АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/1690/1287/2012 Головуючий по 1-й інстанції Рябішин А.О.
Суддя-доповідач: Кузнєцова О. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Кузнєцової О.Ю.,
суддів: Чічіля В.А., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Колодюк О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3
на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, ОСОБА_4, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»про визнання права власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку та зняття арешту ,-
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовної заявою до ВДВС Полтавського РУЮ про зняття арешту з ? частини незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який накладено постановою державного виконавця ВДВС Полтавського МУЮ від 18.05.2009 року на виконання виконавчого напису № 1171 від 12.05.2009 року.
При цьому позивач вказував, що постановою державного виконавця ВДВС Полтавського МУЮ від 14.05.2009 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 1171 від 12.05.2009 року про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_4, у зв'язку з чим накладення арешту на все майно порушує його права.
Згодом ОСОБА_2 звернувся до суду з доповненням до позовної заяви, в якому просив визнати за ним право власності на ? частину незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями та зняти арешт з ? частини незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку та зняття арешту відмовлено.
З рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_2, у зв'язку з чим звернувся на нього з апеляційною скаргою, в які зазначає, що рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24.02.2012 року постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 14 квітня 2000 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі.
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ПЛ № 009927 від 22.01.2001 року ОСОБА_4, відповідно до рішення Щербанівської сільської ради народних депутатів № 44 від 29.05.1997 року, передано у приватну власність для будівництва та обслуговування будинку з господарськими будівлями земельну ділянку площею 0,14 га, що знаходиться в АДРЕСА_1.
02 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_4 було зареєстровано незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1.
Також встановлено, що 08 жовтня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки № 724/49/1, відповідно до умов якого остання, в рахунок забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 перед ПАТ «Укрсоцбанк»за кредитним договором № 724/49/25-Ф від 08.10.2007 року, передала в іпотеку земельну ділянку площею 0,14 га та незавершене будівництвом домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи, що незавершене будівництвом домоволодіння є спільною сумісною власністю подружжя, 08.10.2007 року ОСОБА_2 надав приватному нотаріусу Полтавського районного нотаріального округу заяву /а.с.43/, яка посвідчує його згоду на передачу ОСОБА_4 в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк»земельної ділянки та домоволодіння з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.
12 травня 2009 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу вчинено виконавчий напис, відповідно до якого звернуто стягнення на незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями, який складає 83% готовності, та земельну ділянку площею 0,14 га, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Згідно акту опису й арешту майна від 18 травня 2009 року державним виконавцем ВДВС Полтавського РУЮ описано і накладено арешт на земельну ділянку площею 0,14 га та незавершене будівництвом домоволодіння з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції правомірно керувався наступними доводами.
Статтею 60 ч.1 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 368 ч.3 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що незавершене будівництвом домоволодіння зареєстроване на ім'я ОСОБА_4 за час перебування її у шлюбі з ОСОБА_2, вказане будівництво є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 65 ч.1, 2 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Згідно ст. 369 ч.2 ЦК України передбачено, що розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.
Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
В даному випадку взаємна згода подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на передачу останньою майна в іпотеку за договором іпотеки № 724/49/1 від 08.10.2008 року підтверджується відповідною заявою ОСОБА_2 про згоду на передачу майна в іпотеку посвідченою приватним нотаріусом.
Передання майна в іпотеку було здійснено в інтересах як позивачки так і відповідача ОСОБА_2, оскільки договір іпотеки було укладено в рахунок забезпечення виконання умов кредитного договору укладеного позивачем з ПАТ «Укрсоцбанк».
У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 виконання зобов'язання перед ПАТ «Укрсоцбанк» за кредитним договором, накладення арешту на майно було здійснено у відповідності та передбаченому законодавством порядку, що в свою чергу передбачає всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог в частині зняття арешту.
Також, під час вирішення справи суд першої інстанції вірно посилався на норму ст. 331 ч.2 ЦК України, якою передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Частиною 3 ст. 331 ЦК України передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Враховуючи, що незавершене будівництвом домоволодіння складає лише 83% готовності, у зв'язку з чим є не прийнятим в експлуатацію та не здійснено його державну реєстрацію, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання права власності за ОСОБА_2 на ?? частину домоволодіння.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправомірність накладення арешту на незавершене будівництвом домоволодіння, яке складається з ? його частини та ? частини дружини, є безпідставним, оскільки останній сам надав згоду на передачу вказаного майна в іпотеку за договором іпотеки.
Накладення арешту на земельну ділянку та незавершене будівництвом домоволодіння проведено у відповідності до вимог законодавства та у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зобов'язання перед банком.
Також, не заслуговує на увагу колегії суддів вимога ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину домоволодіння, оскільки останнє є незавершеним будівництвом, у зв'язку з чим об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва, а не прийнятий в експлуатацію будинок.
Приймаючи до уваги викладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2012 року не встановлено. Підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч.1, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 24 лютого 2012 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ О.Ю. Кузнєцова
Судді: /підпис/ В.А. Чічіль /підпис/ Л.М. Хіль
Копія
Згідно: Суддя Апеляційного суду
Полтавської області __________ О.Ю. Кузнєцова