніше 30 календарних днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі несплати заборгованості (а.с.23)

До заперечень на апеляційну скаргу Банк також надав апеляційному суду реєстр відправки кореспонденції від 28.09.2010 року, зокрема на адресу ОСОБА_11 та ОСОБА_1

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно п.5.1 та п.8.4 договору про іпотечний кредит від 05.02.2008 року, у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується у гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Згідно пункту 5.3 цього договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань , передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми позову.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції ці умови кредитного договору не врахував і визначив розмір пені та штрафу, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, не в гривні, а в доларах США.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що загальний розмір заборгованості за договором про іпотечний кредит становить 21643,85 доларів США та 14 655,47 грн., що складається із заборгованості за кредитом -19239,89 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом -2350,46 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом -53,50 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором -5567 грн., фіксованої частини штрафу -250 грн. та 5 % штрафу від суми позову -8 838,47 грн.

Окрім того, висновки суду першої інстанції у резолютивній частині рішення про надання Публічному акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" права на продаж предмета іпотеки з укладанням від імені відповідача ОСОБА_1 договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням Приватбанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, не відповідають змісту ст. 38 Закону України „Про іпотеку", згідно якого дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені.

Наведене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, тому абзац перший резолютивної частини рішення суду першої інстанції підлягає зміні з викладенням його у новій редакції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 19 грудня 2011 року змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини рішення у такій редакції:

„В рахунок погашення заборгованості за договором про іпотечний кредит № HMN0GA0000000003 від 05.02.2008 року у розмірі 21643,85 доларів США та 14 655,47 грн., що складається із заборгованості за кредитом -19239,89 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом -2350,46 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 53,50 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором -5567 грн., фіксованої частини штрафу -250 грн. та 5 % штрафу від суми позову -8 838,47 грн., звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 88,4 кв. та надвірні будівлі м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" від свого імені, на підставі договору іпотеки № HMN0GA0000000003 від 05.02.2008 року, будь-якій особі покупцеві відповідно до правил ст.38 Закону України „Про іпотеку" за ціною продажу предмету іпотеки в сумі 151 500 грн."

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис.

Судді: підписи.

Копія вірна. Суддя: О.Ю.Кізюн