Справа № 22ц-986/2008                      Головуючий у 1 інстанції- Карапута Л.В.

      Категорія - цивільна                                                      Доповідач Бойко О.В.

       У Х В А Л А

        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  13 червня  2008 року                                                                        м.Чернігів

                 Апеляційний суд Чернігівської області  у  складі:

                                  головуючого - судді Бойко О.В.

                                 суддів - Мамонової О.Є., Смаглюк Р.І.

                                 при секретарі - Пільгуй Н.В.

                                  за участю - представника позивача Корабельникової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства „Банк „Демарк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр”, ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

     в с т а н о в и в :  

     В апеляційній скарзі ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 31 березня 2008 року, яким позов ВАТ „Банк „Демарк” задоволено та стягнуто в солідарному порядку з товариства та ОСОБА_1на користь ВАТ „Банк „Демарк” заборгованість по кредиту в розмірі 1 349 063 грн.85 коп. та по 865 грн. судових витрат з кожного, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

     Апелянт вказує, що ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” не було повідомлено у встановленому порядку про місце та час розгляду справи, в справі відсутні відомості про вручення йому як стороні по справі судової повістки, а тому суд повинен був відкласти розгляд справи, повідомивши про це відповідача.

     В засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу не визнала, просила в її задоволенні відмовити, залишивши без змін рішення суду 1 інстанції.

     Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав. 

     Суд першої інстанції, приймаючи рішення про стягнення солідарно з ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” та ОСОБА_1на користь ВАТ „Банк „Демарк” заборгованості по сплаті банківського кредиту та відсотків за користування кредитом, виходив з того, що відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору поруки та ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники на всю суму заборгованості, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

     Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи,  що 01.03.2006 року між ВАТ „Банк ”Демарк” та ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” було укладено кредитний договір № 132, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 1 150 000 грн., з кінцевим строком повернення 28.02.2007 року для забезпечення поточної діяльності зі сплатою 24-х відсотків річних (а.с. 6-7).

     В забезпечення виконання взятих зобов”язань, що випливають з кредитного договору, 02.03.2006 року був укладений договір поруки №132/1 між ВАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_1, відповідно до якого поручитель взяв на себе зобов”язання перед банком відповідати по зобов”язаннях ТОВ„Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” (а.с.8). 

     Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

     Зважаючи на те, що ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” не виконувався графік повернення кредиту і не сплачувались відсотки за користування кредитом, суд обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

     Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач не був у встановленому законом порядку повідомлений про місце та час розгляду справи, а тому суд повинен був відкласти розгляд справи, є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ТОВ „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” за місцем свого знаходження (по проспекту Миру, 32 в м. Чернігові)  22 січня 2008 року через уповноваженого ОСОБА_2отримало судову повістку про виклик в судове засідання на 31 березня 2008 року (а.с.80), тобто відповідач з дотриманням вимог ч.4 ст. 74 ЦПК України був повідомлений про розгляд справи. Будь-яких повідомлень про причини неявки  представника відповідача суду надано не було.                          

     Отже, виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

     Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319 ЦПК України  апеляційний суд, -

у х в а л и в:

     Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецьке спільне підприємство „Інвестекоїр” відхилити.

     Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 березня 2008 року залишити без зміни.

     Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення.

                 Головуючий:                                              Судді: