Справа № 2-2265/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

04 червня 2007 року                                              Комінтернівський     районний     суд

Одеської області в складі:

судді Рудніцького В. А.

при секретарі Мельниковій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні в обгрунтування позовної вимоги позивач послався на наступне.

27 січня 1980 року у Дмитрівській сільській Раді Кілійського району Одеської області він зареєстрував шлюб з відповідачкою, актовий запис №1.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних відносин вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що в останній час подружнього життя між сторонами відсутнє взаєморозуміння, в зв'язку з різними погляди на життя у них постійно виникали скандали та сварки по різним питанням і це призвело до того, що він втратив почуття поваги та любові до відповідачки. З березня 2006 року сторони припинили підтримувати подружні відносини, вести спільне домашнє господарство. Позивач проживає з другою жінкою, з якою бажає зареєструвати шлюб.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому він просить розірвати шлюб. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС позивач просить покласти на нього. Дитину просить залишити проживати з відповідачкою.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала повністю та не заперечує проти задоволення позовних вимог, та пояснила суду, що з позивачем вони не підтримують сімейні стосунки з березня 2006 року, позивач проживає з іншою жінкою. Матеріально допомагає утримувати дитину, який проживають разом із нею, тому після розірвання шлюбу місце проживання дитини просить визначити із нею.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та

2

чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з березня 2006 року і з тих пір проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110, ч.2 ст.112 СК України, керуючись ст. 10, 209, 212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 27 січня 1980 року у Дмитрівській сільській Раді Кілійського району Одеської області, актовий запис №1.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, залишити проживати з матір'ю, відповідачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита відповідачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.