АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1264/2012 Головуючий по 1-й інстанції Шелудяков Л.В.
Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого: Кузнєцової О.Ю.,
суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря : Колодюк О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 січня 2012 року
за клопотанням ОСОБА_3 про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду -Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15 серпня 2011 року про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 30 січня 2012 року клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду - Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15 серпня 2011 року про встановлення батьківства та стягнення аліментів з громадянина ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 задоволено.
Дозволено примусове виконання рішення Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15 серпня 2011 року про встановлення батьківства та стягнення аліментів з громадянина ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини всіх видів заробітної плати та іншого доходу, починаючи з 22 грудня 2010 року до повноліття дитини.
Не погодившись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій вказує на порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу.
Апелянт вказує, що не погодившись з заочним рішенням Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15.08.2011 року, в порядку ст. ст. 237 -244 ЦПК РФ, звернувся до суду з скаргою про скасування вказаного рішення. При цьому з повідомлення Междуреченського районного суду Вологодської області від 23.11.2011 року вих. № 1157 вбачається, що вказана скарга прийнята та призначена до догляду в судовому засіданні на 15.05.2012 року.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 зазначає, що в рішенні Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15.08.2011 року відсутня вказівка на негайне його виконання, воно не вступило в законну силу, а тому не може бути виконано на території України в примусовому порядку.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
З матеріалів справи вбачається, що згідно заочного рішення Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15 серпня 2011 року встановлено батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Петрівка Полтавського району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вологди, Вологодської області Російської Федерації, матір'ю якого являється ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Зобов'язано Междуреченський територіальний відділ ЗАГС Управління ЗАГС Вологодської області внести відповідний запис в актовий запис про народження № 30 від 24.05.2010 року ОСОБА_4 в графу «Батько», записавши «ОСОБА_2».
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Петрівка Полтавського району Полтавської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, працює начальником складу в СБУ Управління в Полтавській області, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянки Росії, яка проживає за адресою: Росія, АДРЕСА_1, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вологди, Вологодської області Російської Федерації, в розмірі ? частини всіх видів заробітної плати та інших видів доходу, починаючи з 22.12.2010 року до повноліття дитини.
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання на території України вказаного рішення Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15.08.2011 року.
Статтею 394 ч.2 ЦПК України передбачено, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 ч. 3 ст. 394 ЦПК України передбачено, що якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: посвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання, офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили ( якщо це не зазначено в самому рішенні).
Всупереч вимог ст. 394 ч.3 п.2 ЦПК України ОСОБА_3 до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додала рішення Междуреченського районного суду Вологодської області Російської Федерації від 15.08.2011 року про встановлення батьківства та стягнення аліментів з ОСОБА_2 з відміткою про те, що воно в законну силу не вступило.
Офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили в матеріалах справи відсутній.
Згідно ст. 394 ч.4 ЦПК України, суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.
Таким чином, місцевий суд задовольняючи клопотання ОСОБА_3, без наявності офіційного документа про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили, порушив порядок, встановлений для його вирішення (ста. 394 ч.4 ЦПК України).
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 30 січня 2012 року та передання питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушений порядок встановлений для його вирішення, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути по суті клопотання ОСОБА_3, а тому апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч.2 п.4, ст. 312 ч.1 п.3, ст. 314, 315 ЦПК України,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 30 січня 2012 року -скасувати, клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на виконання на території України рішення іноземного суду передати на новий розгляд до Полтавського районного суду Полтавської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : ___________ О.Ю. Кузнєцова
Судді: ___________С.Ю. Мартєв _____________ Л.М. Хіль