Справа № 2о-15/2007 рік

РІШЕННЯ

 іменем України

27 червня 2007 року                                                                                                     м.  Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Поляниці М. М секретаря судового засідання Лукань О.З.

з участю:     позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1,  третя особа фінансовий відділ Болехівського міськвиконкому "Про визначення додат­кового строку на прийняття спадщини-",  -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою,  в якій зазначає,  що його бабі ОСОБА_2. на праві власності належало будинковолодіння та земельна ділянка в АДРЕСА_1. ОСОБА_2. 24.04.1991 р. склала заповіт,  яким усе майно заповіла йому. ОСОБА_2. померлаІНФОРМАЦІЯ_1Він помагав її похоронити. Своєчасно звернутися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини не зміг оскільки поїхав на заробітки в Росію. Просить встановити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свій позов підтримав. Після смерті баби взяв деякі речі з бу­динку,  а тому вважає,  що прийняв спадщину. Заяву про відмову від спадщини не писав. Представ­ник фінансового відділу подала письмову заяву в якій позов визнала не заперечують проти продов­ження заявнику строку на прийняття спадщини.

Суд вислухавши позивача,  дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності,  приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 1222 ЦК України передбачено,  що спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні осо­би,  які є живими на час відкриття спадщини. У відповідності до  ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. Нормами статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк на прийняття спадщини. Згідно статті 1272 за позовом спадкоєм­ця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Копією заповіту від 24.04.1991 р. підтверджується,  що ОСОБА_2. заповіла все своє майно по­зивачу ОСОБА_1(а.с. 8). Фотокопією свідоцтва про право на спадщину від 29.03.1988 р. та копією Державного акту на право приватної власності на землюНОМЕР_1від 05.01.1997 р. під­тверджується,  що ОСОБА_2. на праві власності належало будинковолодіння та земельна ділян­ка площею 04874 по АДРЕСА_1,  (а.с. 13, 19). Згідно фотокопії свідоцтва про смерть ОСОБА_2. померлаІНФОРМАЦІЯ_1р. (а.с. 7). Позивач заре­єстрований на проживання за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6).

За таких обставин суд приходить до висновку,  що позивач вступив в фактичне володіння спадко­вим майном після смерті спадкодавця,  тобто прийняв спадщину у відповідності до вимог  ст. 1268 ЦК України. Протягом строку,  що встановлений  ст. 1273 ЦК України не заявляв про відмову від неї.

У відповідності до вимог  ст. 1272 ЦК України,  суд може визначити йому додатковий строк,  до­статній для подання ним заяви про прийняття спадщини,  за позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин.

За таких обставин,  суд приходить до висновку,  що заявнику слід визначити додатковий строк на три місяці для прийняття спадщини.

На підставі наведеного,   ст.  ст. 386, 1268, 1270 ЦК України,   ст. 1272 ЦПК України та та керуючись  ст.  ст.  213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України,  суд,  -

рішив: Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1додатковий строк для прийняття спадщини за за­повітом після смерті ОСОБА_2,  що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.  Болехо­ві,  Івано-Франківської області терміном на три місяці з часу набуття рішенням законної сили

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляцій­ної скарги,  з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.