Справа №2а-6539/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2011 року м. Сімферополь

Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Михайлов В.Є., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В с т а н о в и в :

26.05.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити йому перерахунок основної та додаткової пенсії із розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна складати не менше 50% мінімальної пенсії за віком. Позовні вимоги мотивує тим, що він є особою, постраждалої від аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, інвалідом 3-ої групи і йому повинна виплачуватися пенсія не нижче 6-ти мінімальних пенсій за віком. Крім того, йому повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач нараховує йому зазначені види пенсії у розмірі значно меншому, ніж передбачено Законом.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд приходить до висновку про їх достатність для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, постраждалою від аварії на ЧАЕС і віднесений до 1 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також є інвалідом 3-ої групи захворювання, яке настало внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчать копії посвідчення та вкладка до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідка МСЕК.

Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя та є одержувачем пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною 4 ст. 54 зазначеного Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 (шести) мінімальних пенсій зі віком.

Згідно з ч. 1 ст. 50 вказаного Закону особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено ст. 53 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Враховуючи викладене, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої у відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у Законі про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком призначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір немає.

У відповідності до ст. 67 того ж Закону в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до 1 категорії, визначений відповідно до ст. 50 цього Закону, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз даних норм свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Як вбачається з матеріалів справи позивачеві виплачуються зазначені вище види пенсій у розмірі, який обчислюється постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року та постановою КМУ №1 від 03.01.2002 року, що значно зменшує розмір зазначених пенсій, встановлених Законом.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд вважає, що наявність права у позивача на одержання пенсій у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) є визначальним при вирішенні даного спору, оскільки ст. 46 Конституції України передбачена реалізація права громадян на соціальний захист, яке гарантується за рахунок бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), а не постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №1 від 03.01.2002 року, на підставі яких відповідач здійснює нарахування позивачеві пенсії і які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Суд вважає, що права позивача потребують судового захисту, шляхом зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачеві з листопада 2010 року державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, у порядку, встановленому ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, виходячи з положень зазначеної вище статі Закону і задовольняючи вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому недоплачені пенсії, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача щодо невиплати позивачеві основної та додаткової пенсій у встановленому Законом розмірі протиправними, оскільки можливість визнання дій відповідача неправомірними, як зазначено в позові, даної нормою закону не передбачена.

Згідно із ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

У зв'язку з зазначеною вище нормою Закону, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання даної постанови в межах суми стягнення за один місяць.

Згідно до ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України повинні бути стягнути понесені ним судові витрати, а саме: судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 94, 158-162, 183-2, 256 КАС України, суд

П о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_2 державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначених законом на відповідні періоди, починаючи з листопаду 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова підлягає негайному виконанню в частині нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у десятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя: