Справа № 2-2982/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

04 вересня 2007 року Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рудніцького В. А.

при секретарі Мельниковій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське справу за позовом   ОСОБА_1    до    ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

27 квітня 2001 року в виконкомі Свердловської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №5.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних відносин вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що в останній час подружнього життя між сторонами відсутнє взаєморозуміння, в зв'язку з різними погляди на життя у них постійно виникали скандали та сварки по різним питанням і це призвело до того, що вона втратила почуття поваги та любові до відповідача. З липня 2006 року сторони припинили підтримувати подружні відносини, вести спільне домашнє господарство та проживають окремо.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому вона просить розірвати шлюб. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС просить покласти на відповідача. Місце проживання неповнолітньої доньки просить визначити з нею.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю та не заперечує проти розірвання шлюбу. Також відповідач не заперечує проти того, щоб після розірвання шлюбу дитина залишилися проживати з матір'ю. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС просить покласти на нього.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і

2

збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з липня 2006 року і з тих пір проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110, ч.2 ст.112 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209, 213, 215 ЦГЖ України, суд

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 27 квітня 2001 року в виконкомі Свердловської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №5.

Неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_1, позивачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.