УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.справа № 2а-1483/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року по справі № 2а-1483/10/1170 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення планової перевірки, результати якої зафіксовано в акті №000426 від 04.02.2010р., та скасувати рішення №0000372320 від 09.02.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3657 грн. 80 коп. та рішення №0000382320 від 09.02.2010р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 3400 грн., посилаючись на протиправність оскаржуваних рішень податкового органу з огляду на відсутність підстав та права для проведення перевірки відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року № 502 „Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року", а також що порушення позивачем п.п.1,2,12,13 ст.3, Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95, пп.7.5 п.7 Порядку №614, ч.ч.10, 30 ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 2008 року №481/95-ВР не може бути підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій з огляду на здійснення перевірки з порушенням чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивачем фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими належним чином, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 02 по 04 лютого 2010 року посадовими особами Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, у відповідності до плану проведення контрольно -перевірочної роботи за період з 01.02.2010р. по 28.02.2010р. та на підставі направлення №81 від 30.01.2010р. здійснено перевірку за дотриманням фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині „П'ятачок", який розташовано за адресою: Кіровоградська область, м.Олександрія, вул. Прешотравнева, 51-а, за результатами якої складено акт перевірки №0019/11/26/23/1949401506 від 04.02.2010р. (а.с.42,43)

Направлення на проведення зазначеної перевірки було вручено позивачу про що свідчить її підпис. ( а.с.43)

Відповідно до акта перевірки №0019/11/26/23/1949401506 від 04.02.2010р. встановлено порушення позивачем п.п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95 (далі за текстом -Закон №265/95), пп.7.5 п.7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 (далі за текстом -Порядок №614), а також ч.ч.10, 30 ст.15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 2008 року №481/95-ВР (далі за текстом -Закон №481/95-ВР) (а.с. 44-48).

Так, згідно вищезазначеного акта перевірки порушення позивачем п.п.1, 2, 12, 13 ст.3 Закону №265/95 та пп.7.5 п.7 Порядка №614 полягали у проведенні розрахункової операції на повну суму придбаного товару без використання реєстратора розрахункових операцій на суму 28 грн. 70 коп., невидачі споживачеві розрахункового документа встановленої форми на повну суму придбаного товару, а також неведенні книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, незабезпеченні відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, значеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума невідповідності становить 50 грн.), неведенні обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації; порушення ч.ч.10, 30 ст.15 Закону №481/95-ВР полягали у здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та зберіганні тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру.

Перевірка проведена в присутності позивача, якою акт перевірки підписано без зауважень.( а.с.47)

На підставі акта перевірки №0019/11/26/23/1949401506 від 04.02.2010р. Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі п.п.1, 3 ст.17, ст.ст.21, 22 Закону №265/95, прийнято рішення №0000372320 від 09.02.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3657 грн. 80 коп. та на підставі ст.17 Закону №481/95-ВР рішення №0000382320 від 09.02.2010 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 3400 грн. (а.с.11-12).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що перевірку проведено податковим органом на підставі, в межах наданих повноважень та у встановленому законом порядку, штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача відповідно до законодавства та відповідають встановленим порушенням.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" (далі -Закон №509) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Органи державної податкової служби при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, проводять перевірки у межах повноважень та на підставі Законів України „Про державну податкову службу в Україні" та „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг"(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Статтями 8, 9, 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" визначені функції органів державної податкової служби, до яких належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Цей порядок встановлено Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг". Зокрема, статтями 15 та 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

У межах повноважень, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги), інших вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" згідно з затвердженими керівництвом податкових органів планами-графіками проведення перевірок. Перевірки, які не передбачені в планах-графіках органів державної податкової служби, але виникають за інших обставин, зокрема за дорученнями Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, вважаються позаплановими.

Разом з тим, пунктом 1 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" визначені права органів державної податкової служби щодо здійснення документальних невиїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" регулює правовідносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто є законом, не пов'язаним з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" не передбачено надсилання письмового повідомлення платникам податків про початок перевірки не пізніше, ніж за десять днів до дня її проведення.

Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Наявність вказаних порушень могла бути підставою для не допуску посадових осіб до проведення перевірки, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509, проте позивач таким правом не скористався.

Посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки обґрунтовано не були взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", позивач мав можливість не допустити посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки за умови невиконання цими особами умов допуску до проведення перевірки.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону №265/ВР-95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок

Відповідно до п.2,9, 11, 12, 13 ст.3 Закону №265/ВР-95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст. 25 Закону №265/ВР-95 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 5 Закону №265/95-ВР на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до п.1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 року за № 614, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02. 2001р. за №107/5298, z-звіт -це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до п.п. 4.9. п.4 даного Порядку, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція „службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно зі статтею ст.22 Закону №265/95 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Пункт 12 ст. 3 №265/ВР-95 зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст.21 Закону №265/95 до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1269 затверджено порядок ведення книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб підприємців.

Книга обліку доходів і витрат, (Форма № 10) яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року затверджена додатком 10 (інструкції про прибутковий податок з громадян).

У відповідності до п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" форма книги облік входів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, порядок ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податкової адміністрацією України.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1997 року № 43 Державною податковою адміністрацією України підготовлено ведення книги доходів та витрат - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями ведення для сфери торгівлі) за формою N 10, згідно з Інструкцією „Про прибутковий податок з громадян", затверджений наказом ГДПІ від 21.04.1993 р. № 12.

Вказаним порядком встановлено, що громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності повинен заводити Книгу самостійно. Форма Книги наведена у додатку 10 до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 23 квітня 1993 року N 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року.

Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1269 книга обліку доходів і витрат (далі - книга) прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації).

Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації.

Записи у книзі виконуються розбірливо кульковою або чорнильною ручкою. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Позивачем не надано доказів застосування розрахункової книжки в період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій.

Згідно матеріалів справи на час проведення перевірки у позивача розрахункові книжки не зареєстровані, книга обліку розрахункових операцій знаходилась за межами господарської одиниці і була пред'явлена до Олександрійської ОДПІ наступного дня -03.02.2010р., в зазначеній книзі останні фіскальний чек та контрольна стрічка роздруковані 16.05.2008р.

Також, на час перевірки книга обліку доходів і витрат була відсутні на господарській одиниці позивача та була пред'явлена до податкового органу наступного дня -03.02.2010р. Останні записи в книзі доходів і витрат здійснені 16.05.2008р.

Зазначені обставини не заперечувались позивачем та підтверджуються її письмовими поясненнями наданими під час перевірки.

Відповідно до ч.10 ст.15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до абз. 18, 19 ст.1 Закону №481/95-ВР місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться органами державної податкової служби України і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Згідно ч.ч. 29, 30 ст.15 Закону №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Згідно п.п. 2.1, 2.3, п. 2.5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002р. №251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за №670/6958, для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності подають заяву до Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України або до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання; про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру видається довідка; довідка повинна перебувати у місці зберігання та пред'являтися працівникам контролюючих органів, які мають відповідні повноваження на здійснення перевірки.

Позивачем не надано доказів подання до уповноваженого органу заяви та отримання ним довідки про внесення зазначеного місця збереження алкогольних напоїв і тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, відокремленої від роздрібної торгівлі.

В даному випадку за правилами розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі, позивач повинен був надати докази на спростування обставин, викладених в акті перевірки. Однак позивачем цього зроблено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави позбавлення акта перевірки доказової сили.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з направленнями, перевірку було здійснено податковим органом у межах його компетенції, тоді як позивачем не спростовано наявності фактів порушення, які стали підставою для прийняття оспорюваних рішень щодо накладення штрафних санкцій, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині скасування цих рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 липня 2010 року по справі № 2а-1483/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак