Справа № 290/127/2012

Провадження №10/0290/250/2012 Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Олійник О.М.

Доповідач : Рупак А.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого Рупака А.А.

суддів Ващук В.П., Сілакова С.М.

з участю прокурора Вознюка Д.В.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці матеріали про продовження строку тримання під за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 31 травня 2012 року, якою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Лукашівки Монстирищенського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України продовжено строк тримання під вартою до 3-х місяців, -

В С Т А Н О В И Л А:

З матеріалів справи вбачається, що постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 31.05.2012 року задоволено подання слідчого та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України, а саме в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_4 біля 21.00 годин в АДРЕСА_2 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4

В апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ставиться питання про скасування постанови Ленінського районного суду від 31 травня 2012 року та одночасно просить відмовити в задоволенні подання слідчого про продовження строків тримання під вартою, обравши запобіжний захід у вигляді застави.

Мотивує свої доводи тим, що суд не навів мотивів, з яких прийшов до висновку про можливість уникати слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі. Також на її думку суд не врахував, що досудовим слідством не здобуто доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину, а явка з повинною та пізнавальні показання отримані внаслідок застосування недозволених методів слідства.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію, прокурора Вознюка Д.В., який вважає постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення.

Висновки суду про доцільність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого не є обґрунтованими.

Як вбачається з подання слідчого та постанови суду, необхідність продовження строків тримання під вартою обвинуваченого мотивована тяжкістю злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3, а також можливістю ухилятись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, не виконувати процесуальних рішень.

Проте з такими висновками погодитись неможливо. З положень ч.2 ст.156 КПК України випливає, що продовження строку перебування під вартою обвинуваченого можливе виключно у випадках неможливості закінчення досудового розслідування у двохмісячний термін та якщо при цьому відсутні підстави для скасування чи зміни запобіжного заходу.

З подання слідчого та постанови суду першої інстанції вбачається обґрунтування неможливості закінчення досудового розслідування визначений термін, проте не наведені доводи про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що всі основні слідчі дії виконані, оскільки необхідно лише долучити до справи висновки експертиз, з якими ознайомити обвинуваченого та пред'явити йому кінцеве обвинувачення. За таких обставин безпідставними є доводи суду про можливість перешкоджати встановленню істини у справі.

Розглядаючи подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд дійшов неправильного висновку про наявність доказів, які б свідчили про намагання ОСОБА_3 ухилятись від слідства, перешкоджати виконанню процесуальних рішень та продовжити злочинну діяльність, оскільки такі дані в поданні не наведені взагалі, а зазначено лише припущення слідчого про те, що перебуваючи на волі він може вчинити вищенаведені дії.

Такі висновки суду відповідають положенням Європейської конвенції з прав людини. Зокрема, у справі «Бойченко проти Молдови»(Boicenco v Moldova), 41088/05 від 11 липня 2006 року щодо обов'язковості наведення конкретних мотивів Європейський Суд констатував порушення п.3 статті 5 Конвенції вказавши, що суди, ухвалюючи рішення про тримання заявника під вартою, посилалися на відповідну норму закону, не вказуючи підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, ніби заявник може перешкоджати провадженню у справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини.

Крім цього не наведені жодні доводи, які давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного позбавленням волі, ОСОБА_3 буде ухилятись від слідства та суду. Невизнання вини таким не може вважатись, оскільки на обвинуваченого не покладено обов'язок доказування вини.

Твердження ж суду про тяжкість вчиненого злочину не є достатніми для продовження особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. У справі «Мамедова проти Росії»(Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Так, слід було врахувати, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох дітей та племінницю сироту, досудове слідство у справі майже завершене.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду подання суд дав невірну оцінку наявним у справі доказам, через що безпідставно дійшов висновку про можливість продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а з урахуванням сукупності даних про особу затриманого адекватним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання процесуальних рішень та забезпечить належну поведінку ОСОБА_3 може бути застава. Також суд з метою забезпечення належного виконання обраного запобіжного заходу колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення ст.149-1 КПК України, поклавши на ОСОБА_3 певні обов'язки.

Керуючись ст.ст.365, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 31 травня 2012 року про продовження строків тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України, скасувати.

В задоволенні подання старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України, відмовити.

Змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з утримання під вартою на заставу в розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, яку внести на депозитний рахунок (одержувач -Апеляційний суд Вінницької області, код ЄДРПОУ -02890328, р/р 37315012000500 в ГУ ДКС у Вінницькій області, МФО 802015).

Відповідно до ст.149№ КПК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:

- з'являтися на виклик до органу досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини -завчасно повідомляти поро це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає та зареєстрований без дозволу слідчого або органу, в провадженні якого перебуває справа;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого перебуває кримінальна справа про зміну свого місця проживання або роботи;

- здати на зберігання до органу досудового слідства паспорт для виїзду за кордон.

ОСОБА_3 звільнити з-під варти після внесення застави.

Судді: