АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/3029/12 Справа № 2-7277/11 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія 26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Лаченкової О.В.

суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та договору застави транспортного засобу, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитного договору та договору застави транспортного засобу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по справі яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що 03 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 1851-016/ФКВ-08, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання надати позивачу кредит у розмірі 69 959 доларів США для придбання автомобіля, на умовах цього договору, а позивач взяв на себе зобов'язання використати кредит за цільовим призначенням, сплачувати відсотки за користування кредитом та повернути кредит відповідачу в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 1851-016/Zфкв-08, за умовами якого позивач надав відповідачу в заставу автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER, 2008 року випуску, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2

03 жовтня 2008 року ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору № 1851-016/ФКВ-08 від 03 жовтня 2008 року отримав від ТОВ «Укрпромбанк»грошові кошти на суму 69 959, 00 доларів США.

Вирішуючи вимоги позивача та відмовляючи в їх задоволенні суд правильно виходив з положень ст. ст. 203, 207-209, 215, 235, 523, 526-530, 629, 652, 1054 ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Суд правильно не прийняв в до уваги твердження позивача про те, що відповідач не мав права здійснювати видачу кредиту в іноземній валюті, оскільки Законом України «Про Національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»визначено, що дозволяється банком зазначена діяльність за наявності виданої Національним банком України ліцензії.

Доводи позивача про необхідність мати індивідуальну ліцензію не можуть бути взяті до уваги, оскільки вищевказаними законами встановлено, що письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. За умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями.

Отже, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому при розгляді спорів про визнання недійсними договорів про надання кредиту в іноземній валюті суд враховує те, що у випадку наявності у банку відповідної генеральної ліцензії та письмового дозволу Національного банку України, здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

При укладанні сторонами спірного договору сторони досягли всіх істотних умов, а саме: мету, суму, строк надання коштів, умови і порядок його погашення, види забезпечення зобов'язання, розмір відсоткової ставки, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання ними умов договору.

За таких обставин суд дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді