Справа № 2-109/2007 рік

РІШЕННЯ

 іменем України

25 червня 2007 року                                                                             м.  Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Поляниці М.  М.  секретаря судового засідання Лукань О.З.

за участю: позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про відшкодування моральної немайнової шко­ди»-

встановив:

 ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом.  Свої вимоги обґрунтовує наступним.  Викладач Болехівської школи мистецтв ОСОБА_3 під час уроку сольфеджіо 19 травня 2006 року побила її синаОСОБА_4. З приводу зазначеного вона зверталася з відповід­ними заявами до директора школи. Відповідачці було оголошено догану. На її думку поступокОСОБА_3 є несумісним зі званням педагога. Протиправними діями відповідачка завдала їй моральну шкоду,  яка проявилася в тому,  що вона постійно нервувала,  жила зі страхом за свою малолітню дитину,  погіршилось самопочуття,  знизилась працездатність. Заподіяну їй мо­ральну шкоду оцінює в 3000 грн.,  яку просить стягнути з відповідачки,  а також судові витрати по справі.

В судовому засідання позивачка заявлений позов підтримала та пояснила наступне. Після то­го,  як син приїхав дому після уроків вона побачила у нього синяк,  на обличчі. На запитання,  що сталося ОСОБА_4відповів,  що на уроці його вдарила вчителькаОСОБА_3 З зазначеного приводу вона звернулася до директора школи 13 червня 2006 р. на що останній відповів,  що всі відповідачка у відпустці і він сам не може вирішити її заяву. 1 вересня 2006 р. директор школи викликавОСОБА_3 ,  однак остання відмовилась йти до нього. Зразу після того,  як відповідачка дарила її сина не зверталась до директора школи,  оскільки погано себе почува­ла,  у неї піднявся тиск,  зверталась до фельдшера. Судово-медичну експертизу синові не прово­дили. З приводу побиття сина звернулась 30.11.2006 р. в Долинську міжрайонну прокуратуру. Просить стягнути 3000 грн. завданої їй моральної шкоди та судові витрати по справі.

Відповідачка позов не визнала та пояснила. 19 травня 2006 р. при проведенні не уроку соль­феджіо учні писали контрольну роботу.ОСОБА_4декілька разів намагався відпроситися з уроку. Однак вона його не відпустила. Коли підійшла доОСОБА_4 то останній за­мість того,  щоб писати контрольну малював у зошиті колеса. Вона зробила йому зауваження і пояснила,  як писати диктант. Після того ще декілька разів підходила до нього однак він не пи­сав контрольну ,  а малював у зошиті. Вона на нього крикнула,  після чого учень почав плакати. Просить у позові відмовити.

ОСОБА_4 суду пояснив наступне. Під час уроку сольфеджіо 19 травня 2006 р. вчителькаОСОБА_3 вдарила його рукою по обличчі за то,  що не знав,  як писати конт­рольну. Після того,  як приїхав додому мамі не говорив,  що його вдарила вчителька,  а сказав,  що в школі упав. Про це,  що його вдарили мама дізналася від двоюрідного брата приблизно через 2-3 тижні після чого він розказав усе мамі.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  свідків,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази,  давши їм правову оцінку,  прийшов до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено,  щоОСОБА_3 під час уроку сольфеджіо^ 19 травня 2006 року вдарила сина позивачкиОСОБА_4. Про те,  щоОСОБА_3 вдарила рукою по обличчюОСОБА_4 під час уроку підтвердили свідки ОСОБА_5,  який був присутнім на цьому уроці і бачив це,  а також допитані,  як свідки вчителі дитячої школи мистецтв ОСОБА_6,  ОСОБА_7 ,  які бачили слід від удару (почервоніння) на обличчі ОСОБА_4

Разом з тим,  вимоги позивачки щодо відшкодування їй моральної шкоди,  яку,  як вона вва­жає,  зазнала в зв'язку з тим,  що її синові спричинені побої,  що привели до погіршення стану здоров'я в неї самої,  не мають правових підстав.

Статтею 23 ЦК України,  передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди,  за­вданої внаслідок порушення її прав,  яка полягає у фізичному болю та стражданнях,  яких фізи­чна особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних страж­даннях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  чле­нів її сім'ї,  близьких родичів; у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі,  та гідності фізичної особи,  а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Ця стаття визначає загальне правило про можливість відшкодування моральної шкоди у будь-якому випадку посягання на права учасника цивільного правовідношення і не подає визначення моральної шкоди,  а лише наво­дить приблизний перелік її прояву.

За змістом  ст.  ст. 1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,

за наявності її вини.                                                                          '

Право батьків та інших членів сім'ї,  близьких родичів на відшкодування моральної шкоди у відповідності до статті 1168 ЦК України виникає лише у випадку смерті фізичної особи. Діючим цивільним законодавством не передбачено підстав для відшкодування моральної шко­ди батькам внаслідок заподіяння їхнім дітям тілесних ушкоджень (завдання ударів,  тощо). Право на відшкодування заподіяної моральної шкоди внаслідок отриманого ушкодження здо­ров'я має потерпілий тобто особа,  якій завдано ушкодження.

При цьому для виникнення відповідальності щодо відшкодування шкоди необхідно довес­ти такі обставини: наявність шкоди,  протиправну дію заподіювача шкоди,  наявність причин­ного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Наявність моральної шкоди доводить потер­піла особа,  зазначаючи у позовній заяві,  які негативні наслідки мають місце,  у чому саме поля­гають моральні втрат,  чим обґрунтовано розмір їх відшкодування.

Однак в судовому засіданні позивачка цих обставин не довела. Як було встановлено судом позивачка дізналася про те,  що її сина під час уроку вдарилаОСОБА_3 від родича при­близно через 3 тижні,  що підтверджується,  як поясненням самогоОСОБА_4 так і ко­пією заяви на ім'я директора школи,  яку позивачка написала 13 червня 2006 р.

Здобуті у судовому засіданні докази тільки підтверджують факт,  що її синові відповідачкоюОСОБА_3 було завдано удару по обличчю і не є безумовною підставою для відшкоду­вання моральної шкоди.

За таких обставин суд приходить до висновку,  що заявлений ОСОБА_1 позов про від­шкодування є такими,  що не ґрунтується на законі,  а тому в позові їй слід відмовити.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до  ст.  88 ЦПК України. На підставі викладеного,   ст.   ст. 23, 1166, 1168 ЦК України,   ст.  З,  83,  88 ЦПК України,  та керу­ючись  ст.  ст.  10, 11, 60, 88, 209, 212 214-215, 218 ЦПК України

рішив:

У позовіОСОБА_1 до ОСОБА_3 «Про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.