АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-78/2012 р. Головуючий по 1-й інстанції Зоріна Д.О. Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Кузнєцової О.Ю.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

при секретарі: Колодюк О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Кременчуцької філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»про розірвання договору строкової відсоткової позики, звернення стягнення на заставне майно та зустрічним позовом вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору строкової відсоткової позики, визнання недійсним договору застави, стягнення інфляційних витрат та 3% річних.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з останніх в солідарному порядку на його користь 22600,00 гривень-суму позики, 13560,00 гривень-винагороду за користування позикою, 900,00 гривень - суму фіксованого штрафу, 6265,53 гривні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а всього-43325,53 гривні. Звернути стягнення на предмет застави - заставлене рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перелік якого знаходиться в додатку №1 до договору застави майна №ЗСТ-6 від 12.06.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, зокрема, що 01.01.2006 року між ним та Кременчуцькою філією ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»(далі - Кременчуцька філія) було укладено контракт №В/1, згідно якого він прийнятий на роботу на посаду старшого викладача кафедри соціальної роботи та суспільно-політичних наук на строк з 01.01.2006р. по 31.08.2008р., а 12.06.2006 року між ним та Кременчуцькою філією було укладено Договір строкової відсоткової позики №П-6, згідно якого Позикодавець передає у позику, а Позичальник приймає строкову відсоткову позику, яка складає 22600,00 гривень. 12.06.2007 року він вніс до каси Кременчуцької філії 22600,00 гривень по прибутковому касовому ордеру №933 згідно Договору.

Згідно Договору позики Позичальник сплачує Позикодавцю винагороду в розмірі 2% на місяць, яка обчислюється із суми, що залишається до виплати.

Вказує, що 12.06.2006 року між ним та Кременчуцькою філією було укладено договір застави майна №ЗСТ-6, яким забезпечено виконання Заставодавцем своїх зобов»язань перед Заставодержателем, що випливають з Договору позики №П-6, Предметом застави є основні засоби згідно з балансом Заставодавця, визначені в Додатку №1 до цього Договору.

У зв»язку з неповерненням Позичальником суми позики та винагороди, просить стягнути їх, а також передбачені Договором пеню та штраф з відповідачів.

Вищий навчальний заклад «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» звернулися до ОСОБА_2 з зустрічним позовом, уточненим у ході розгляду справи, в якому просили розірвати договір строкової відсоткової позики №П-6 між Кременчуцькою філією ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»та ОСОБА_2 у зв»язку з невиконанням його умов з боку Позикодавця; визнати недійсним договір застави майна від 12.06.2006 року №ЗСТ-6 та Додаток №1 до даного договору; стягнути з ОСОБА_2 інфляційні витрати в сумі 17492,40грн. та 3% річних в сумі 3729,00грн.

Свої вимоги мотивують тим, що 12.06.2006 року між Кременчуцькою філією ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»та ОСОБА_2 укладено Договір строкової відсоткової позики №П-6, договір застави майна від 12.06.2006 року №ЗСТ-6 та Додаток №1 до цього договору, однак до цього часу, на виконання укладеного Договору, відповідачем не здійснено жодного внеску до каси Університету.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Зустрічний позов вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»задоволено частково.

Договір строкової відсоткової позики № П-6 від 12 червня 2006 року між Кременчуцькою філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»та ОСОБА_2 розірвано.

У задоволенні позовних вимог вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»про визнання недійсним договору застави майна та додатку до нього, стягнення інфляційних витрат та 3% річних, - відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився позивач, який в апеляційній скарзі прохає рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»відмовити в повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що у квитанції до прибуткового касового ордеру №933 від 12.06.2007р., де зазначено номер договору -№7, а не №6, має місце помилка, описка або ж навмисні дії посадових осіб Кременчуцької філії, оскільки в цей же день укладався аналогічний договір з іншим співробітником навчального закладу-викладачем ОСОБА_3, про що останній була видана квитанція до прибуткового касового ордеру №932 від 12.06.2007р., в якій помилково було зазначено підставою внесення коштів-договір №6 (замість-№7) від 12.06.2007р.; на Вкладному листі касової книги за 12.06.2007р. їх прізвища знаходяться поруч і вони вносили кошти одночасно, після отримання кредиту в банку «Надра», який їх змусили укласти посадові особи філії.

Зазначає, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23.07.2008 року по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4, яка на час укладення договору позики працювала головним бухгалтером Кременчуцької філії, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, встановлено, зокрема, що залучені по договорам (позики) кредитні кошти, отримані у ВАТ КБ «Надра», ні співробітникам, ні банківській установі не повернуті. Однак місцевий суд не прийняв до уваги вирок як доказ.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за наступних підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Згідно п. 3 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що 12 червня 2006 року між Кременчуцькою філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»(позичальник ), з одного боку, та ОСОБА_2 ( позикодавець), з іншого боку, було укладено договір за номером П-6 строкової відсоткової позики, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався надати позивальнику позику в сумі 22 600 грн.

Умовами вказаного договору, а саме: п. 2.1 передбачено, що конкретна сума позики визначається по факту внеску позикодавцем грошових коштів у касу позичальника.

З метою забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним вище договором позики, 12 червня 2006 року між Кременчуцькою філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»( заставодавець), з одного боку, та ОСОБА_2 ( заставодержатель ), з іншого боку, було укладено договір № ЗСТ-6 застави майна, предметом якого є основні засоби згідно з балансом заставодавця, зокрема -електронне обладнання, визначене у додатку 1 до цього договору.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до прибуткового касового ордеру № 933 від 12 червня 2007 року вніс до каси Кременчуцької філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»грошові кошти в сумі 22600 гривень.

Згідно вказаної вище квитанції підставою для внесення позивачем за первісним позовом коштів на рахунок відповідача вказано договір позики за номером 7 від 12 червня 2007 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та частково задовольняючи вимоги Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»про розірвання договору строкової відсоткової позики, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не знайшов свого достовірного підтвердження факт виконання ОСОБА_2 свого зобов'язання за договором строкової відсоткової позики № П-6 від 12 червня 2006 року щодо надання в позику відповідачеві грошових коштів в сумі 22600 гривень шляхом внесення даних коштів до каси останнього.

Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Матеріалами справи підтверджується, що 12 червня 2007 року Кременчуцькою філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»було укладено 2 договори строкової відсоткової позики, а саме: з ОСОБА_2 договір позики № П-6, та з іншим співробітником навчального закладу - ОСОБА_3 № П-7.

Згідно умов договору, укладеного між відповідачем та ОСОБА_3 визначено розмір позики в сумі 20 400 гривень, які в той же день були внесені в касу Кременчуцької філії ВМУРОЛ «Україна», про що позикодавцеві була видана квитанція до прибуткового касового ордеру № 932 від 12 червня 2007 року, у якій було зазначено, що підставою для внесення коштів є позика згідно договору № 6 від 12 червня 2007 року.

З урахуванням цього, очевидним вбачається висновок, що при внесенні коштів помилково у квитанції було вказано номер договору позики № 7 замість № 6, та невірна дата укладення договору 12 червня 2007 року.

Окрім того, надходження коштів до каси Кременчуцької філії саме 12 червня 2007 року підтверджується даними, що містяться у оригіналі касової книги , яка була оглянута судом першої інстанції, і доказ чого безпідставно був не взятий до уваги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до уваги, що договір позики від 12 червня 2006 року № П-6 між сторонами був укладений 12 червня 2007 року, після внесення ОСОБА_2 на рахунок коштів в сумі 22 600 грн.

При цьому також колегія суддів бере до уваги, що за отримання шахрайським шляхом кредиту в банку «Надра»та передачу цих грошей в якості позики Кременчуцькій філії ВНЗ ВМУРОЛ «Україна»засуджена головний бухгалтер філії ОСОБА_4

Вироком у вказаній кримінальній справі встановлено, що ОСОБА_4, працюючи на посаді головного бухгалтера Кременчуцької філії ВНЗ ВМУРОЛ «Україна», розташованого в будинку № 38 по вул. Леніна в м. Кременчука, являючись службовою особою внесла в офіційні документи довідки на одержання кредиту в банку завідомо неправдиві відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також внесла завідомо неправдиві відомості про місце роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вказавши, що вони працюють в ПП «Конгра»та отримують там заробітну плату. Дані довідки містили інформацію щодо періоду з 21 травня 2007 року по 05 червня 2007 року.

Вказані вище особи отримали кредити у ВАТ КБ «Надра»на загальну суму 107 600 грн., використавши довідки, після чого у травні -червні 2007 року уклали договори з Кременчуцькою філією ВН ВМУРОЛ «Україна»на залучення від них коштів на загадану суму по отриманих кредитах.

Залучені за договорами кредитні кошти ні співробітникам, ні банківській установі не повернули, службове підроблення, вчинене ОСОБА_4, спричинило тяжкі наслідки у вигляді неповернення коштів на суму 107 600 гривень.

Тобто, вироком суду встановлено, що грошові кошти бралися безпосередньо для потреб Кременчуцької філії ВНЗ ВМУРОЛ «Україна», всі дії по оформленню кредиту здійснювали посадові особи навчального закладу.

На підставі вищенаведеного, знаходять підтвердження доводи ОСОБА_2, а заявлені ним позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1051 ЦК України визначено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані ним у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Проте, встановивши, що ОСОБА_2 умови договору, який згідно чинного законодавства є укладеним з моменту передання грошей, належним чином виконані, кошти на рахунок установи внесено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ВНЗ ВМУРЛ «Україна»про розірвання договору позики.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 жовтня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та часткового задоволення вимог ВНЗ ВМУРЛ «Україна»з постановленням нового, яким: позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши на його користь Георгійовича 22600,00 (двадцять дві тисячі шістсот) гривень-суму позики, 12023,20 (дванадцять тисяч двадцять три гривні 20коп.) гривень винагороди за користування позикою, 6265,53 (шість тисяч двісті шістдесят п»ять гривень 53коп.) гривні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 30,00 (тридцять) грн. фіксованого штрафу, всього-40918,73 (сорок тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 73 коп.) гривні, як визначено висновком аудиторської фірми «Баланс+Аудит»щодо нарахування заробітної плати в 2007 році та погашення позики ОСОБА_2 за період роботи в Кременчуцькій філії вищого навчального закладу освіти «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»від 31 серпня 2009 року ( а.с. 43 -54); звернути стягнення на предмет застави - заставлене рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перелік якого знаходиться в додатку №1 до договору застави майна №ЗСТ-6 від 12.06.2006 року.

Цим же рішенням відмовити у задоволенні зустрічного позову вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору строкової відсоткової позики № П-6 від 12 червня 2006 року.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм ст. 88 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.303, ст. 307 ч. 1 п. 2, ст.309 ч. 1 п. 3, 4, ст.316 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, -задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2011 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, звернення стягнення на заставне майно та задоволенні зустрічного позову Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»в частині розірвання договору строкової відсоткової позики № П-6 від 12 червня 2006 року - скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»на користь ОСОБА_2 22600,00 (двадцять дві тисячі шістсот) гривень-суму позики, 12023,20 (дванадцять тисяч двадцять три гривні 20 коп.) гривень винагороди за користування позикою, 6265,53 (шість тисяч двісті шістдесят п»ять гривень 53коп.) гривні пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 30,00 (тридцять) грн. фіксованого штрафу, всього -40918,73 (сорок тисяч дев»ятсот вісімнадцять гривень 73коп.) гривні.

В рахунок погашення боргу вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»на користь ОСОБА_2 у розмірі 40918,73 грн. звернути стягнення на предмет застави - заставлене рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, перелік якого знаходиться в додатку №1 до договору застави майна №ЗСТ-6 від 12.06.2006 року.

У задоволенні зустрічного позову вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»до ОСОБА_2 про розірвання договору строкової відсоткової позики № П-6 від 12 червня 2006 року відмовити.

Стягнути з вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 529,19 грн.

В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий : Кузнєцова О.Ю.

Судді: Мартєв С.Ю.

Хіль Л.М.