УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р.справа № 2а-7614/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі №2-а-7614/09/1170 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області та Державної податкової інспекції у м.Кіровограді про визнання дій і рішень суб'єктів владних повноважень неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів в якому просив: визнати неправомірними дії державної податкової адміністрації у Кіровоградській області по проведенню 21.09.2009р. перевірки ФОП ОСОБА_1; визнати неправомірним і скасувати акт перевірки правильності проведення розрахункових операцій на місці реалізації товарів від 21.09.2009р. складений службовими особами ДПА у Кіровоградській області; визнати неправомірним та скасувати акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 21.09.2009р.; визнати неправомірним і скасувати рішення державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0005212320 від 06.10.2009р. про застосування штрафних санкцій відносно ФОП ОСОБА_1

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача посадовими особами податкового органу проведено перевірку з перевищенням повноважень та порушенням вимог встановлених Законом України „Про державну податкову службу", оскільки було проведено планову перевірку, в той час як її проведення можливе лише за умови повідомлення платника податків про проведення перевірки за десять днів до дня її проведення; перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є позаплановими, проведення яких, в даному випадку можливе лише на підставі рішення суду. Також позивач посилався на те, що облік товарних запасів ведеться ним на підставі первинних документів в електронному вигляді. Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Працівники податкового органу проводили перевірку без належного повідомлення за 10 днів, без допуску позивача до проведення перевірки, тому на місці торгівлі були відсутні паперові копії регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2009р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими належним чином, що підтверджується відмітками в рекомендованих повідомлення про вручення судової повістки.

Апелянтом подано заяву про проведення апеляційного розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до плану перевірок на вересень 2009р., затвердженого головою ДПА України в Кіровоградській області та на підставі направлення на перевірку №766 від 17.09.2009р. посадовими особами Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області 21 вересня 2009р. було проведено перевірку відділу в магазині „Продукти", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якому позивачем здійснюється підприємницька діяльність. (а.с. 15, 31- 33)

За результатами перевірки 21.09.2009р. складено Акт (довідка) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с.10,11).

Перевіркою встановлено порушення п. 11, 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265/95-ВР (надалі -Закон №265/95-ВР) (чинного на час виникнення спірних правовідносин). На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009р. №0005212320, яким до позивача: за порушення п. 11, 12 ст. 3 та на підставі п. 6 ст. 17, ст. 20 Закону №265/95-ВР застосована фінансова санкція в розмірі - 3209,60 грн. (а.с.14)

Відповідно до п.11 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності,зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

В ході перевірки встановлено, що під час перевірки посадовим особами відповідача-1 здійснено купівлю слабоалкогольного напою „Рево" на загальну суму 18 грн. На суму покупки було роздруковано та видано фіскальний чек на суму 18 грн. (а.с.46).

При цьому, в реквізиті вказаного фіскального чеку „найменування товару" міститься запис „A-BIД-01".

Згідно ст. 1 „Визначення термінів" Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 р. № 614, найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СПД.

Найменування товару на етапі виробництва формується за визначеними правилами, при цьому виробник дотримується вимог стандартів на окремі види продукції.

Разом з тим, визначення товару як „A-BIД-01" не дає змогу ідентифікувати придбаний товар, що підтверджує висновки посадових осіб податкового органу щодо порушення режиму попереднього програмування найменування товару.

З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2009р. №0005212320, яким до позивача за порушення п. 11 ст. 3 на підставі п. 6 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосована фінансова санкція в розмірі -85 грн.

Також, в ході перевірки встановлено реалізацію товару, який не облікований та не оприбуткований у книзі обліку доходів та витрат. Загальна сума не оприбуткованого товару за цінами реалізації склала 1562,30 грн.

Згідно пояснень наданих особисто позивачем під час перевірки книга обліку доходів та витрат не ведеться у зв'язку з відсутністю часу, з серпня 2008 року. (а.с. 45)

Пункт 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР зобов'язує суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 20 Закону №265/95-ВР передбачена відповідальність у вигляді фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Статтею 21 цього Закону передбачена така ж сама відповідальність, але за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1269 затверджено порядок ведення книги обліку доходів і витрат для фізичних осіб підприємців.

Книга обліку доходів і витрат, (Форма № 10) яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року затверджена додатком 10 (інструкції про прибутковий податок з громадян).

У відповідності до п. 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" форма книги облік входів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, порядок ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податкової адміністрацією України.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 1997 року № 43 Державною податковою адміністрацією України підготовлено ведення книги доходів та витрат - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями ведення для сфери торгівлі) за формою N 10, згідно з Інструкцією „Про прибутковий податок з громадян", затверджений наказом ГДПІ від 21.04.1993 р. № 12.

Вказаним порядком встановлено, що громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності повинен заводити Книгу самостійно. Форма Книги наведена у додатку 10 до Інструкції „Про прибутковий податок з громадян", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 23 квітня 1993 року N 12 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 року.

Книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1269 книга обліку доходів і витрат (далі - книга) прошнурована і пронумерована книга реєструється в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (далі - орган реєстрації).

Книга реєструється безоплатно протягом двох робочих днів з дати подання зазначених документів. На титульному аркуші книги зазначаються загальна кількість сторінок, відомості про орган реєстрації, дата реєстрації та номер запису в журналі обліку зареєстрованих книг. Ці відомості засвідчуються підписом посадової особи, яка провела реєстрацію, та скріплюються печаткою органу реєстрації.

Записи у книзі виконуються розбірливо кульковою або чорнильною ручкою. У разі внесення виправлень новий запис засвідчується підписом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи або підписом керівника суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність застосування до позивача штрафної санкції за порушення встановленого порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання

Посилання позивача на те, що перевірку контролюючим органом було проведено з істотним порушенням установленого порядку, оскільки вказана перевірка могла бути проведена лише на підставі рішення суду з обов'язковим завчасним повідомленням суб'єкта господарської діяльності про час проведення позапланової перевірки, правомірно не взято судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно з ч.7 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частиною 6 статті 11-1 вказаного Закону визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Перевірка позивача булі проведена відповідно до плану перевірок на вересень 2009р., затвердженого головою ДПА України в Кіровоградській області та на підставі направлення на перевірку №766 від 17.09.2009р., яке було вручено позивачу.(а.с.15, 31-33)

Акт перевірки підписано позивачем без зауважень. ( а.с. 42 -43)

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, в даному разі за правилами розподілу тягаря доказування в адміністративному процесі позивач повинен був надати докази на спростування обставин, викладених в названих акті перевірки. Однак позивачем цього зроблено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави позбавлення акта перевірки доказової сили.

А відтак суд першої інстанції з огляду на установлені ним обставини справи дійшов правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій на підставі оскаржуваного рішення податкового органу.

Посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки обґрунтовано не були взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки виходячи зі змісту статей 11-1, 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", позивач мав можливість не допустити посадових осіб органів державної податкової служби до проведення перевірки за умови невиконання цими особами умов допуску до проведення перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з направленням, підписаними керівником ДПА, а перевірку було здійснено податковим органом у межах його компетенції, тоді як позивачем не спростовано наявності фактів порушення, які стали підставою для прийняття оспорюваного рішення щодо накладення штрафних санкцій, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині скасування цього рішення.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції в зазначеній частині ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування рішення суду першої інстанції у вказаній частині відсутні.

Водночас, суд інстанції, дійшовши вірного висновку про те, що акт перевірки не має ознак акта індивідуальної дії у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосував до спірних правовідносин відповідних процесуальних наслідків, оскільки провадження у справі в частині оскарження акта перевірки підлягало закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 цього Кодексу.

Керуючись п.1,п.4 ч.1 ст.198, ст.200,ч.1 ст. 203, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2-а-7614/09/1170 - залишити без змін в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання неправомірними дій державної податкової адміністрації у Кіровоградській області по проведенню 21.09.2009р. перевірки ФОП ОСОБА_1, визнання неправомірним і скасування рішення державної податкової інспекції у м.Кіровограді №0005212320 від 06.10.2009р. про застосування штрафних санкцій відносно ФОП ОСОБА_1

В частині відмови в задоволенні позові щодо визнання неправомірним і скасування акта перевірки державної податкової адміністрації у Кіровоградській області №0484/11/28/23/2017700131 від 21.09.2009р. постанову скасувати.

Провадження у справі у цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак