щ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2012 р.справа № 2а-3424/10/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.
при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дол-В" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010р. у справі № 2а-3424/10/1170 за позовом Прокурора Ленінського району в м. Кіровограді в інтересах держави в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства „Дол-В" про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Ленінського району м. Кіровограда, діючи в інтересах держави в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Кіровоградська ОДПІ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства „Дол-В" (далі по тексту - ПП „Дол-В") в якому просив стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в сумі 510 392,90 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010р. позовні вимоги задоволено та стягнуто за рахунок активів з ПП „Дол-В" на користь Кіровоградської ОДПІ до Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в сумі 510 392 грн. 90 грн.
Відповідачем ПП „Дол-В", подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Прокурор Ленінського району в м. Кіровограді, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у м.Кіровограді проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року, результати якої викладено в акті від 26.11.2009р. №1198/15-20/34724268. На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. №0008231520/0, яким за порушення пп. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" ПП „Дол-В" донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 65 976,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 299,00 грн. Податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано у встановленому порядку не оскаржено, суму податкового зобов'язання відповідачем не сплачено на час розгляду справи. (а.с. 28 -30, 98).
Податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань за період з 11.03.2009 року по 15.06.2009 року, результати якої викладено в акті від 04.12.2009 р. №1218/1520/34724268. на підставі якого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009р. №0008251520/0 та №0008261520/0, якими за порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі, відповідно, 9 250,08 грн. та 902,61 грн. Податкові повідомлення-рішення відповідач отримав у встановленому порядку не оскаржив, суму штрафних (фінансових) санкцій не сплатив на час розгляду справи. (а.с. 25-27, 98).
Податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, результати якої викладено в акті від 29.03.2010 р. №263/15-20/34724268. На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.04.2010р. №0002721520/0, яким за порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" ПП „Дол -В" донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 291 114 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 145 557 грн. Податкове повідомлення -рішення відповідач отримав, у встановленому порядку не оскаржив, суму податкового зобов'язання не сплатив. (а.с. 74 -78).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) на платників податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено обов'язок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно п.п. „а" п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно із п. 6 ст. 10 Закону України „Про податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.
Зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення суми податкового зобов'язання, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення суми податкового зобов'язання у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість були застосовані податковим органом в порядку та розмірах, визначених діючим законодавством, в межах повноважень контролюючого органу, податкові повідомлення -рішення не оскаржувались, є узгодженими та підлягають стягненню з відповідача в зв'язку з їх несплатою у встановлений законом строк.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу - Приватного підприємства „Дол-В" - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2010 року у справі № 2а-3424/10/1170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак