Справа № 1-25/2008 р.

                        В И Р О К

            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 червня 2008 року                                                                                                            м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Корзаченка В.М.,

при секретарі             Ямі С.С.,

з участю прокурора  Супруна Ю.В.,

захисників                  ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козари Носівського району Чернігівської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого лісником Носівського лісництва, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2007 року, близько 12 години у лісі урочища Клепал, обходу № 2, кварталу № 37 Носівського лісництва неподалік села Жовтень Носівського району Чернігівської області, ОСОБА_1, обіймаючи посаду лісника обходу № 3 Носівського лісництва, посада якого, відповідно до посадових обов'язків, передбачає здійснення охорони тваринного світу, самовільно, з використанням свого службового становища, без належного дозволу, виданого уповноваженим органом, тобто без ліцензії на полювання козуль, за попередньою змовою з невстановленими слідству особами, із застосуванням мисливської одноствольної рушниці марки ІЖ 3К НОМЕР_1, на території обходу № 2 Носівського лісництва, здійснив незаконне полювання дорослих самок двох диких тварин біологічного виду козулі (Carpeolus carpeolus L), вид якого має дуже низькі відтворювальні властивості, популяція цього виду диких тварин на території Носівського району має незначну поширеність і знаходиться в критичному становищі, чим заподіяв державному мисливському фонду істотну шкоду на загальну суму 16 810 (шістнадцять тисяч вісімсот десять) гривень.

Допитаний як підсудний ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 248 КК України не визнав, дав суду показання, що 15 грудня 2007 року близько 11 години заїхав до свого обходу, щоб переконатись чи є можливість транспортом вивезти заготовлену продукцію, почув постріли і поїхав у їх напрямку. Не доїжджаючи до будинку лісника, побачив на снігу кров і 2 туші вбитих вогнепальним пораненням диких козуль, в однієї з яких було перерізане горло. Він намагався повідомити про знахідку головного мисливствознавця держлісгоспу ОСОБА_2, проте через відсутність зв'язку не зміг цього зробити, тому поклав туші козуль на кузов власного автомобіля, приїхав до будинку лісника, де залишив автомобіль та пішов у напрямку почутих пострілів на відстань приблизно 700-800 метрів. У цей час також намагався зателефонувати ОСОБА_2, однак це йому не вдалося. Повернувшись до будинку лісника він там побачив автомобіль „Джип” та трьох єгерів, яким він повідомив про знахідку та свою непричетність до полювання. Один з єгерів залишився з ним, а двоє інших на автомобілі „Джип” поїхали у напрямку почутих пострілів. Пізніше до будинку лісника під'їхав автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги, в якому було 7-8 чоловік. Серед тих людей він знав трьох чоловік ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які стали з ним розмовляти та повісили на борти його автомобіля свої мисливські рушниці. Автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги майже одразу поїхав у невідомому напрямку, а ще через хвилин 20 до них під'їхав автомобіль „Джип”, з якого вийшов ОСОБА_6 діставав з автомобіля рушниці і повертав їх мисливцям. Ще через деякий час приїхав ОСОБА_2, який почав відбирати пояснення у мисливців та працівники міліції. Ввечері у приміщенні Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області начальник слідчого відділення ОСОБА_19 залякував його і говорив, щоб він зізнавався у вчиненні злочину. Зброї у нього не було, а в руках була палиця.

Покази про те, що двох козуль на кузов його автомобіля поклали мисливці по вказівці єгеря ОСОБА_7, який був під час полювання в лісі урочища Клепал і при приїзді інших єгерів у ліс урочища Клепал єгер ОСОБА_7 втік, а його затримали та вилучили з кузова автомобіля двох козуль, він дав тому, що працівники міліції тиснули на нього.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року, близько 12 години, він разом з єгерями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 автомобілем приїхали до будинку лісника в урочищі Клепал. Біля будинку лісника нікого не було, а стояв автомобіль УАЗ бортовий, на кузові якого на сіні лежали 2 туші забитих козуль, порожні чохли від рушниць, а також особисті речі мисливців. Приблизно за 5 хвилин до автомобіля з одноствольною рушницею в руках підійшов ОСОБА_1, який повідомив, що автомобіль УАЗ належить йому і що він разом з іншими мисливцями та з єгерем ОСОБА_7 здійснює полювання. Дві козулі - це результат їхнього полювання. Він повідомив, що решта мисливців знаходяться далі по дорозі в лісі. При перевірці документів на рушницю та дозволу на полювання виявилось, що їх у ОСОБА_1 не було. Останній був наляканий і розгублений, сказав, що відповідати за всіх сам не збирається і почав комусь телефонувати. Після цього він з ОСОБА_9 поїхав наздоганяти інший автомобіль з мисливцями, а ОСОБА_8 залишився із ОСОБА_1 біля будинку лісника. Коли вони наздогнали і зупинили автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги, то у ньому було близько 15 мисливців, деякі з них були зі зброєю, було 2 собаки та ще одна забита козуля. На підлозі в салоні та на взутті мисливців була кров. Він запропонував усім мисливцям їхати до будинку лісника для оформлення протоколів про незаконне полювання, проте автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги зник у невідомому напрямку. Про дану подію він повідомив мисливствознавця ОСОБА_2 та Носівський РВ УМВС. Коли єгеря складали протоколи на мисливців то в ході розмови троє з них підтверджували, що це їх компанія вполювала козуль і пропонували домовитись, а після приїзду працівників міліції ОСОБА_1 почав говорити, що козуль він знайшов і до полювання не причетний. Серед вилучених і оглянутих того дня рушниць мисливців, одноствольна рушниця була лише у ОСОБА_1, яка була вилучена працівниками міліції. Також у автомобілі ОСОБА_1 зберігалися окуляри одного з мисливців.

 Допитаний як свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року, близько 12 години, він разом з єгерем ОСОБА_9 та з ОСОБА_6 автомобілем приїхали до будинку лісника в урочищі Клепал. Біля будинку лісника нікого не було, стояв лише бортовий автомобіль УАЗ, на кузові якого у сіні лежали 2 туші забитих козуль, порожні чохли від рушниць та пакети. Приблизно за 5 хвилин до автомобіля з одноствольною рушницею в руках підійшов ОСОБА_1, який повідомив, що автомобіль УАЗ належить йому і що він разом з іншими мисливцями та з єгерем ОСОБА_7 здійснює полювання. Дві козулі - це результат їхнього полювання. Решта мисливців знаходяться далі по дорозі в лісі. При перевірці документів на рушницю та дозволу на полювання виявилось, що їх у ОСОБА_1 не було. Він з ОСОБА_9 пішли в ліс у напрямку де були інші мисливці і почули шум двигуна автомобіля. Повернувшись до ОСОБА_6 та ОСОБА_1, він залишився з останнім біля будинку лісника, а ОСОБА_6 з ОСОБА_9 поїхали автомобілем „Джип” наздоганяти мисливців. Приблизно через годину до будинку лісника приїхав автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги, з якого вийшли близько 14-15 мисливців, деякі з них були з рушницями. Окремі мисливці спілкувались із ОСОБА_1 Вони запитували у нього яке він мав право їх перевіряти, а тим часом автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги поїхав у невідомому напрямку. Пізніше приїхали ОСОБА_6 і ОСОБА_9 і вони складали протоколи на мисливців.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року, близько 12 години, він разом з ОСОБА_6 та єгерем ОСОБА_8 автомобілем приїхали до будинку лісника в урочищі Клепал. Біля будинку лісника нікого не було, стояв лише бортовий автомобіль УАЗ, на кузові якого на сіні лежали 2 туші забитих козуль. Приблизно за 5 хвилин до автомобіля з одноствольною рушницею в руках підійшов ОСОБА_1, який повідомив, що автомобіль УАЗ належить йому і що він разом з іншими мисливцями та з єгерем ОСОБА_7 здійснює полювання. Дві козулі - це результат їхнього полювання. Решта мисливців знаходяться далі по дорозі в лісі. При перевірці документів на рушницю та дозволу на полювання виявилось, що їх у ОСОБА_1 не було. Він з ОСОБА_8 пішли в ліс у напрямку де були інші мисливці і почули шум двигуна автомобіля. Повернувшись до ОСОБА_6 та ОСОБА_1, ОСОБА_8 залишився з ОСОБА_1 біля будинку лісника, а він з ОСОБА_6 поїхали автомобілем „Джип” наздоганяти мисливців. Коли вони наздогнали і зупинили автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги, то у ньому було близько 15 мисливців, деякі з них були зі зброєю, було 2 собаки та начебто ще одна забита козуля. На підлозі в салоні та на взутті мисливців була кров. ОСОБА_6 запропонував усім мисливцям їхати до будинку лісника для оформлення протоколів про незаконне полювання, проте автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги зник у невідомому напрямку. Про дану подію ОСОБА_6 повідомив мисливствознавця ОСОБА_2 та Носівський РВ УМВС. Після приїзду працівників міліції ОСОБА_1 почав говорити, що козуль він знайшов і до полювання не причетний. Єгеря ОСОБА_7 він того дня у лісі не бачив. Серед вилучених того дня рушниць мисливців, одноствольна рушниця була лише у ОСОБА_1, яка потім була вилучена працівниками міліції. 

Допитаний як свідок ОСОБА_2 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року близько 14.30 год. йому зателефонував єгер ОСОБА_10 і повідомив, що в лісі урочища Клепал він та інші єгері виявили факт незаконного полювання, а тому їм необхідна його допомога. Приїхавши до лісу, він побачив автомобілі „Джип” та бортовий УАЗ, єгерів разом з директором товариства шанувальників природи Козелецького району ОСОБА_6 та близько 10 мисливців. ОСОБА_6 йому повідомив, що на кузові автомобіля УАЗ є дві забиті козулі, ще один автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги втік від них. ОСОБА_1 йому повідомив, що туші козуль знайшов у лісі і до полювання не причетний, проте ОСОБА_6 його показання заперечував і говорив, що першочергово ОСОБА_1 зізнався йому та іншим єгерям в незаконному полюванні двох козуль. Через деякий час до лісу приїхали працівники міліції, які вилучили дві козулі та мисливські рушниці.

Допитаний як свідок ОСОБА_10 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року, близько 14 години, після того, як йому зателефонував ОСОБА_9 і повідомив про виявлений факт незаконного полювання, він на автомобілі Нива приїхав у ліс урочища Клепал, де біля будинку лісника побачив ОСОБА_8, ОСОБА_1 та бортовий автомобіль УАЗ, на кузові якого були дві туші забитих козуль та якийсь пакет з речами, прикритий сіном. Через деякий час до будинку лісника під'їхав автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги з салону якого стали виходити мисливці, а автомобіль поїхав у невідомому напрямку. Деякі мисливці розмовляли з ОСОБА_1

Допитаний як свідок ОСОБА_3 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ще з трьома чоловіками, які приїхали з ОСОБА_11 (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14) полювали у полі де до них під'їхав автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги, в салоні якого було 4 чи 5 мисливців і дві собаки. Хтось із автомобіля їм запропонував поїхати через ліс на інше поле для спільного полювання. Вони погодились і коли проїжджали повз будинок лісника у лісі, то нікого там не бачили. Далі їх автомобіль забуксував і вони його виштовхували, потім їх наздогнав автомобіль „Джип”, з нього вийшли двоє чоловіків, один з яких представився засновником товариства шанувальників природи Козелецького району та сказав для проведення перевірки їхати до будинку лісника. Частина мисливців поїхали на автомобілі „Джип”, а частина на автомобілі УАЗ. Біля будинку лісника він вперше побачив інший автомобіль УАЗ бортовий, на кузові якого було дві забиті козулі та вперше побачив свого знайомого ОСОБА_1 Автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги поїхав а до них під'їхав автомобіль „Джип” з єгерями, які стали проводити перевірку. Працівники міліції вилучили у нього рушницю, також на нього було складено адміністративний протокол за порушення правил полювання.

Допитані як свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_15 дали суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_3

Допитаний як свідок ОСОБА_14 дав суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_3 за винятком того, що по приїзду до будинку лісника він бачив бортовий УАЗ, але в кузов його не дивився. Після того, як автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги поїхав, він разом з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 пішли з лісу на автодорогу, де до вечора чекали на ОСОБА_11 від якого вперше дізнались, що на кузові бортового УАЗа були дві забиті в результаті незаконного полювання козулі.

Аналогічні показання в ході досудового слідства дали свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_7, які були оголошені у судовому засіданні відповідно до ст. 306 КПК України.

Допитаний як свідок ОСОБА_11 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року він разом з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3 та іншими мисливцями (ОСОБА_4, ОСОБА_5) пішли на поле за село Жовтень Носівського району з метою полювання. Там до них під'їхав автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги і вони разом з мисливцями, які були в тому автомобілі поїхали через ліс на інше поле для подальшого полювання. Однак у лісі їх автомобіль забуксував і їм довелося його виштовхувати. Потім їх наздогнав автомобіль „Джип”, з якого вийшли двоє чоловіків, які запропонували їм повертатися до будинку лісника для проведення перевірки документів. Частина мисливців поїхали автомобілем УАЗ, а частина - автомобілем „Джип”. Прибувши до будинку лісника, він побачив інший автомобіль УАЗ бортовий, на кузові якого було дві забиті козулі. Автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги поїхав у невідомому напрямку, а до них під'їхав автомобіль „Джип” з єгерями, які стали проводити перевірку та викликали працівників міліції, які вилучили у нього рушницю та склали адміністративний протокол за порушення правил полювання.

Допитаний як свідок ОСОБА_16 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року він проводив полювання на полі поблизу села Жовтень Носівського району. Мисливцям, які з ним полювали, він виписав відстрілочні картки. Близько 12-13 години він бачив як до лісу їхав автомобіль УАЗ бортовий. Він знав, що це автомобіль лісника ОСОБА_1, однак хто їхав за кермом не розгледів, оскільки він був від нього на відстані близько 400-500 метрів. На кузові він людей не бачив, згодом він з мисливцями переїхали полювати в інше місце. У лісі біля будинку лісника того дня він не був і пострілів не чув.

Допитана як свідок ОСОБА_17 дала суду показання, що 15 грудня 2007 року вона знаходилася на лікуванні у лікарні м. Чернігова і того дня приблизно о 08.30 год. до неї приїжджав її чоловік ОСОБА_1, який приблизно за 20 хвилин поїхав на роботу. Він приїжджав бортовим УАЗом, у камуфляжному костюмі, а ввечері зателефонував і повідомив що у нього неприємності на роботі. Вона підтвердила, що у них вдома ніколи не було і нема ніякої рушниці.

Допитаний як свідок ОСОБА_18 дав суду показання, що 15 грудня 2007 року він виїжджав у складі слідчо-оперативної групи райвідділу до лісу для оформлення матеріалів про незаконне полювання. Приїхавши до будинку лісника він бачив там автомобіль УАЗ бортовий державний НОМЕР_2, який належав ОСОБА_1 і на кузові якого лежали дві туші забитих вогнепальним пораненням диких козуль, які були вилучені працівниками міліції. Під час спілкування працівників міліції із ОСОБА_1, останній повідомив, що знайшов козуль у лісі урочища Клепал і поклав їх на кузов свого автомобіля. Того ж дня у приміщенні Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 дуже хвилювався, говорив, що за всіх відповідати не збирається і що вирішив давати правдиві покази та дав йому пояснення про те, що він приїхав до будинку лісника, де зустрів єгеря ОСОБА_7 і мисливців, частину з яких знав. Єгер ОСОБА_7 попросив його перекласти туші двох забитих козуль із автомобіля УАЗ типу карети швидкої допомоги на його автомобіль, щоб він перевіз козуль до автодороги, на що він погодився. Хтось із мисливців поклав на кузов його автомобіля двох забитих козуль. Після цього мисливці з єгерем ОСОБА_7 сіли в автомобіль УАЗ типу карети швидкої допомоги і поїхали далі в ліс полювати, а він залишився біля будинку лісника де був помічений і затриманий єгерями. Також були затримані інші мисливці, а єгер ОСОБА_7 утік. Пояснення ОСОБА_1 давав сам, добровільно, будь-якого примусу до нього не було. По його поведінці було видно, що він причетний до незаконного полювання двох козуль.

Допитаний як свідок ОСОБА_19 дав суду показання, що під час відібрання пояснень ОСОБА_18 у ОСОБА_1 у приміщенні Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області він дійсно заходив до кабінету ОСОБА_18 та намагався роз'яснити ОСОБА_1 яка міра покарання передбачена за вчинений злочин, після чого ОСОБА_1 сказав, що за всіх відповідати не збирається і почав давати покази, які і були записані ОСОБА_18 Ніякого психічного чи фізичного тиску на ОСОБА_1 він не чинив, а висловлювання останнього, що він давав показання під тиском, це його намагання уникнути покарання.

Оцінюючи  добуті у справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх  належними і допустимими.

            Суд критично оцінює показання ОСОБА_1 в частині, не причетності його до незаконного полювання двох диких козуль, відсутності у нього мисливської рушниці та здійснення на нього тиску працівниками міліції Носівського РВ УМВС України в Чернігівській області. Змінюючи показання, підсудний намагався ухилитися від відповідальності. Дані твердження розцінюються судом як обраний ним метод захисту, і спростовуються наступними матеріалами справи:

- показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 підійшов до них у лісі урочища Клепал з одноствольною мисливською рушницею в руках та зізнався в тому, що бере участь у полюванні разом з іншими мисливцями, а забиті дві козулі є результатом їх полювання;

-        показаннями свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які в судовому засіданні підтвердили, що будь-якого тиску на ОСОБА_1 не здійснювали, а ОСОБА_19 лише роз'яснив можливі наслідки за незаконне полювання, які передбачені Кримінальним кодексом України;

-        показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_10, які в судовому засіданні підтвердили, що 15 грудня 2007 року в лісі урочища Клепал Носівського лісництва вони бачили автомобіль УАЗ бортовий на кузові якого знаходилися дві туші забитих козуль;

-        протоколами пред'явлення предметів для впізнання свідкам ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які впізнали рушницю марки ІЖ 3К НОМЕР_1, яка була у ОСОБА_1 у лісі урочища Клепал Носівського лісництва 15 грудня 2007 року (т. 1 а. с. 196-197);

-           протоколами очних ставок свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_18 з ОСОБА_1, під час чого вказані свідки підтвердили свої показання (т. 2 а. с. 39-48, 68-70);

-        посадовими обов'язками ОСОБА_1, які передбачають здійснення ним безпосередньої охорони лісів, тваринного світу, довіреного майна та матеріальних цінностей в обході, участь у роботі по охороні і відтворенню мисливської фауни (т. 2 а. с. 115-116).

Разом з тим, суд бере до уваги, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 самі є мисливцями і на думку суду своїми показаннями намагалися пом'якшити участь підсудного та свою участь у полюванні. До того ж, відносно вказаних свідків кримінальна справа виділена в окреме провадження і вони мали можливість вільно спілкуватися за межами суду з метою узгодження показань.

Крім показань свідків та згаданих вище матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України підтверджується протоколом огляду місця події - території лісу урочища Клепал Носівського лісництва, згідно якого з кузова автомобіля УАЗ бортовий було вилучено дві туші забитих козуль, також вилучено мисливські рушниці (т. 1 а. с. 5-7), актом огляду двох туш забитих тварин, вилучених з лісу урочища Клепал Носівського лісництва, яким підтверджується, що обидві туші тварин належать до виду диких козуль (т. 1 а. с. 10), протоколом огляду мисливських рушниць, вилучених працівниками міліції при огляді території лісу урочища Клепал Носівського лісництва (т. 1 а. с. 9), висновком експерта від 17 грудня 2007 року, яким встановлено, що надані для дослідження козулі загинули внаслідок вогнепального поранення і на момент смерті кітними не були (т. 1 а. с. 17), довідкою про вартість, згідно якої станом на 15 грудня 2007 року вартість однієї козулі віком біля одного року вагою 25-30 кг складає 8 000 (вісім тисяч) гривень (т. 1 а. с. 63), висновком криміналістичної експертизи № 12-8 від 04 лютого 2008 року, згідно якого, надані на експертизу залишки волосин, вилучені з місця незаконного полювання, є волоссям тварин, ряду парнокопитних, родини оленевих, роду козуль (т. 2 а. с. 78-80), довідкою розрахунку заподіяної шкоди, нанесеної державному мисливському фонду при незаконному добуванні двох козуль на території Носівського району 15 грудня 2007 року на загальну суму 16 810 (шістнадцять тисяч вісімсот десять) гривень (т. 2 а. с. 152), довідкою з Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, згідно якої, біологічний вид козулі (Carpeolus carpeolus L), має дуже низькі відтворювальні властивості, популяція цього виду диких тварин на території Носівського району має незначну поширеність і знаходиться в критичному становищі (т. 2 а. с. 151), довідкою з державного комітету лісового господарства України, згідно якої оптимальна чисельність козулі для Чернігівської області становить 30 000 (тридцять тисяч) голів, а станом на 2006 рік ця чисельність становила лише 6 900 (шість тисяч дев'ятсот) голів, що значно менше від оптимальної чисельності (т. 2 а. с. 154), фотокартками, наданими свідком ОСОБА_6, які були оглянуті у судовому засіданні і які підтверджують наявність двох туш забитих козуль та двох рушниць у сіні на кузові автомобіля ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 214-219) та копією плану обходів № 2 та № 3 Носівського лісництва Ніжинського держлісгоспу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” до полювання прирівнюється перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю, або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання, а також перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Відповідно до абзацу 12 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про мисливське господарство та полювання” під продукцією полювання розуміється добуті шляхом полювання туші мисливських тварин, їх частини (м'ясо, субпродукти, шкури, роги, черепи, ікла, тощо), а також відловлені живі мисливські тварини.

Полювання без належного на те дозволу, в заборонених для цього місцях, транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування відповідно до законодавства кваліфікуються як незаконне полювання.

Висновок експерта від 17 грудня 2007 року, суд вважає належним доказом, оскільки він не суперечить вимогам ч. 2 ст. 75 КПК України (т. 1 а. с. 17).

Оспорюючи розмір завданої злочином шкоди, адвокат ОСОБА_20 мимоволі вказав на підсудного ОСОБА_1 як на правопорушника, мотивуючи, що м'ясо козуль не було реалізоване не з вини підсудного ОСОБА_1, а з вини правоохоронних органів і відповідно розмір шкоди є завищеним.

ОСОБА_1 винний у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України, його вина в межах даної кваліфікації доказана.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.04 року „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” полювання вважається вчиненим з використанням транспортних засобів коли такий засіб було застосовано для вистежування, переслідування, добування звірів або птахів.

Автомобіль УАЗ-330301, державний НОМЕР_2, досудовим слідством визнаний знаряддям злочину, однак у ході судового слідства по справі не встановлено факту використання ОСОБА_1 автомобіля для вистежування, переслідування чи добування тварин.

Відповідно до абзацу 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.04 року „Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля” заподіянням істотної шкоди може бути визнано зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості, знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду пов'язане зі значними труднощами.

Таким чином ОСОБА_1, своїми діями, які виразились у порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, вчиненому службовою особою з використанням службового становища та за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 248 КК України і підлягає покаранню за вказаною статтею КК України.

Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 не виявлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості та сукупність усіх обставин вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, ступінь його вини, стан здоров'я, сімейний стан, позитивні характеристики з місця проживання та роботи.

          Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 248 КК України, суд бере до уваги характер і ступінь небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу, що вчинений ним злочин відноситься до числа середньої тяжкості, і приходить до висновку про те, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства при призначенні йому покарання у виді штрафу. Саме таке покарання буде достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

          Виключних обставин по справі для застосування ст. 69 КК України і призначення підсудному покарання більш м'якого чим передбачено санкцією закону за яким він притягується до відповідальності суд не вбачає.

По справі заявлено цивільний позов на суму 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень на користь дочірнього підприємства „Товариство шанувальників природи Козелецького району” (т. 1 а. с. 71), який підлягає залишенню без розгляду, оскільки представник позивача двічі не з'явився у судове засідання.

За таких обставин підлягає скасуванню арешт на домоволодіння ОСОБА_1, яке розташоване по АДРЕСА_1.

                Речові докази у справі, 2 туші диких козуль з вогнепальним пораненням - знищені у зв'язку з неможливістю їх подальшого зберігання, автомобіль УАЗ-330301 державний НОМЕР_2 підлягає поверненню ОСОБА_1, одноствольна мисливська рушниця ІЖ-3К НОМЕР_1 підлягає конфіскації, дубовий лист з декількома іншими листками, з'єднаними разом з плямою бурого кольору та залишки шерсті, вилучені з лісу урочища Клепал Носівського лісництва підлягають знищенню.

Судові витрати у справі складаються із вартості проведення криміналістичної експертизи № 12-8 від 04 лютого 2008 року, становлять 209 гривень 21 копійку і підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 у повному обсязі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни - підписку про невиїзд.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 248 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в сумі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Цивільний позов на суму 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень на користь дочірнього підприємства „Товариство шанувальників природи Козелецького району” залишити без розгляду.

Скасувати накладений арешт на домоволодіння ОСОБА_1, яке розташоване по АДРЕСА_1.

Речові докази у справі, 2 туші диких козуль з вогнепальним пораненням - знищені у зв'язку з неможливістю їх подальшого зберігання, автомобіль УАЗ-330301 державний НОМЕР_2 - повернути ОСОБА_1, одноствольну мисливську рушницю ІЖ-3К НОМЕР_1 - конфіскувати в доход держави і передати науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Чернігівській області, дубовий лист з декількома іншими листками, з'єднаними разом з плямою бурого кольору та залишки шерсті, вилучені з лісу урочища Клепал Носівського лісництва - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення криміналістичної експертизи у сумі 209 (двісті дев'ять) гривень 21 копійка.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція через суд першої інстанції до апеляційного суду Чернігівської області упродовж п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                                          В.М. Корзаченко