АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження: 22-ц/2090/3660/12 Головуючий 1 інстанції - Єрмоленко В.Б.

Справа 2-38/11 Доповідач - Ізмайлова Г.Н.

Категорія: визнання права власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Ізмайлової Г.Н.,

суддів -Гуцал Л.В., Коростійової В.І.

за участі секретаря -Остапович Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа -Четверта Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно та за зустрічними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право власності на спадщину частково недійсним, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009р. ОСОБА_4 звернувся до суду зі вказаним позовом.

Уточнивши позовні вимоги, просив встановити факт родинних відносин з його тіткою, ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2р., яка була сестрою його батька, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6

Просив визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок ОСОБА_4 у м. Харкові, належний її батькам -ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_8, померлій ІНФОРМАЦІЯ_3, яка за життя батьків не оформила своїх спадкових прав, в той час як проживаючи у спадковому будинку фактично прийняла спадщину.

З огляду на наведене просив визнати за ним право власності на вказаний будинок та належну померлій квартиру АДРЕСА_1 та грошові кошти у ВАТ Державний ощадний банк України за договором № 11061 від 16 квітня 2008р. в іноземній валюті 2900,00 доларів США, та грошові кошти у філії ВАТ Державний ощадний банк України №238 м. Харкова, рахунок №9155/1-642 у сумі 219,07 грн., посилаючись на те, що він прийняв спадщину у встановлений законом порядок та строки.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2р. ОСОБА_5 є його тіткою, крім нього не мала інших спадкоємців, але оформити свої спадкові права у нотаріальній конторі він позбавлений можливості через неспівпадання його прізвища «ОСОБА_4»і прізвища померлої «ОСОБА_5».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також звернулися до суду з позовами про визнання за кожним з них права власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 та визнати в цій частині недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого на ім'я ОСОБА_5, посилаючись на те, що вона незаконно оформила своє право спадкування на вказану квартиру після смерті їхнього батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 без їхньої участі.

Справу розглянуто за відсутності представників Харківської міської ради та Четвертої Харківської державної нотаріальної контори.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011р. позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Суд визнав за ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2р. право власності на житловий будинок ОСОБА_4 у м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4. та матері ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті тітки ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2р. на житловий будинок ОСОБА_4 у м. Харкові. Цим же рішенням суд визнав за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2 та грошові вклади.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити їхні вимоги та визнати за кожним право власності на 1/3 частини квартири, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Виходячи з позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та доводів апеляційних скарг ними оскаржується рішення лише в частині відмови їм у позові про визнання за ними права власності за спадкуванням на частину квартири та визнання, в зв'язку з цим, частково недійсним свідоцтва про право на спадщину на квартиру на ім'я ОСОБА_5, в зв'язку з чим рішення переглядається у вказаній частині.

Судом установлено, що спірною є однокімнатна квартира АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Дев'ятою Харківською державною нотаріальною конторою 30 листопада 1994р. за р№2-4693.

Вказане свідоцтво видане ОСОБА_5 після смерті її чоловіка ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надано докази, що померлий ОСОБА_9 є їхнім батьком, в зв'язку з чим згідно ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), який діяв на час виникнення правовідносин, вони є спадкоємцями першої черги за законом.

Відповідно ст. 548 ЦК УРСР умовою для визнання за спадкоємцями права власності на спадкове майно є його прийняття.

Порядок прийняття спадщини врегульовано ст. 549 ЦК УРСР шляхом подання до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття протягом шести місяців від дня відкриття спадщини або здійснення дій, які свідчать про вступлення в управління і володіння спадковим майном у вказаний строк.

Відмовляючи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд обґрунтовано виходив з того, що ним у шестимісячний строк від дня смерті батька з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися та не надали даних про фактичне прийняття ними спадщини.

Наявність у них особистих документів ОСОБА_9 про його навчання та діяльність задовго до смерті, календаря та мандоліни без встановлення часу їх набуття сама по собі не може свідчити про прийняття спадщини. Належних доказів тому, що вказані документи, музичний інструмент та настільний календар було взято ОСОБА_1 і ОСОБА_2 протягом шести місяців після смерті батька ними не надано.

Оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не реалізували своє право на спадщину, для прийняття якої не здійснили жодної з дій, передбачених ст. 549 ЦК УРСР, судова колегія не вбачає підстав для визнання за ними права власності на частину належної їхньому батькові квартири в порядку спадкування за законом.

Виходячи з того, що ОСОБА_5 30 листопада 1994р. отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру АДРЕСА_2, яке зареєстровано у реєстрі прав власності на її ім'я, то вказана квартира входить до спадкового майна ОСОБА_5

До спадкового майна ОСОБА_5 входить і будинок ОСОБА_4 у м. Харкові, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7, батьком ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_4

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняла його дружина, ОСОБА_8 (ст. 418 ЦК УРСР в редакції 1922р., який діяв на час виникнення правовідносин), оскільки проживала у вказаному будинку, але не оформила спадкових прав, померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Після смерті ОСОБА_8 спадщину фактично прийняла її дочка, ОСОБА_5, у відповідності до ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), яка проживала на момент відкриття спадщини у спадковому будинку та також не оформила за життя своїх спадкових прав.

Визнаючи за померлою ОСОБА_8 право власності на будинок, суд не прийняв до уваги, що відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність особи припиняється в момент її смерті, в зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Вказане рішення переглядалося в апеляційному порядку і ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12 липня 2011р. рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011р. залишено без зміни.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 28 березня 2012р. звернула увагу на необхідність виконання вимог п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України щодо ухвалення рішення в частині встановлення факту родинних відносин

Згідно ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви скасування судом касаційної інстанції судового рішення є обов'язковими при новому розгляді справи.

Судова колегія погоджується з висновками суду про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин, що підтверджено дослідженими судом доказами.

З огляду на наведене, на підставі п.4ч.1 ст.309 ЦПК України, судова колегія змінює рішення з зазначених вище підстав в зв'язку з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст.309,ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20 травня 2011 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення абзац другий, яким визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок ОСОБА_4 у м. Харкові.

Установити факт родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 року, яка є його рідною тіткою.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили від дня його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів від дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя -

Судді -