КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2012 № 6/468
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.
в судове засідання з'явилася прокурор Греськів І.І. - посв. від 18.04.2012 року № 117
за участю представників
від позивача: ОСОБА_2 - дов. від 13.04.2012 року б/н
від відповідача 1: ОСОБА_3 - дов. від 28.02.2012 року б/н
від відповідача 2: ОСОБА_4 - дов. від 30.12.2011 року № 5-15/1332-7535
від відповідача 3: ОСОБА_5 - дов. від 03.01.2012 року № 16
від відповідача 4: не з'явилися. Юридична особа ліквідована
розглянувши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року
у справі № 6/468 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-азербайджанського підприємства „Укр-Аз-Ойл" (смт. Богородчани Івано-Франківської області)
до 1. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (м. Київ)
2. Державної казначейської служби України (м. Київ)
3. Державної служби геології та надр України (м. Київ)
4. Державної геологічної служби (м. Київ)
за участю прокуратури м. Києва (м. Київ)
про стягнення 244 789 грн. 62 коп.
встановив:
До господарського суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-азербайджанське підприємство „Укр-Аз-Ойл" з позовом до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про зобов'язання відповідача 1 виконати умови п. 3.2 договору від 11.03.2010 року № 44/14-10 і надати ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" спеціальний дозвіл на користування надрами ділянки газу Південної частини Великомостівського родовища, розташованого у Львівській області, Сокальський район строком дії 5 років, а також укласти угоду про умови користування надрами.
09.09.2011 року ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" подало заяву про зміну позовних вимог в якій просило застосувати двосторонню реституцію, тобто повернути сторони в первинний стан, та зобов'язати відповідача 1 повернути позивачу грошові кошти, які були отримані ним за договором купівлі-продажу від 11.03.2010 року № 44/14-10, а також стягнути з відповідача 1 на користь позивача грошові кошти в сумі 244 789 грн. 32 коп., а саме: 3% річних від простроченої суми - 63 142 грн. 32 коп., інфляційні збитки - 181 647 грн. 30 коп.
Ухвалою від 29.09.2011 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі як іншого відповідача - Державне казначейство України.
18.10.2011 року ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" подало позовну заяву про зобов'язання виконати умови договору (уточнюючу). В якій просило застосувати двосторонню реституцію, тобто повернути сторони в первинний стан, та зобов'язати відповідача 2 повернути з Державного бюджету України позивачу грошові кошти, згідно договору купівлі-продажу від 11.03.2010 року № 44/14-10, а також стягнути з відповідача 2 на користь позивача помилково сплачені грошові кошти в сумі 210 846 грн. 73 коп., які були сплачені за геологічні вивчення та виготовлення документів, та стягнути з відповідача 2 на користь позивача збитки завдані відповідачем 1 за несвоєчасне повернення грошових коштів, в сумі 212 803 грн. 66 коп., а саме 3% річних від простроченої суми - 40 156 грн. 36 коп., інфляційні збитки - 181 647 грн. 30 коп.
Ухвалою від 03.11.2011 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі як іншого відповідача Державну службу геології та надр України та замінив відповідача Державне казначейство України його правонаступником Державною казначейською службою України.
Ухвалою від 01.12.2011 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі як іншого відповідача Державну геологічну службу.
Рішенням від 12.12.2011 року господарський суд м. Києва позов до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України задовольнив. Стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" 1 530 237 грн. 15 коп. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 12 030 грн. 3% річних. Стягнув з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на користь ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" 15 422 грн. 67 коп. державного мита та 205 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнув з ТОВ СУАП „Укр-Аз-Ойл" в дохід Державного бюджету України 2 510 грн. 03 коп. недоплаченого державного мита в іншій частині позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Державна казначейська служба України звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року у справі № 6/468 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах до відповідача 2 в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 року апеляційна скарга відповідача 2 була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 6/468 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судове засідання 31.05.2012 року повноважні представники відповідача 4 не з'явилися. 09.04.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено запис паро проведення державної реєстрації припинення юридичної особи відповідача 4 - Державної геологічної служби. В судовому засіданні представники відповідачів 1, 2, 3 та прокурор підтримували вимоги апеляційної скарги відповідача 2. Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 04.02.2010 року в газеті „Урядовий кур'єр" було розміщено оголошення про проведення Міністерством охорони навколишнього природного середовища аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами.
Серед переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставлялися на аукціон, була - Південна частина Великомостівського родовища, розміщена за адресою: Львівська область, Сокальський район.
11.03.2010 року Міністерством охорони навколишнього природного середовища України проведено аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Південної частини Великомостівського газового родовища, за результатами якого того ж дня укладено з його переможцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-азербайджанське підприємство „Укр-Аз-Ойл" - договір № 44/14-10 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянки газу Великомостівська Південної частини з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промисловою розробкою.
Відповідно до п. 2.1 договору від 11.03.2010 року № 44/14-10 ціна спеціального дозволу на користування надрами становить 1 478 490 грн.
11.03.2010 року між Державною геологічною службою (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-азербайджанське підприємство „Укр-Аз-Ойл" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу права користування геологічною інформацією, відповідно до пакету аукціонної документації № 26/11-2-68, предметом якого є право на користування геологічною інформацією по Південній частині Велокомостівського родовища газу, яка знаходиться у Сокальському районі Львівської області.
Відповідно до п. 3.2 договору від 11.03.2010 року № 26/11-2-68 покупець зобов'язаний прийняти право на користування геологічною інформацією і оплатити його в порядку та на умовах договору.
Пунктом 5.1 Договору 26/11-2-68 передбачено, що копії матеріалів, на яких міститься геологічна інформація, передаються покупцю за актом прийому-передачі.
Згідно з п. 2 додатка 2 до Договору 26/11-2-68 ціна за користування геологічною інформацією по Південній частині Велокомостівського родовища газу складає 210 846 грн. 73 коп.
Відповідно до Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.1995 № 423, геологічна інформація - це зафіксовані дані геологічного, геофізичного, геохімічного, аерокосмічного, економічного змісту, що характеризують будову надр, наявні в них корисні копалини, умови розробки родовищ, інші якісні і кількісні параметри та особливості надр і отримані за результатами геологорозвідувальних, геолого-екологічних, науково-дослідних, експлуатаційних та інших робіт, дана геологічна інформація створена (придбана) на кошти державного бюджету, є державною власністю та надається у користування на договірній основі.
13.04.2010 року платіжним дорученням від 13.04.2010 року № 319 покупець перерахував на рахунок продавця 210 846 грн. 73 коп. за геологічну інформацію згідно договору від 11.03.2010 року № 26/11-2-68.
Також відповідно до платіжних доручень від 31.03.2010 року № 290 на суму 280 000 грн., від 12.04.2010 року № 318 на суму 1 198 490 грн. позивачем було сплачено за спеціальний дозвіл на користування надрами Південна частина Великомостівського родовища за договором від 11.03.2010 року № 44/14-10.
Загальна сума, яка була сплачена позивачем, становить 1 689 336 грн. 73 коп., в тому числі 210 846 грн. 73 коп. плата вартості геологічної інформації.
14.12.2010 року рішенням господарського суду м. Києва по справі № 42/338 було: визнано недійсним аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянки газу Південної частини Великомостівського родовища Львівської області, проведений Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 11.03.2010 року; визнано недійсним договір від 11.03.2010 року № 44/14-10 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами ділянки газу Великомостівська Південної частини з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промисловою розробкою, укладений між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне українсько-азербайджанське підприємство „Укр-Аз-Ойл".
В силу ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що недійсність договору свідчить про відсутність набуття коштів за ним. Правові наслідки набуття,збереження майна без достатньої правової підстави врегульовані главою 83 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
П. 1 ч. 3 даної статті передбачено, що положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Таким чином, з моменту визнання недійсним договору № 44/14-10 від 11.03.2010 року (22.02.2011 року) у відповідача 1 виник обов'язок повернення 1 478 490 грн., що свідчить про обґрунтованість вимог про їх стягнення. Оскільки кошти надійшли до Державного бюджету України вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.
Як зазначено вище, обов'язок повернути кошти позивачу виник після прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом 22.02.2011 року.
Таким чином зобов'язання є простроченим з 23.02.2011 року.
Колегія суддів перевірила розрахунок втрат від інфляції (51 747 грн. 15 коп.) та 3% річних (12 030 грн. 45 коп.), зроблений місцевим господарським судом та вважає його правомірним.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення 210 846 грн. 73 коп. за договором від 11.03.2010 року № 26/11-2-68 як отриманих без відповідної правової підстави не підлягають задоволенню, оскільки договір від 11.03.2010 року № 26/11-2-68 є дійсним, в установленому законом порядку не оскаржений, тобто є підставою для виникнення прав і обов'язків за ним.
Питання про відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 210 846 грн. 73 коп. підлягає вирішенню виходячи з правомірності дій осіб в ході організації та проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Південної частини Великомостівського газового родовища, однак не як отриманих без відповідної правової підстави. В свою чергу, вимога про стягнення коштів з даної підстави (неправомірності дій осіб в ході організації та проведення аукціону) суду не заявлялась, у зв'язку з чим ця підстава судом не досліджувалась.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача 2, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача 14 249 грн. 20 коп. безпідставно отриманих коштів, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
п о с т а н о в и в:
1. Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року по справі № 6/468 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 12.12.2011 року по справі № 6/468 залишити без змін.
3. Справу № 6/468 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано___4.06.2012 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.