КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2012 № 5011-24/677-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кошіля В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Моторного О.А.
при секретарі Браславській А.В.,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_2,
від відповідача 1. ОСОБА_3,
2. Дещенко О.М.,
3. Кропивна К.А.,
4. не з'явився,
від третьої особи не з'явився,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 (суддя Мандичев Д.В.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7
2. Дніпровської районної у місті Києві ради в особі Комісії з припинення
3. Київської міської ради
4. Управління оренди та приватизації комунального майна виконавчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради
третя особа Товарна біржа «Всеукраїнська біржа нерухомості»
про визнання недійсним результатів конкурсних торгів, визнання права власності на першочергове право на приватизацію, визнання незаконними дій та бездіяльності, включення майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, укладення договору купівлі - продажу
Встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_6 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, Дніпровської районної у місті києві ради в особі комісії з припинення, Київської міської ради та Управління оренди та приватизації комунального майна виконавчого органу Дніпровської районної у м. Києві ради про визнання недійсним аукціону та протоколу № 1 від 03.05.2010р. щодо продажу приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 площею 119,90 кв.м., визнати за позивачем першочергове право на приватизацію орендованого майна, визнати незаконними дії та бездіяльність відповідачів, зобов'язати відповідача -3 включити до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та укласти договір купівлі -продажу нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 літ. «А» площею 188,5 кв.м. на умовах, передбачених законодавством.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-24/677-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача-4 та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 18.04.2012 про прийняття апеляційної скарги до провадження, від 10.05.2012 з відміткою про відправку документа, здійсненою згідно із вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Згідно із п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Як свідчать матеріали справи, ухвали суду від відповідача-4 та третьої особи були повернуті підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання, однак, оскільки ухвали суду надсилались за адресою повідомленою суду стороною апеляційний господарський суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені відповідачу-4 та третій особі належним чином.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши присутніх представників, встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, 27.08.1999 між Фондом державного майна України, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, було укладено договір на оренду нежитлового приміщення № 961 (далі договір № 961), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нежитлове приміщення площею 188,5 кв.м., яке знаходиться на балансі ВАТ «Київхімволокно» та не ввійшло до його статутного фонду (п. 1.1.), приміщення знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і надається для користування магазину та кафетерієм (п. 1.2), орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди; вартість поліпшень орендованого майна зроблених орендарем, як без згоди орендодавця, так і за згодою, що не відокремлюється без шкоди для майна, компенсації не підлягає (п. 5.4.), договір діє з 01.08.1999 до 01.08.2004 строком на 5 років (п. 9.1).
Як встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до рішення Київської міської ради від 30.11.2000 № 106/1083 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду та інженерних мереж» та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10.11.2003 № 2079 спірне майно передано у комунальну власність територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 25.06.2007 № 131 «Про створення виконавчого органу Дніпровської районної у місті києві ради - Управління оренди та приватизації комунального майна» утворено з 01.01.2007 Управління оренди та приватизації комунального майна територіальної громади дніпровського району м. Києва зі статусом юридичної особи, яке є виконавчим органом Дніпровської районної у місті Києві ради.
Відповідно до розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації у м. Києві № 161 від 14.02.2007 орендодавцем такого майна з 01.09.2007 є Комунальне підприємство «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський».
Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 10.10.2007 № 169 «Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Дніпровського району м. Києва на 2007-2011 роки», було затверджено Програму приватизації об'єктів комунальної власності Дніпровського району м. Києва згідно додатку.
Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради Дніпровської районної у місті Києві ради від 26.06.2008 № 257 «Про внесення змін в рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 10.10.2007 № 169 «Про затвердження Програми приватизації об'єктів комунальної власності Дніпровського району м. Києва на 2007-2011 роки» (і змінами і доповненнями) та № 175 від 10.10.2007 «Про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та у 2008 році», внесено зміни до додатку до рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 10.10.2007 № 169 щодо Переліку об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва і підлягають приватизації у 4 кварталі 2007 року та 2008 році.
Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 16.09.2008 № 276 «Про внесення змін до рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 26.06.2008 № 239 «Про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 2008 - 2009 роках», включено до Переліку об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та підлягають приватизації у 2008 -2009 роках. шляхом продажу за конкурсом в т.ч. нежилі приміщення, загальною площею 188,5 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
21.07.2009 позивач звернувся до голови Дніпровської районної ради міст Києва з листом № 5-Л-2009 (а. с. 26, том 1), в якому посилаючись на те, що він належно виконує свої обов'язки як орендар по договору № 961 від 27.08.1999, а відтак на підставі п. 2 ст. 777 ЦК України має переважне право на придбання орендованого майна, у зв'язку з чим просив укласти з ним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення площею 188,5 кв. м.
21.07.2009 Управління оренди та приватизації комунального майна листом № 2-1120 (а. с. 161, том 1) повідомило позивача про те, що згідно з розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві ради від 14.10.2004 № 210-р нежиле приміщення на АДРЕСА_1 було прийнято на баланс Дніпровської районної у місті Києві ради, а після закінчення терміну дії договору оренди, орендоване позивачем приміщення необхідно повернути по акту приймання - передавання особі, яка здійснює оперативне управління зазначеним приміщенням.
У серпні 2009 року КП Дніпровського району міста Києва звернулось до позивача із заявою про припинення договору (а. с. 160, том 1), в якому посилаючись на те, що згідно з розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві ради від 14.10.2004р. № 210-р нежиле приміщення на АДРЕСА_1 було прийнято на баланс Дніпровської районної у місті Києві ради, підставою користування позивачем зазначеним приміщенням є договір оренди № 961 від 27.08.1999, строк дії якого був визначений до 01.08.2009, КП Дніпровського району міста Києва повідомило про неможливість пролонгації відповідного договору та просило позивача звільнити займане приміщення.
Як встановлено вище, відповідно до п. 9.1. договору № 961 цей договір діє з 01.08.1999 до 01.08.2004 строк на 5 років.
Згідно із ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною 4 ст. 284 ГК України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В п. 9.7 договору № 961 сторонами погоджено, що дія договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 9.5. договору № 961 в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
На підставі викладеного, вимогами закону та умовами договору № 961 було передбачено умову щодо пролонгації договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін щодо припинення дії договору.
Як встановлено вище, Управлінням оренди та приватизації комунального майна виконавчого органу Дніпровської районної у місті Києві ради листом № 2-1120 від 21.07.2009 та КП Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» листом від серпня 2009 року повідомило позивача про припинення дії договору оренди з 01.08.2009 у зв'язку із закінченням строку його дії та неможливістю його продовження, отже, договір № 961 припинив свою дію 01.08.2009. Ця обставина, зокрема, встановлена і рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 48/343, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011. А тому позивач з 01.08.2009 не може вважатись орендарем приміщення на АДРЕСА_1.
Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради 29.09.2009 «Про внесення змін до рішення Дніпровської районної у місті Києві ради від 16.10.2008 № 297 «Про внесення змін та доповнень до рішення Дніпровської районної в місті Києві ради від 26.06.2008 № 239 «Про затвердження переліку об'єктів, що відносяться до власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, які підлягають приватизації у 2008 - 2009 роках» включено до Переліку об'єктів нерухомого майна, що перебувають у комунальній власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та підлягають приватизації у 2008 - 2009 р.р. шляхом продажу за конкурсом в т.ч. нежилі приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 площею 119,9 кв. м.
Відповідно до копії оголошення про продаж з аукціону нерухомого майна, що належить територіальній громаді Дніпровського району міста Києва, яке розміщено в засобі масової інформації - Газеті «Київська правда» від 01.04.2010 № 36 (а. с. 154, том 1), до продажу, зокрема, пропонувалось нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 119,90 кв. м, з початковою вартістю лота в розмірі 428 886,00 грн.
Як свідчить протокол № 1 проведення аукціону з продажу нерухомого майна, що належить територіальній громаді Дніпровського району м. Києва, який затверджено генеральним директором ТБ «Всеукраїнська біржа нерухомості» від 03.05.2010 та в.о начальником управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у місті Києві ради 06.05.2010 (а. с. 151, том 1) 03.05.2010 було проведено аукціон з продажу нерухомого майна, що належить територіальній громаді Дніпровського району м. Києва.
Згідно із вказаним протоколом переможцем прилюдних торгів (аукціону) з продажу лота № 1 (нерухоме майно у АДРЕСА_1 (літ. А), а саме: нежитлове приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень № 21), площею 119,90 грн.) визначено ФОП ОСОБА_7
13.05.2010 між Дніпровською районною в м. Києві радою в особі виконавчого органу - Управління оренди та приватизації комунального майна, як продавцем, та ФОП ОСОБА_7, як покупцем, укладено договір купівлі - продажу приміщення шляхом продажу на аукціоні (а. с. 144, том 1), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 801 (далі договір купівлі - продажу від 13.05.2010), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець придбав нежилі приміщення з № 1 по № 10 (групи приміщень №21 (в літ. А), загальною площею 119,90 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які були передані від продавця покупцю по Акту приймання - передачі нежилих приміщень від 10.06.2010
Рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради від 14.10.2010 № 491 «Про ліквідацію управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району міста Києва» було припинено шляхом ліквідації виконавчий орган Дніпровської районної у місті Києві ради Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району міста Києва, створено з 01.11.2010 відповідну комісію з припинення.
В матеріалах справи містяться: рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 у справі № 48/343, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011, яким було відмовлено у позові ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_7 та Дніпровської районної у м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права користування. Рішення суду мотивоване зокрема тим, що наведені позивачем обставини не дають підстав для висновку про недійсність договору купівлі-продажу приміщення шляхом продажу на аукціоні від 13.05.2010р., який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 801, та наявність правових підстав для визнання його права користування спірним майном; рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23.05.2011 у справі № 2-333/11, яким задоволено позов ОСОБА_7 та інших особі про усунення перешкод у користуванні нежилим приміщенням, зобов'язано ФОП ОСОБА_6 усунути відповідні перешкоди у користуванні нежилим приміщенням загальною площею 119,9 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, виселено ФОП ОСОБА_6 з займаного приміщення, в зустрічному позові ФОП ОСОБА_6 про визнання правочинів недійсними відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
За таких обставин, з огляду на викладене та матеріали справи, оскільки строк дії договору оренди № 961 сплив, відповідач-4 повідомив позивача про неможливість його пролонгації, позивач не скористався своїм правом на участі у аукціоні з викупу приміщення по АДРЕСА_1, його переважне право на викуп вказаного приміщення жодним чином не порушувалось, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним аукціону та протоколу № 1 від 03.05.2010 щодо продажу приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 площею 119,90 кв. м., а укладений за результатами оспорюваного аукціону договір купівлі - продажу приміщення шляхом продажу на аукціоні, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 801, є законним та таким, який укладений згідно із вимогами закону, а підстави для визнання його недійсним, встановлені ст. ст.. 203, 215 Цивільного кодексу України відсутні.
Крім того, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання недійсним аукціону та протоколу № 1 від 03.05.2010 щодо продажу приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 площею 119,90 кв. м., визнати за позивачем першочергове право на приватизацію орендованого майна, визнати незаконними дії та бездіяльність відповідачів, зобов'язати відповідача-3 включити до Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та укласти договір купівлі - продажу нежилого приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 літ. «А» площею 188,5 кв. м. на умовах, передбачених законодавством є незаконними та необґрунтованими, та правомірно та обґрунтовано відмовлено в їх задоволені.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-24/677-2012 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-24/677-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-24/677-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Кошіль В.В.
Судді Шапран В.В.
Моторний О.А.